3.Знімачі ексцентрикового типу та зі спеціальними захватами

Знімачі ексцентрикового типу застосовуються при демонтажі в тих випадках, коли потрібне невелике відносне переміщення деталей вузла. Наприклад, для роз'єму картерів рядних двигунів внутрішнього згоряння застосовують спеціальні розтискні кільця (рис.73). У пристосуванні, показаному на ріс.73, а, два півкільця 1 і 2 з одного боку шарнірно пов'язані сережкою 3, а з іншого мають отвори, в які входить ексцентриковий валик 4 із воротком 5. Пристосування поміщається в отвір корінних підшипників, і при повороті валика 4 ексцентрикова виточка переміщує верхнє півкільце, розтискаючи таким чином картера навпіл. В іншому пристосуванні (рис. 73, б) ексцентрик розміщений в центрі напівдисків. У тих випадках, коли деталь, що тугопосаджена і демонтується , не може бути використана в подальшому, затискні пристрої знімача постачають спеціальними губками з дрібними зубчиками, що врізаються в деталь, внаслідок чого сила зчеплення між губками і знімається деталлю значно зростає. Такий знімач (рис. 74, а) складається з двох прихватів 1, що сидять шарнірно на хомутику 2 і спираються іншими кінцями на похилі поверхні гайки 3. На робочих виступах прихвати мають зубчики, що затискають знімаєму деталь. Хомутик 2 вільно сидить на упорі 4 гвинта 5 так, що може переміщатися по ньому в осьовому напрямку. Від обертання хомутик утримується стопорним гвинтом 6. При обертанні воротка гайка 3, переміщаючись по гвинту вгору, спочатку розводить верхні кінці важелів 1 і затискає деталь, при подальшому ж переміщенні вона тягне прихвати з хомутиком за собою і знімає деталь з місця. Інший знімач (рис.74, б) призначений для випрессовки втулок з глухих отворів. Захоплення втулки тут здійснюється сталевими загартованими сухариками 1, які розсовуються конусною частиною силового гвинта 2.

Однак для випресовки глухої втулки можна застосувати й інший принцип - гідростатичний (рис. 75, а). У цьому випадку всередину втулки наливається масло, а в отвір вводиться плунжер. Ударом по плунжеру різко підвищують гідростатичний тиск рідини, за рахунок чого проводиться випресовування втулки. При невеликому діаметрі втулок для випресовки може бути застосований конічний гвинт з рукояткою (рис. 75, б). Захоплення втулки здійснюється в цьому випадку за рахунок укручування гвинта у втулку.

Лекція до теми № 2(2). Конструювання розбірне – складальних

пристроїв

1. Послідовність конструювання розбірне - складальних пристосувань

При конструюванні розбірне - складальних пристосувань застосовується наступний порядок проектування пристосувань за технічним завданням:

1) по складальному кресленню вузла встановлюються базові поверхні, які можуть бути використані для кріплення або фіксації пристосування або його деталей при виконанні даної операції;

2) визначаються орієнтовні зусилля, які будуть діяти на пристосування в процесі його використання;

3) розробляється принципова схема пристосування і по виносних позиціях задаються назви деталей, складальних одиниць і стандартних виробів (болти, гвинти, шайби, гайки й т.д.);

4) шляхом розрахунку на міцність визначаються розміри основних деталей пристрою;

5) розробляється конструктивна схема пристосування (ескізне компонування) в натуральну величину на форматі А3 міліметрового паперу, а також уточнюються назви деталей, складальних одиниць і стандартних виробів (болти, гвинти, шайби, гайки й т.д.);

6) виконується опис пристосування: призначення пристрою, будова пристрою у взаємозв'язку його деталей і принцип дії пристосування.

Для остаточного оформлення конструкції пристосування при виконанні розрахунково – графічної роботи з дисципліни «Основи конструювання» треба виконати графічну частину на форматі А1, а саме:

- розробити загальний вид (складальне креслення) пристосування

(формат А2);

- виконати деталювання 4-х деталей пристосування ( робочі креслення

на форматах А4);

• оформити специфікацію.