- •5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
- •Змістовий модуль 1. Призначення та класифікація пристроїв
- •1.Поняття «пристрій». Завдання, які вирішуються застосуванням
- •2. Класифікація пристроїв та приклади їх застосування
- •3.Класифікація верстатних пристроїв
- •Змістовий модуль 2. Основні вузли і деталі пристроїв
- •1. Призначення установочних пристроїв. Вимоги до них
- •2. Класифікація установочних устроїв. Приклади застосування
- •3. Схеми установок заготівель
- •Призначення, вимоги до затискних пристроїв
- •Класифікація, будова, переваги й недоліки затискних устроїв
- •Зворотні і ділильні пристрої
- •1.Призначення, види та застосування деталей для напрямку
- •Змістовний модуль 3. Механізовані приводи пристроїв
- •1. Переваги й недоліки пневмоприводів. Загальна будова пневмоприводу
- •2. Типи пневмодвигунів. Конструктивні рішення.
- •3. Розрахунок величини зусилля на штоку поршневого пневматичного двигуна
- •4. Розрахунок величини зусилля на штоку пневматичного діафрагменного двигуна. Порівняльна оцінка пневмодвигунів
- •1. Переваги й недоліки гідроприводів. Будова. Конструктивні рішення.
- •Вихідні дані для розрахунку гідравлічних затискних пристроїв
- •Пневмогідравлічний привод. Особливість конструкції
- •Вихідні дані для розрахунку пневмогідравлічних пристроїв
- •Пневмогідравлічні підсилювачі поліпшеної конструкції
- •1.Схема електромеханічного привода. Принцип дії. Застосування.
- •2.Електромагнітні затискні пристрої. Будова. Конструктивні рішення. Застосування наставок для електромагнітних плит
- •3.Вакуумні приводи пристосувань. Принцип дії. Застосування
- •4.Основні розрахунки електромеханічних, електромагнітних та
- •Змістовний модуль 4. Методика конструювання пристроїв
- •1. Призначення та вимоги до знімачів
- •2. Класифікація знімачів, їх будова, принцип дії та застосування
- •3.Знімачі ексцентрикового типу та зі спеціальними захватами
- •1. Послідовність конструювання розбірне - складальних пристосувань
- •2.Особливості етапів конструювання розбірного пристрою, їх характеристика
- •1) Вибір базових поверхонь для установки пристрою
- •2) Визначення орієнтовних зусиль, виникаючих при розбиранні вузла
- •3) Розробка принципової (кінематичної) схеми пристрою
- •5.2) Визначення розмірів змінної гайки
- •1. Вихідні дані для конструювання
- •Типові схеми компонування верстатних пристроїв
- •Послідовність конструювання верстатних пристроїв
- •1) Вибір базових поверхонь для закріплювання пристрою на верстаті і закріплюванню деталі, що обробляється, в пристрої
- •2) Визначення сили затиску для закріплювання деталі, що обробляється
- •1. Призначення й типи контрольних пристроїв
- •2. Основні елементи контрольних пристроїв. Схеми контролю
- •3.Послідовність конструювання контрольного пристрою
- •Визначення базових поверхонь для установлювання і контролю деталі
- •Розробка кінематичної схеми пристрою
- •Опис пристрою
- •3.1) Призначення пристрою
- •) Будова пристрою у взаємозв'язку його деталей
- •3.3) Робота пристрою
- •Вихідні дані для проектування пристосувань для захвата, переміщення
- •Послідовність етапів конструювання. Їхня стисла характеристика
- •1)Визначення базових поверхонь
- •2) Розробка принципової схеми
- •Опис пристосування
- •Приклад розробки пристрою для захвату і переміщення акумуляторної батареї (акб)
- •Вибір базових поверхонь для захвату акб
- •Розробка принципової схеми пристрою
- •Опис пристрою
- •Призначення пристрою
- •Будова пристрою у взаємозв'язку його деталей
- •Робота пристрою
- •Змістовний модуль 5. Специфіка виготовлення та контролю пристроїв
- •3.Застосування пластмас при виготовленні пристроїв. Особливості складання спеціальних пристроїв
3. Розрахунок величини зусилля на штоку поршневого пневматичного двигуна
У довідковій літературі зазначений діаметр Д (рис.33,а) робочої порожнини циліндра або розміри діафрагми камери в (рис.33,б) від необхідної величини зусилля на штоку (при певному тиску стисненого повітря).
Розрахунок величини сили W на штоку поршневого пневматичного двигуна підраховують по формулах:
а) для двосторонньої дії:
(Н)
де Д - діаметр внутрішньої порожнини циліндра, мм
– тиск
стисненого повітря (звичайно 0,3 ÷ 0,6
МПа)
– ККД,
що враховує втрати в циліндрі
( – 0,97÷ 0,98). При Д = 150 ÷ 200мм
= 0,90÷ 0,95.
При менших значеннях Д відносна величина втрат на тертя манжет об стінки циліндра росте й знижується ( мін. = 0,85).
б) для однобічної дії:
(Н)
де q - сила опору гранично стисненої пружини зворотного ходу (Н), кГс;
в) при пуску стисненого повітря з боку штока діаметром d
(Н)
4. Розрахунок величини зусилля на штоку пневматичного діафрагменного двигуна. Порівняльна оцінка пневмодвигунів
Розрахунок величини W сили на штоку пневматичного діафрагменного двигуна підраховується по формулах:
а) при двосторонній дії:
(Н)
б) при однобічній дії:
(Н)
де – тиск стисненого повітря, що надходить у камеру (0,3 ÷ 0,6 МПа);
Д - найбільший діаметр внутрішньої порожнини камери, мм;
d - діаметр тарілки штока, мм (рис.33, б);
q - сила опору гранично стисненої пружини (Н);
Хід штока в діафрагменних двигунах становить L=0,3Д.
Варто мати на увазі, що зусилля на штоку виходить у момент впуску стисненого повітря в камеру. Величина сили W залежить від положення діафрагми в камері, що безупинно змінюється за час робочого ходу штока. Зміна сили W пояснюється залежністю величини g і іншого опору матеріалу мембрани від ходу штока. Найбільша сила на штоку має місце в момент впуску стисненого повітря в камеру; наприкінці робочого ходу сила W різко зменшується; у середині - стабілізується. Тому при конструюванні пристроїв із пневмокамерами робочий хід варто вибирати таким, щоб при закріпленні заготівлі діафрагма займала приблизно середнє положення.
Кріплення пневматичних двигунів до корпусів пристроїв може бути виконане по-різному: на шпильках, за допомогою фланців, на лапах, шарнірно.
Циліндри поршневих двигунів усіх типів і діаметрів мають уніфіковані деталі (гільзи, штоки, направляючи втулки й т.д.) і відрізняються тільки кришками.
Діафрагмові двигуни в порівнянні з поршневими мають наступні переваги:
у камерах однобічної дії виключається можливість витоку повітря, а в камерах двосторонньої дії потрібне ущільнення тільки штока;
камери мають невеликі розміри й вага, вони дешевше у виготовленні;
діафрагми пневматичних камер більше довговічні, чим манжети циліндрів.
Однак пневматичні камери мають наступні недоліки: невеликий хід штока й мінливість зусиль, що розвивають, (на певній ділянці переміщення штока починає чинити опір діафрагма).
Тому у всіх випадках, коли не потрібно великого зусилля й величини ходу штока, треба як пневматичні двигуни застосовувати пневматичні камери. Для безперебійної роботи пневматичного привода стиснене повітря, яке надходить від заводської магістралі, повинно бути очищене від вологи й сторонніх домішок, а також повинно мати постійний тиск. Для цієї мети застосовують вологовідділювачі з фільтрами й регулятори тиску або редукційні клапани.
При різкому падінні тиску стисненого повітря або припиненні його подачі закріплена в пристрої деталь може раптово звільнитися під час роботи, у результаті чого відбудеться аварія або нещасний випадок. Для запобігання цього в мережу пневмопривода включають реле, що відключають верстат при падінні тиску повітря в мережі нижче припустимого.
При відновленні нормального тиску в заводській повітряній мережі електродвигун пускають, натискаючи на кнопку вмикача.
Лекція до теми № 2. Гідравлічні і пневмогідравлічні приводи
