Дистанційний курс

„Стилістика української мови”

для студентів ІV курсу

Старобільського, Ровеньківського, Стахановського факультетів

Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Передмова

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом

Шановні студенти!

Вітаю вас у дистанційному курсі „Стилістика української мови”.

Я, Шутова Лілія Іванівна, доцент кафедри української мови, автор розробленого курсу, виконую також функцію тьютора. Я допоможу вам в опануванні пропонованого курсу, підготовці до занять, у разі потреби буду консультувати, відповідати на ваші питання.

Під час вивчення курсу „Стилістика української мови” запропоновано різні форми навчання: вступна лекція, самостійне вивчення, практичні заняття, семінар, дискусія, консультації, контрольне комп’ютерне тестування тощо.

Самостійне вивчення передбачає роботу з матеріалами дистанційного курсу, тому вам необхідно мати робочий зошит.

Практичні заняття нагадуватимуть контрольні роботи (ви будете виконувати вправи, творчі роботи, працювати з додатковою літературою).

Семінар передбачає спілкування у віртуальному середовищі в реальному часі.

Під час виконання практичних завдань кожен з вас може звернутися до тьютора за консультацією, яка проводиться за розкладом (див. „Робоча навчальна програма з потижневим плануванням”).

Контрольні роботи проводитимуться у вигляді тестів. Термін подання матеріалів визначено графіком роботи.

Як працювати з курсом?

Протягом вивчення курсу ви отримуватимете методичні вказівки, виконання яких допоможе в оволодінні дисципліною. Виконуючи ці рекомендації, вам знадобиться зошит, де ви будете вести власні записи.

Під час прочитання теоретичного матеріалу ви побачите, що кожна тема має назву, кілька питань, які будуть висвітлені в тексті, ключові слова, які є важливими складниками певної теми. Установлено також цілі й завдання кожної теми й методичні рекомендації, які допоможуть вам у засвоєнні визначеної теми.

Під час ознайомлення з методичними вказівками ви користуватиметеся різними позначками.

Зверніть, будь ласка, увагу!

Вказівка „Прочитайте” означає, що ви повинні уважно прочитати матеріал, а в разі необхідності записати найважливіше у формі тез або плану, оскільки ця інформація містить більш глибокі пояснення попереднього матеріалу, доповнює основний навчальний матеріал, ілюструючи його прикладами та цікавими й корисними фактами.

Вказівка „Законспектуйте” позначає, що слухач курсу має самостійно обрати матеріал для запису й законспектувати його, визначаючи найсуттєвіше або представити його у вигляді схем, таблиць, формул, алгоритмів тощо, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Найважливіші терміни в тексті виділені жирним шрифтом (їх необхідно запам’ятати). Для того, щоб упевнитися, що ви опанували матеріал, спробуйте відповісти на подані після теоретичного матеріалу запитання для самоконтролю.

Матеріалів курсу достатньо для виконання всіх визначених завдань навчання.

Курс „Стилістика української мови” побудовано за модульним принципом, він складається з двох модулів. У ньому передбачена ваша самостійна й практична робота, консультації, семінар, дискусія, модульні тести, які ви повинні виконати в термін, визначений графіком навчального процесу.

Максимальна кількість балів за кожне практичне заняття – 15 балів. (загалом за чотири практичні заняття ви можете отримати 60 балів). Кожна контрольна робота оцінюється в 20 балів. Так, максимальна кількість балів за вивчений курс – 100 б.

Після закінчення курсу передбачено атестацію у вигляді заліку.

Сподіваюсь, що знання, отримані вами в курсі „Стилістика української мови”, сприятимуть підвищенню вашої мовленнєвої і стилістичної грамотності й компетентності, допоможуть оволодіти основними навичками аналізу текстів різних стилів.

Навчальний матеріал Модуль 1 Тема: Стилістика як особлива наукова дисципліна загальнолінгвістичного характеру

1.1. Статус стилістики в системі мовознавчих дисциплін

Зміст:

1. Історія становлення й сучасна дослідницька парадигма. Об’єкт і предмет вивчення стилістики.

2. Структура стилістики.

3. Основні поняття стилістики.

4. Принципи класифікації і внутрішньої жанрової диференціації стилів.

Ключові слова: стилістика (теоретична, описова, функціональна, практична), стиль, функціональний стиль, ідіостиль, норма, конотація.

Цілі та завдання вивчення розділу: успішне вивчення розділу дозволяє усвідомити етапи розвитку стилістики як науки, її обʼєкт, предмет, принципи звʼязку з іншими лінгвістичними й нелінгвістичними дисциплінами, ознайомитися з основними поняттями курсу.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1.

Розділ подає основні теоретичні відомості про історичний розвиток стилістики як науки, що сформувалась відносно недавно, про її філософську основу, звʼязки з риторикою, культурою мови, логікою, психолінгвістикою.

Пункт 1 спрямований на визначення обʼєкта й предмета стилістики, а також містить відомості про міждисциплінарні звʼязки різних наук та етапи розвитку науки.

Під час опрацювання пункту 2 важливо усвідомити структуру стилістики та вміти визначати її структурні частини.

Матеріал 3 пункту містить відомості про термінологічну базу стилістики, основні поняття, які допоможуть в опануванні матеріалу.

Четвертий пункт ознайомлює студентів із основними принципами класифікації стилів, дискусійні питання щодо визначення статусу конфесійного стилю в сучасній стилістиці та подає відомості про жанрову диференціацію різних стилів.

1. Історія становлення й сучасна дослідницька парадигма. Об’єкт і предмет вивчення стилістики

Прочитайте й складіть таблицю „Звʼязок стилістики з іншими науковими дисциплінами”

На думку багатьох дослідників, стилістика є „вершиною” дослідження мови, „вищою математикою мовної діяльності”.

Стилістика як науковий напрямок сформувалася на базі декількох гуманітарних дисциплін і, насамперед, риторики й поетики.

Саме в частині риторики, який має назву елокуція (від лат. „elocurio” ‒ „словесне вираження”, це розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови), зародилося поняття стилю. Ще в Давній Греції оратори усвідомлювали те, що мову й стиль треба пристосовувати до різних обставин та складу слухачів, і розрізняли три види стилю – звичайний, середній (елегантний) і піднесений. Звичайним стилем користувалися, коли йшлося про буденні справи, середнім – у виступах, метою яких було переконати слухача у чомусь, а піднесеним – для розкриття життєво важливих тем. Уважалося, що справжній оратор повинен уміти користуватися всіма цими стилями.

Вивчення стилістики практично неможливо поза зв'язком з іншими лінгвістичними дисциплінами, оскільки сучасна лінгвістика являє собою єдине ціле, а її складники взаємозалежні. З'являються наукові напрямки, у яких використовують поняття суміжних дисциплін, пов'язаних із вивченням мови, комунікативною роллю мови й роллю особистості в цій комунікації.

Зв'язок стилістики з філософією виявляється у тому, що методологічною основою стилістики є філософські положення про первинність матерії і вторинність свідомості, про суспіль­ний характер мови, про її зв'язок з мисленням, про роль мови у формуванні й вираженні думки, про стабільність, розвиток і змінність мови як форми її існування, про єдність, взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємозамінність ідеального змісту та мате­ріальної форми як сутності і її структурної організації.

Стилістичні явища відбивають не тільки емоційну й вольову сфери людської діяльності, а й інтелектуальну, тому стилістика пов'язана з логікою. Закони мислення, хід міркувань, логічні побудови, види логем (судження: ствердження, заперечення, спонукання, питання) знаходять вираження у мовному матеріа­лі, починаючи від слова, у реченні, надфразній єдності, у зв'язному тексті. Логічність мовлення є його головною рисою, необхідною для успішного здійснення пізнавальної і комуні­кативної функцій мови.

З усіх лінгвістичних дисциплін стилістика найтісніше пов'яза­на з психолінгвістикою ‒ наукою, що вивчає основи мовленнє­вої діяльності людини, психологію мовлення, механізми породження і сприймання мовлення. Цей зв'язок виявляється в тому, що і психолінгвістика, і стилістика, маючи кожна свій предмет дослідження, повинні постійно тримати в полі зору не тільки мовлення, а й того, хто його породжує, враховувати тип мовця, а також того, на кого розраховане мовлення, хто його сприймає чи повинен сприйняти, тобто тип слухача, співрозмовника.

Психолінгвістика досліджує і моделює всі етапи мовленнє­вої діяльності та пов'язані з ними психічні процеси.

Готовий текст для мовця є завершальним етапом мовлення, а для слухача ‒ початковим, з нього починається сприймання (перцепція) і відбувається процес імовірного декодування текс­ту відповідно до цільової настанови мовця і слухача (що хочемо сказати і почути). Попередній шлях породження мовлення і кон­струювання тексту буде правильним, якщо відбулося розуміння висловленого в кінці комунікативного акту, тобто у слухача. Однак це значною мірою залежить від підготовленості слухача, його особистих якостей, конкретної ситуації. Стилістика вико­ристовує дані психолінгвістики про механізми породження мовлення, відбір із асоціативного поля потрібних елементів, синтагматичне розгортання тексту, деталізацію найменувань.

Стилістика орієнтується на добірне, зразкове мовлення, а отже, гарне, і в цьому плані вона тісно пов'язана з естетикою. Стилістику з певною мірою умовності можна назвати естети­кою мови. Естетика (від гр. аisthetikos ‒ чуттєво сприйманий) вивчає суть, основні закони й функціонування естетичного (прекрас­ного) в природі, суспільстві, виробництві, спілкуванні, способі життя, а також форми естетичної свідомості (почуття, сприй­мання, потреби, смаки, оцінки, ідеали), роль у житті суспільства вияву естетичного як найвищої форми.

Естетика глибоко проникає в спосіб нашого життя, щоденну працю, поведінку і, звичайно, мовного спілкування. Зробити щоденне спілкування точним, досконалим за змістом і мовною формою допомагає стилістика. Однак вона має ще й суто естетичне завдання ‒ вивчати мистецтво слова і пропагувати його. Мова у кращих її зразках сама є мистецтвом і спроможна справ­ляти художньо-естетичний вплив, формувати мовні смаки, виробляти норми.

Найбільш тісно в останні десятиліття стилістика пов’язана з культурою мови. Певний стиль мови виявляється в тому, як побудовано висловлення за певним стилістичним зразком з вибором певних стилістичних засобів і дотриманням усіх мовних і мовленнєвих норм літературної мови.

Складіть короткий конспект