Завдання для самостійної роботи:

Вправа 1. Запишіть у вигляді таблиці або алгоритму правила вживання апострофа та знака м’якшення.

Вправа 2. Доберіть до іншомовних слів власне українські відповідники. Визначте сферу функціонування слів-синонімів.

Дикція, демонструвати, кореспонденція, репрезентувати, компенсувати, потенціал, акумулювати, дефект, експертиза, ранг, ревізія, санкція, субсидія, де-юре, конкуренція, конфіденційний, конфронтація.

Вправа 3. Складіть текст оголошення або рекламний проспект про набір документів до вступу до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Модуль 2 Тема: Активні процеси в сучасній українській мові й соціальні пріоритети у формуванні сучасної культури мовлення

2.1. Комунікативно-прагматичні й лінгвістичні особливості розмовного стилю української мови

Зміст:

1. Загальна характеристика розмовного стилю.

2. Основні ознаки стилю.

Ключові слова: спілкування, невимушеність, невербальні засоби комунікації, емоційність, меліоративні та пейоративні мовні засоби.

Цілі та завдання вивчення розділу: успішне вивчення розділу дозволяє усвідомити основні ознаки розмовного стилю сучасної української мови, навчитися помічати помилки в усному мовленні й попереджати їх.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.

Пункт 1 подає загальну характеристику розмовного стилю української мови. Пункт 2 ознайомлює з основними ознаками розмовного стилю.

1. Загальна характеристика розмовного стилю

Сфера використання розмовного стилю – щоденне неофіційне спілкування у побуті, на виробництві.

Основне функціональне призначення – бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну думками, з’ясування побутових стосунків.

Усе це зумовлює такі основні ознаки цього різновиду мовлення, як: усна форма спілкування, неофіційність стосунків між мовцями і невимушеність спілкування, непідготовленість до спілкування, безпосередня участь у ньому, використання позамовних чинників (ситуація, рухи, жести, міміка), лаконізм, емоційність.

Жанри: розмова, особисті листи, тости, анекдоти.

Текст-приклад

Катю, ти не уявляєш, яка в нас дивна сусідка. Вона живе сама, до того ж дещо недочуває. Вмикає зранку телевізор у вітальні, та ще й на весь куток. Адже вона має обов’язково його почути з кухні, коли сковородка шкварчить! Так він в неї цілий день бубонить: бу-бу-бу та бу-бу-бу.

Дивиться все підряд, а особливо всілякі політичні виступи. Ми за стінкою почуваємося, неначе в нас тут засідання Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

Іноді їй син дзвонить по телефону. Так ти думаєш, вона хоч на хвильку вимикає свій „ящик”? Можна навіть не мріяти! Спершу телефон на максимальній гучності „розривається” хвилин п’ять, бо вона зі своїми Верховною Радою та Президентом нічого не чує. Зато ми за стінкою чуємо: Михайло дзвонить.

Веду я, Катю, далі. Михайло наполегливо надзвонює, бо вже знає материні звички. Сусідка нарешті чує дзвінок, біжить, хапає слухавку та починає кричати на повний голос. В цей час депутати по телевізору продовжують свої теревені, а вона намагається їх переговорити.

Інколи сусідка почує-таки по телевізору якусь важливу політичну інформацію. Наприклад, їй там скажуть, яка партія погана, а яка хороша. Тоді вона спішить надвір агітувати своїх подруг, за кого треба голосувати. Посиденьки ці розтягуються на кілька годин, адже інші сусідки можуть виявитися проти її улюбленого депутата. Отож їх дуже важливо переконати.

А телевізор, Катю, вона на цей час вимкнути забуває. Та що там, взагалі не вважає за потрібне його вимикати! Так він і горлає кілька годин, а ми у своїй квартирі його слухаємо. Я б деяким людям взагалі заборонив би користуватися технікою, поки не навчаться зважати на оточуючих.