Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Стилістика дистанц. для підрозділів.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
638.98 Кб
Скачать

Практичне заняття № 1 Тема: Основні поняття стилістики

Гарний стиль вміщено в серці

Дені Дідро

Контрольні питання:

  1. Предмет і завдання стилістики.

  2. Співвідношення стилістики мови і стилістики мовлення.

  3. Взаємодія стилістики з різними науковими дисциплінами.

  4. Індивідуальний стиль.

  5. Нормативність мови.

  6. Історія розвитку стилістики.

  7. Проблема класифікації стилів української мови.

  8. Конфесійний стиль.

  9. Епістолярний стиль.

  10. Жанр як одне з основних понять стилістики.

Література до теми:

  1. Бибик С. Історична стилістика: стан і перспективи розвитку / С. Бибик // Лінгвістика: Зб. наук. пр. – Луганськ, 2004. – Вип. 1. – С. 39–44.

  2. Бибик С. Стильова розмовна норма та розмовна лексика / Світлана Бибик // Культура слова. – 2011. – № 74. – С. 59–65.

  3. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. Навчальний посібник. Вид. 2. / Галина Волкотруб. – Тернопіль : Вид-во „Підручники і посібники”, 2008. – 255 с.

  4. Єрмоленко С. Я. Стилістика / Єрмоленко С. Я. // Українська мова : Енциклопедія. – К. : Укр. енциклопедія, 2000. – С. 600–601.

  5. Єрмоленко С. Лінгвостилістика : основні поняття, напрями й методи дослідження / С. Єрмоленко // Мовознавство. – 2005. – № 3‒4. – С. 112–125.

  6. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови : Навч. посіб. / А. О. Капелюшний. – Вид. 2-ге, перероб. – Львів : ПАІС, 2007. – 400 с.

  7. М’яснянкіна Л. І. Мова друкованої реклами / М’яснянкіна Л. І. – Львів : ЛНУ, 2004. – 76 с.

  8. Терещенко С. Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / Світлана Терещенко // Культура слова. – 2011. – № 75. – С. 180–185.

  9. Шевченко Л. Л. Конфесійний стиль / Шевченко Л. Л. // Українська мова : Енциклопедія. – К. : Укр. енциклопедія, 2000. – С. 284.

  10. Яцимірська М. Г. Мова засобів масової інформації кінця ХХ століття / Яцимірська М. Г. // Актуальні проблеми журналістики : Зб. наук. пр. – Ужгород : Ужгород. нац. ун-т, 2001. – С. 485–490.

Завдання для самостійної роботи

Вправа 1. Розкрийте зміст понять: стиль життя, стиль поведінки, стиль праці, стиль керівництва, стиль одягу, архітектурний стиль, індивідуальний стиль письменника, стиль мовлення, стиль розмови, функціональний стиль літературної мови.

Вправа 2. Визначте, до яких стилів належать подані тексти. Аргументуйте Вашу відповідь.

Текст № 1

Демократичні перетворення, що відбуваються в суспільстві, потребують перегляду усталених підходів до навчання української мови в закладах освіти, і передовсім у загальноосвітній школі. Унаслідок русифікації, здійснюваної упродовж десятиліть, українська мова поступово виходила з багатьох сфер суспільного життя і виробництва, втрачала свою самобутність, красу й привабу, через що знижувався соціальний престиж загальноосвітньої школи з українською мовою навчання, занепадала мовна культура учнів та вчителів. Назріла потреба повернути у повсякденний вжиток споконвічну українську лексику, відродити українську мову як багату й милозвучну.

Лексичну систему сучасної української мови характеризують відкритість, динамізм, складність структури, нерівномірність і різні темпи розвитку окремих її шарів. Усі ці якості, як свідчить практика, створюють певні труднощі у вивченні лексики.

В умовах українсько-російської двомовності, що характеризує мовну ситуацію південно-східного регіону, гостро стоїть питання мовного виховання  виховання словом. Молодь у російськомовному оточенні спілкується переважно російською мовою. У дитячому віці людина перебуває під безпосереднім впливом мікросередовища родини, і, як слушно зазначають автори книги „Культура мовлення вчителя-словесника”, „первинні вияви мовленнєвої діяльності, як правило, визначає не реальна мовна ситуація (у широкому розумінні) чи індивідуальні особливості мовця, а його внутрішньородинні чи міжродинні зв’язки. У колі тісної взаємодії „батьки  діти” останнім відведено роль адресатів мовлення, які певною мірою вимушено сприймають запропонований код. Переважна більшість громадян України саме в родинному колі засвоює традиції неукраїнської мови”. Сьогодні значна частина мешканців спілкується суржиком, що останнім часом легалізувався і в засобах масової інформації. Звичайно, поряд з літературною мовою використання суржику з певною стилістичною метою є виправданим (З журналу).