Семінарське заняття№2 - 2 год.

1. Поняття погашення податкового боргу та джерела його погашення.

Сплатити грошові зобов’язання платник податків може самостійно (добровільна сплата) або контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу платника податків за рахунок коштів або майна такого платника, що перебуває у податковій заставі.

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (14.1.152 ПК України).

Джерела сплати грошових зобов’язань (добровільна сплата) або погашення податкового боргу (за рішенням суду на звернення контролюючого органу) платників податків визначаються у статті 87 ПК України.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є:

- будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

- надміру сплачені суми такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п. 87.1.ст.87 ПК України).

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

1. Майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п. 87.3.1. ст. 87 ПК України);

2. Майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління (п. 87.3.2. ст. 87 ПК України);

3. Майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження (п. 87.3.3. ст. 87 ПК України);

4. Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, які зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, відкриті відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" (п. 87.3.4. ст. 87 ПК України).

5. Майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України (п. 87.3.5. ст. 87 ПК України).

6. Майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України (п. 87.3.6. ст. 87 ПК України).

7. Майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу" (п. 87.3.7. ст. 87 ПК України).

8. Кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою (п. 87.3.8. ст. 87 ПК України).

Посадові особи, у тому числі державні виконавці, які прийняли рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 ст. 87 ПК України, як джерела погашення грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Податковий борг погашається за рахунок:

1. Коштів на рахунках платника податків у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків;

2. Готівкових коштів;

3. Майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

4. У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.