Групи нематеріальних активів та строк дії права користування

Групи	Строк дії права користування
Група 1 – права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище)	Відповідно до правовстановлюючого документа
Група 2 – права користування майном (право користування земельною, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо)	Відповідно до правовстановлюючого документа
Група 3 – права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові), найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визначаються роялті	Відповідно до правовстановлюючого документа
Група 4 – права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральний мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті	Відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років
Група 5 – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електричнно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організаційній мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті	Відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки
Група 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)	Відповідно до правовстановлюючого документа

Облік вартості нематеріальних активів, яка амортизується, ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Зупинимось окремо особливостях нарахування амортизації ОЗ:

1) нарахування амортизації призупиняється на період виведення ОЗ з експлуатації;

2) амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації);

3) амортизація основних засобів проводиться до досягнення залишкової вартості об’єкта його ліквідаційної вартості;

4) метод прискореного залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 та 5;

5) амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нарахуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості;

6) на основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується;

7) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом;

8) амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховується на баланс платника податку за первісною вартістю, яка має особливості в методиці визначається в залежності від характеру операції:

- для ОЗ, зобов’язання по розрахунках за якими визначені загальною сумою за кілька об’єктів, обчислюється розподілом цієї суми пропорційно звичайній ціні окремого об’єкта основних засобів;

- для ОЗ, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни;

- для ОЗ, отриманих в обмін на подібний об’єкт, дорівнює вартості переданого об’єкта основних засобів, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, але не вище звичайної ціни об’єкта основних засобів, отриманого в обмін;

- для ОЗ, отриманих у обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює вартості переданого об’єкта основних засобів, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, збільшеній/зменшеній на суму коштів чи їх еквівалента, що була передана / отримана під час обміну, але не вище звичайної ціни об’єкта основних засобів, отриманого в обмін.

Первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року.

Платники податку мають право проводити переоцінку ОЗ, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

К_і=[І_(а-1) - 10] : 100, (2)

Де І_(а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення К_і не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Збільшення вартості об’єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.

На період 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальних заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 210 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до надбання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Операції, що враховуються при визначення об’єкта оподаткування, мають ряд особливостей, зокрема:

- якщо результатом розрахунку об’єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року (до повного погашення такого від’ємного значення);

- податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка зменшена на вартість придбаних торгових патентів;

- уцінка / дооцінка згідно з правилами бухгалтерського обліку з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати платника;

- емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власником), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі прийнятої ставки податку на прибуток, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку (крім виплати фізичним особам, у вигляді емітованих платником податку акцій тощо);

Ставка податку:

- основна – 16 % (передбачається послідовне зменшення ставки податку з 25% в 2010 року до 16% в 2016 р.);

- 0% прибутку від страхової діяльності юридичних осіб;

- за ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України.