
- •Введення
- •Дробильно-сортувальна установка
- •1.2 Сталь 35хмфл - характеристика, хімічний склад, властивості, твердість
- •1.3 Актуальність наплавлення деталі
- •2.1 Зварювальний пост
- •2.2 Інструменти та приладдя зварника
- •2.3. Будова одного із джерел зварювального струму та організація робочого місця зварника.
- •3.1 Визначення та призначення наплавлення
- •3.2 Техніка наплавлення
- •3.3 Види наплавлення
- •3.4 Наплавлювальні матеріали
- •Тверді сплави для наплавлення Таблиця 6
- •4.1 Наплавлення нелегованих і низьколегованих сталей
- •4.2 Наплавлення теплостійких інструментальних сталей
- •4.3. Наплавлення швидкорізальних сталей
- •4.4. Наплавлення корозієстійких сталей
- •4.5. Наплавлення високомарганцевих сталей
- •4.6. Наплавлення хромонікелевих і хромонікелемарганцевих
- •4.7. Наплавлення високо хромистих чавунів
- •4.8. Наплавлення нікелевих сплавів
- •4.9. Наплавлення кобальтових сплавів
- •4.10. Аргоно дугове наплавлення прутками із сплаву сормайт
- •4.11. Наплавлення срібла
- •5.1 Суть технологічного процесу наплавлення
- •5.2 Підготовка металу під наплавлення
- •5.3 Складання деталей під наплавлення
- •5.4 Вибір режиму наплавлення
- •5.4.1 Вибір джерела живлення
- •5.4.2 Вибір електродного металу
- •Режими наплавлення у середовищі вуглекислого газу Таблиця8
- •5.5 Техніка наплавлення
- •5.6 Контроль якості
- •6.1 Підготовка виробу під наплавлення
- •6.2 Складання деталей під наплавлення виробу
- •6.3 Вибір режиму наплавлення виробу
- •6.3.1 Технічні характеристики рекомендованих джерел струму зварювальної дуги. Вду -506 Мал. 13
- •6.3.1.2 Технічні характеристики вду -505
- •6.3.1.3 Технічні характеристики рб – 301 Мал.15
- •6.3.1.4 Вибір електродного дроту
- •6.4 Техніка наплавлення виробу
- •6.5 Контроль якості готової поверхні
- •3 . Вимоги з охорони праці під час виконання роботи
- •4 . Вимоги з охорони праці після закінчення роботи
- •5 . Вимоги з охорони праці в аварійних ситуаціях
- •Висновок
- •Перелік використаних джерел
- •Додаток
4.11. Наплавлення срібла
Через низьку міцність і з метою економії срібло часто використовують в якості плакованого корозієстійкого шару. Срібло, наплавлене безпосередньо на сталь, погано з нею зчіплюється. На лінії сплавлювання спостерігається велика кількість пор, можливе виникнення тріщин у сталевому шарі. Тому рекомендують проміжне наплавлення нікелем, міддю або сплавами на їх основі. Проковування наплавленого шару в гарячому стані дозволяє ущільнити й підвищити пластичність, знизити напруги.
При аргоно дуговому наплавленні срібла на сталь використовують флюс такого складу: 30-35% тетрафторборату калію, 35-40 кріоліту, 20-25 фтористого натрію, 5-10% хлористого натрію. При наплавленні з флюсом міцність з'єднання підвищується: при наплавленні без флюсу вона становить 29,4-39,2 МПа, при наплавленні з флюсом — 98,1-137,3 МПа.
Розділ 5. Технологічний процес наплавлення
5.1 Суть технологічного процесу наплавлення
Технологічні процеси містять опис всіх виконуваних робіт при виготовленні зварного вироби із зазначенням всіх прийомів, режиму, послідовності виконання операцій і переходів. Основні вимоги до технологічного процесу - це забезпечення якості виробу і продуктивності, наявність всіх даних для нормування трудових витрат та забезпечення безпеки виконуваних робіт.
Технологічний процес - це сукупність послідовно виконуваних операцій, що утворюють разом єдиний процес перетворення вихідних матеріалів в потрібний продукт.
Весь комплекс зварювально-наплавочного технологічного процесу може бути розділен на п’ять пунктів: 1.Підготовка металу під наплавлення; 2.Складання деталей під наплавлення; 3.Вибір режиму наплавлення; 4.Вібір техніки наплавлення; 5. Контроль якості наплавленої поверхні.
5.2 Підготовка металу під наплавлення
Підготовка металу для зварювання полягає в очищенні від іржі (корозії), фарбі і бруду та розмітці наплавляє мого металу. При наявності на деталі отворів, шпонкових канавок їх необхідно закрити пробками або тимчасовими шпонками з мало вуглецевої сталі. Для очищення металу використовують металеву щітку а також технічні і електричні зачисні машинки. Перенесення розмірів деталі на натуральну величину з креслення на метал називають розміткою. При цьому користуються інструментом : рулеткою , лінійкою , косинцем и чертилкою або готовий шаблон.
Очищення деталей від забруднень є специфічною операцією ремонтного
виробництва. Організація і технологія очисних робіт залежить від типу підприємства,
його виробничої програми, виду забруднень, об'єкта миття. Досвід роботи ремонтних підприємств показує, що найбільш раціональною формою організації мийно-очисних робіт є багатостадійне миття з використанням спеціальних способів очищення відповідальних деталей. Забруднювачами деталей є:
- дорожньо-ґрунтові забруднення;
- залишки мастильних матеріалів;
- лакові плівки;
- нагари;
- опади;
- накип;
- абразивні і металеві частинки;
- біологічні відкладення.
Крім забруднень на поверхнях деталей можуть знаходитися продукти
корозії, особливо на сталевих і чавунних поверхнях (плівка червоно-бурого
кольору - гідрат оксиду заліза).
Лужні миючі засоби представляють собою водяні розчини неорганічних
лужних солей Na2CO3 (кальцинована сода), NaOH (каустична сода), а також
солі кремнієвої кислоти (силікати). Введення силікатів до складу миючого
засобу різко підвищує лужність середовища, а також сприяє кращому
спінюванню розчину. Найбільш широке застосування має силікат натрію
(рідке скло) і метил силікат натрію (більш лужний). Для підвищення якості і продуктивності очищення, особливо на підприємствах з обмеженими джерелами теплопостачання рекомендується 30 застосовувати РЕЗ. РЕЗ застосовують переважно на проміжних стадіях при помірних температурах 20-50 0С. Попередні й остаточні стадії очищення здійснюють СМЗ.
Для видалення старої фарби застосовують миючи речовини СД, АФТ-1, які проникають у стару фарбу, у результаті чого фарба набухає і розм'якшується.
Для виконання очисних і миючих операцій існує комплекс устаткування
для миття різного призначення. За принципом дії розрізняють струменеві,
зовнішні, моніторні, комбіновані, циркуляційні і спеціальні машини.
За рахунок того, що Вал Зірочка за своїм хімічним складом під час суттєвих перепадів t˚, може почати тріскатись на місцях наплавлення, перед початком наплавочних робіт деталь рівномірно прогрівається до t˚ 300-350 С.