5. Оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути написана літературно грамотно та правильно й акуратно оформлена. Дозволяється використання чорнил (пасти) тільки темного кольору та стандартних аркушів паперу (210 х 297 мм). Робота може виконуватись вручну або за допомогою ПК з додержанням полуторного міжрядкового інтервалу. У чистовому вигляді не можна робити виправлень, закреслень, вставок, а також скорочувати слова, окрім загальноприйнятих.

У готовому вигляді робота компонується в такому порядку: 1) титульний лист (додаток Д); 2) завдання на виконання курсової роботи; 3) анотація (додаток Е); 4) зміст (із зазначенням перших сторінок кожної структурної частини); 5) основна частина роботи (вступ, розділ 1, розділ 2, розділ 3, висновки); 6) список використаних джерел; 7) додатки.

Текст необхідно розміщувати на одній стороні кожного аркуша, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм; праве - 10 мм, верхнє і нижнє – по 20 мм.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ^”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” пишуть великими літерами симетрично до тексту, напівжирним шрифтом. Заголовки підрозділів пишуть малими літерами (крім першої великої) з абзацу, також напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовками і наступним текстом повинна дорівнювати 2-3 міжрядковим інтервалам. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація. Нумерацію сторінок розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті листа без крапки в кінці. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка великими буквами симетрично до тексту пишуть заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації позначають словом “Рис” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. На наступному рядку по центру подається напівжирним шрифтом назва таблиці. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. При переносі частини таблиці на інший аркуш пишуть слова “Продовження табл.1.2”.

Таблиці і рисунки потрібно наводити після першого згадування про них в тексті роботи, при цьому слова “таблиця” і “рисунок” прийнято писати скорочено, наприклад: “... в табл. 3.2”, “... на рис. 1.4”.

Формули нумерують у межах розділу, як і таблиці. Номер пишеться біля правого берега аркуша на рівні формули в круглих дужках. Зверху і знизу кожної формули пропускається по вільному рядку. Пояснення символів, числових коефіцієнтів потрібно подавати безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони наводяться в формулі. Значення кожного символу потрібно наводити з нового рядка. Перший рядок починають зі слова “де” без двокрапки.

Посилання. Посилання в тексті роботи на літературні джерела слід зазначати порядковим номером за переліком у загальному списку та номером сторінки у квадратних дужках. Посилання на ілюстрації, таблиці і формули вказують за їх порядковим номером. Тоді посилання на джерело матиме такий вигляд: [5, с.31]. Крім посилань на опрацьовані літературні джерела, у курсовій роботі мають бути посилання на всі таблиці і рисунки, які розміщені як в основній частині так і в додатках, а також посилання на джерела аналітичної інформації.

У роботі не може бути надмірного цитування. Цитати повинні бути короткими й органічно пов’язуватися з основним текстом.

Список використаних джерел. Виконання курсової роботи передбачає вивчення студентом значної кількості літературних джерел, які найчастіше подаються у наступному порядку: спочатку вказуються законодавчі та нормативні акти (Закони України, Укази Президента, постанови КМУ тощо) з відповідних господарських питань; статистичні довідники, загальна та спеціальна література за алфавітом; електронні ресурси з мережі Інтернет.

Відомості про джерела слід давати згідно з вимогами державного стандарту. В обов’язковому порядку слід зазначати прізвище та ініціали автора (авторів), назву, місто видання, видавництво, рік видання. Якщо авторський колектив налічує більш трьох авторів, достатньо вказати трьох перших, а далі написати “та інші”.

У списку обов’язково повинні бути законодавчі і нормативні акти з питань, що розглядаються, а також статті з економічних журналів і газет, основна частина яких опублікована протягом 2-3-х останніх років.

Анотація. З метою надання узагальнюючої та стислої характеристики результатів виконаної курсової роботи складається анотація загальним обсягом 1 стор., яка розміщується за листом завдання.

Анотація складається за формою, яка має такий зміст:

- прізвище та ініціали студента, тема курсової роботи;

- спеціальність (шифр і назва); назва ВНЗ, де виконана робота; місто, рік;

- основні ідеї, результати та висновки курсової роботи;

- ключові слова (від 3 до 10).

Зразок анотації наведено в додатку Е.

Анотація, зміст, вступ, кожний розділ, висновки і список літератури розпочинаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

Додатки, як правило, містять матеріал, який є необхідним для повноти роботи, але включення його в основну частину роботи може змінити упорядковане та логічне уявлення про роботу; не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг. До них можуть бути включені додаткові ілюстрації чи таблиці, проміжні формули, деталізовані розрахунки та ін.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках і розміщують у порядку появи посилань на них в тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати свою назву.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишеться слово “Додаток...” і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках нумерують у межах кожного додатка. Якщо до окремого додатку вміщено більш ніж одну таблицю або рисунок, то кожний з них нумерується з присвоєнням літери додатка і порядкового номеру в його межах, наприклад табл. Д.4 або формула (А.2).

У кінці курсової роботи (перед списком літературних джерел) ставиться дата закінчення її написання та власний підпис.