Вимоги до структурних елементів основної частини

У вступі має бути

актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження, коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом.

Мета дослідження: вивчити і науково обґрунтувати…

Відповідно до мети дослідження, ставляться такі завдання:

1)…

2)…

3)…

Об’єкт дослідження:…

Предмет дослідження:…

Методи дослідження:

Наукова новизна дослідження полягає у тому…

Практичне значення дослідження.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, …розділи, висновки, список використаних джерел із…найменувань, …додатків. Загальний обсяг…сторінок.

 

Вимоги до викладу тексту курсової роботи

Текст курсової роботи – це виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності роботи (опис теорії, методів роботи), та її результати.

Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію та висновки.

Нумерація сторінок і структурних частин

Усі сторінки нумеруються. Загальна нумерація починається з титульного аркуша, але порядковий номер на ньому не ставиться; на всіх наступних він розташовується у правому кутку верхнього поля.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака "№". Нумерація сторінок має бути наскрізною, тобто усі сторінки роботи, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів, а також доповнень.

Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, спи­сок використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені структурні частини роботи, нумеруються звичайним чином.

Висновки

Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту, починаючи з нової сторінки.

Висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, оцінку повноти вирішення поставлених завдань.

 

Рекомендації

У курсовій роботі на основі одержаних висновків можуть наводитись рекомендації. Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. Текст рекомендації може поділятись на пункти.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться у дослідженні, або на ідеях і висновках цих джерел розробляються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише тоді, коли наявний матеріал не включений до останнього видання.

Посилання в тексті дослідження на джерела слід зазначати порядковий номер переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...у працях [1 – 7]...».

Коли в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання в квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [6, с. 29]».

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей: навч. посіб. / Майя Степанівна Дороніна. – К, 1998. – 192 с.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.