1.1.3.Відбій зброї та кут вильоту

Оскільки тиск газів у каналі ствола діє в різні боки з однаковою силою, то під час пострілу він не лише виштовхує кулю вперед, але й відштовхує зброю назад.

Рух зброї (ствола) назад під час пострілу називається відбоєм. Відбій стрілецької зброї відчувається як поштовх у плече, руку чи ґрунт. Дія відбою зброї характеризується величиною швидкості та енергії, яку вона має, рухаючись назад. Швидкість відбою зброї приблизно в стільки разів менша початкової швидкості кулі, у скільки разів куля легша від зброї.

Енергія відбою в АКМ та АК74 не більша за 2 кг∙м(19,6 Дж) і сприймається стрільцем безболісно. Сила тиску порохових газів (сила відбою) та сила опору відбою (упор приклада, рукоятки, центр тяжіння зброї тощо) розміщені не на одній прямій і направлені в протилежні боки. Вони утворюють пару сил, під дією яких дульна частина зброї відхиляється вгору. Крім того, під час пострілу ствол зброї здійснює коливальний рух – вібрує. У результаті вібрації дульна частина ствола в момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення в будь-який бік (угору, вниз, праворуч, ліворуч). Величина цього відхилення збільшується в разі неправильного використання упору для стрільби, забруднення зброї та ін.

В автоматичної зброї, яка має газовідвідний отвір у стволі, внаслідок тиску газів на передню стінку газової камери дулова частина ствола зброї під час пострілу підкидається.(рис. 1.3)

Рис.1.3. Підкидання дульної частини ствола зброї під час пострілі в результаті дії

відбою

Вплив вібрації ствола, відбій зброї та інші причини призводять до виникнення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу і її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола.

Кут між напрямком осі каналу ствола до пострілу^* та її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола називається кутом вильоту.

Величина кута вильоту залежить від довжини плеча пари сил, яка діє на зброю під час пострілу. Чим більше плече пари сил, тим більший кут вильоту. Чим менше плече пари сил, тим менше кут вильоту.

Кут вильоту вважається позитивним, коли вісь каналу ствола в момент вильоту кулі вища від її положення до пострілу, та негативним, коли вона нижча. Величина кута вильоту має практичне значення і залежить від підготовки стрільця. Під час підготовки достатньо перемістити кисть лівої руки по цівці вперед або назад – і величина кута вильоту зміниться й кулі підуть відповідно нижче чи вище.

Для того, щоб уникнути розкиду куль по вертикалі потрібно правильно та одноманітно упирати приклад у плече (усією площиною затильника), а при стрільбі з пістолета правильно та одноманітно тримати рукоятку пістолета в руці (Рис.1.4). Якщо приклад уперти в плече верхньою частиною затильника (при низькій посадці пістолета в руці), то кут вильоту зменшиться і кулі підуть униз, а якщо приклад упертий нижньою частиною затильника (при високій посадці пістолета в руці), то кут вильоту збільшиться, кулі підуть вгору.

Рис. 1.4 Значеня місця упора прикладу в плече на величину кута вильоту : а – упор нижнім кутом; б – упор верхнім кутом.

Для забезпечення одноманітності кута вильоту та зменшення впливу відбою на результат стрільби необхідно точно дотримуватися прийомів стрільби та правил догляду за зброєю.

З метою зменшення шкідливого впливу відбою на результати стрільби в автоматах Калашникова використовуються спеціальні пристрої : компенсатори в автоматі АКМ та дуловийгальмо-компенсатор в АК74 (Рис.1.5).

Дуловими гальмами називаються пристрої, які з’єднані з дуловою частиною ствола і служать для зменшення енергії відбою. Гази, які витікають з каналу ствола, ударяючись об стінки компенсатора, опускають дульну частину ствола ліворуч і вниз.

Рис.1.5.Зменшення шкідливого впливу відбою на результати стрільби