3.Вакуумні приводи пристосувань. Принцип дії. Застосування

Вакуумні затискні пристрої працюють за принципом використання атмосферного тиску для притиску заготівлі. На рис.43 показані схеми вакуумних затискних пристроїв. Заготівлю 3 установлюють на пристосування 1, з порожнини 4 відсмоктується повітря (рис. 43,а). Для зменшення часу скидання обсяг цієї порожнини повинен бути мінімальним. Атмосферний тиск притискає заготівлю до корпуса. Для забезпечення герметичності в системі встановлене ущільнення 2 з гумового шнура. При установці тонкостінної заготівлі чистою шліфованою базою допускається застосування пристосувань без ущільнень. У цьому випадку на настановній площині 1 робиться ряд дрібних, тісно розташованих отворів, через які відсмоктується повітря й відбувається багатокрапочний притиск заготівлі 2 до настановної площини 1 (рис. 43,б).

Ущільнювальний шнур виконують із вакуумної гуми марок 1015, 9024 або 7889. Розміри шнура й канавки впливають на працездатність пристосувань. При контакті заготівлі з поверхнею плити шнур повинен заповнювати канавку й деформуватися по висоті на 5 -10%.

Застосування більше глибокого вакууму недоцільно, тому що сила закріплення збільшується при цьому незначно.

Вакуумні затискні пристрої застосовують для закріплення заготівель із різних матеріалів із плоскою або криволінійною базовою поверхнею. Сила закріплення достатня для операцій обробки або чистової обробки. Для сприйняття сили, що зрушує, часто використають упори. Базова поверхня заготівель може бути як чисто обробленої, так і неопрацьованої. В останньому випадку вона повинна бути досить рівної , без помітних виступів і западин. Робочу поверхню пристосування обробляють, забезпечуючи . Її прямолінійність повинна бути в межах на довжині .

Відкріплення заготівлі здійснюється повідомленням порожнини 4 (рис. 43,а) з атмосферою. Вакуумні пристрої ефективні для кріплення тонких пластин. Для їх рівномірного багатокрапочного притиску до плити на настановній площині останньої виконують велика кількість дрібних тісно розташованих отворів (рис. 43,б). у цьому випадку закріплення виробляється без ущільнення; відсутнє витріщання й жолоблення пластин. Досвіди показали, що активна площа отворів більше їхньої сумарної площі на величину площі перемичок. Більші значення виправлень відповідають більшим значенням поверхні плити.

Вакуум для індивідуальних і групових установок створюється поршневими одне - і двоступінчастими насосами. Рідше застосовують струминні насоси (ежектори), що працюють стисненим повітрям. Вони конструктивно прості, але мають невисокий ККД. Їх застосовують при малому завантаженні верстата в часі й при небезпеці влучення великої кількості охолодної рідини й пилу у вакуумну систему. Якщо використають поршневі насоси, то між ними й пристосуванням передбачають фільтр (при операції сухого шліфування) або вологовітділювач (при операції мокрого шліфування). Насос 1 приєднують до пристосування 3 безпосередньо (рис. 41,а) або через проміжний резервуар 4 (рис. 41,б). Триходовий кран 2 служить для закріплення й відкріплення заготівель.