
- •Вогнева підготовка
- •Прийняті скорочення
- •Розділ 1. Основи внутрішньої та зовнішньої балістики
- •1.1.Основи внутрішньої балістики
- •1.1.1.Постріл і його періоди
- •Явища, які виникають під час пострілу
- •Періоди пострілу
- •1.1.2.Початкова швидкість кулі (гранати) та її практичне значення
- •1.1.3.Відбій зброї та кут вильоту
- •1.2.Основи зовнішньої балістики
- •1.2.1.Траєкторія польоту кулі (гранати) в повітрі, її елементи та форми Утворення траєкторії
- •Форма траєкторії і її практичне значення
- •1.2.2.Прямий постріл
- •Дальність прямого пострілу
- •1.2.3.Прикритий, мертвий простори та простір, що уражається.Їх практичне значення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Матеріальна частина стрілецької зброї, гранатометів і ручних гранат
- •2.1. Автомат Калашникова ак74
- •2.1.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії автомата
- •Балістичні та конструктивні дані
- •Загальна будова
- •Принцип дії автомата
- •2.1.2. Призначення і будова основних частин та механізмів автомата
- •Бойові патрони 5,45- мм
- •2.1.3. Розбирання і складання автомата
- •Нормативи розбирання та складання автомата
- •II. Порядок складання автомата після неповного розбирання
- •2.2. Пістолет Макарова
- •2.2.1.Призначення, бойові властивості та загальна будова пістолета
- •Вагові та лінійні дані пм
- •Загальна будова пістолета
- •Робота частин пістолета
- •Робота автоматика пістолета грунтується на принципі використання відбою вільного зтвора
- •2.2.2.Можливі затримки і несправності під час стрільби та способи їх усунення
- •Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення
- •2.2.3.Розбирання і складання пістолета
- •Нормативи розбирання і складання пістолета
- •2.3. Ручний протитанковий гранатомет рпг-7
- •2.3.1.Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії гранатомета
- •Тактико-технічні характеристики гранатомета рпг-7
- •Основні частини і механізми гранатомета
- •Робота основних частин і механізмів гранатомета
- •Призначення та будова основних частин і механізмів гранатомета
- •2.3.2.Будова гранат. Порядок зарядження гранатомета
- •Заряджання гранатомета
- •2.3.3.Затримки, які виникають під час стрільби, та способи їх усунення
- •Затримки, які виникають під час стрільби, та способи їх усунення
- •2.4. Будова гранат, поводження з ними, догляд і збереження
- •2.4.1.Призначення, бойові властивості, будова ручних осколкових гранат та підготовка їх до метання
- •Бойові властивості гранат
- •Будова гранати ргд-5
- •Будова гранати ф-1
- •Запал узргм
- •Робота частин і механізмів гранат ргд-5 та ф-1
- •Будова ручної осколкової гранати ргн
- •Будова ручної осколкової гранати рго
- •Ударно-дистанційний запал (удз)
- •Дія запалу
- •Порядок огляду й підготовка гранат до метання. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами
- •2.4.2.Призначення, бойові властивості, будова ручної протитанкової гранати ркг-зе та підготовка її до метання
- •Будова гранати
- •Робота частин і механізмів гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї
- •3.1.Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова ак74
- •3.1.1. Прийоми та способи стрільби з автомата
- •Приготування до стрільби
- •Нормативи спорядження магазина
- •Здійснення стрільби
- •Припинення стрільби
- •Способи стрільби
- •Визначення упередження під час стрільби по повітряних цілях
- •Стрільба по вертольотах і транспортних літаках
- •Стрільба по парашутистах
- •3.1.2. Правила стрільби з автомата
- •Загальні рекомендації.
- •Спостереження за полем бою й цілевказування
- •Вибір прицілу й точки прицілювання
- •Вибір моменту відкриття вогню
- •Ведення вогню, спостереження за його результатами й корегування
- •Стрільба по нерухомих цілях і цілях, які з'являються
- •Стрільба по рухомих цілях
- •Стрільба по повітряних цілях
- •3.2.Прийоми та правила стрільби з пістолета Макарова
- •3.2.1. Прийоми та способи стрільби з пістолета
- •Приготування до стрільби
- •Нормативи спорядження магазина патронами
- •Здійснення пострілу
- •Припинення стрільби
- •3.2.2. Правила стрільби з пістолета
- •Вибір місця для стрільби
- •Вибір точки прицілювання
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Організація та проведення стрільб
- •4.1. Організація підготовки та проведення стрільб
- •4.1.1. Основні вимоги до організації та проведення стрільб
- •4.1.2 Підготовка та проведення стрільб.
- •Підготовка та проведення стрільб.
- •Порядок виконання 1-ї вправи навчальних стрільб з пістолета
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Перспективні зразки стрілецької зброї україни
- •Тактико-технічні характеристики автомата „Вепр”
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета Ельф-2
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета 7ет10.
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета Гоблін-2
- •Тактико-технічні характеристики пістолета "Форт 17"
- •Поняття про калібр
- •Перелік питань для підготовки до контрольної роботи
- •Список літератури
Періоди пострілу
Постріл триває від 0,001 до 0,06 с. Розрізняють чотири послідовні періоди (рис. 1.1):
попередній;
перший, чи основний;
другий;
третій, або період післядії газів.
Попередній період триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола. Протягом цього періоду в каналі ствола створюється тиск газів, необхідних для того, щоб зсунути кулю з місця та подолати опір її оболонки врізанню в нарізи ствола. Цей тиск називається тиском форсування; він досягає 250-500 кг/см2 (300 кг/см2 у стрілкової зброї під патрони зразка 1943 р.) залежно від конструкції нарізів, ваги кулі та міцності її оболонки.
Рис. 1.1 Періоди пострілу:
0 – попередній; 1 – перший, або основний; 2 – другий;
3 – третій, або період післядії газів
Перший, чи основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду.У цей період горіння порохового заряду відбувається в об’ємі, що швидко змінюється. На початку періоду, коли швидкість руху кулі по каналу ствола ще невелика, кількість газів збільшується швидше, ніж об’єм закулевого простору (простір між дном кулі та дном гільзи), тиск газів швидко підвищується та досягає найбільшої величини (наприклад, у стрілецькій зброї під патрони зразка 1943 р.–2800 кг/см2)1. Цей тиск створюється в стрілецькій зброї під час проходження кулею 4-6 см шляху. Унаслідок різкого збільшення швидкості руху кулі об’єм закульного простору збільшується швидше, ніж притік нових газів, тиск починає знижуватися, у кінці періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху кулі постійно зростає і наприкінці періоду досягає приблизно ¾ початкової швидкості. Пороховий заряд повністю згорає до того, як куля вилетить з каналу ствола.
Другий період триває від моменту повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. З початком цього періоду притік порохових газів зупиняється, однак сильно стиснуті та нагріті гази розширюються та спричиняють тиск на кулю, збільшуючи швидкість її руху. Зниження тиску в другому періоді відбувається досить швидко і біля дульного зрізу – дульний тиск – становитьу різних зразків зброї 300-900 кг/см2. Швидкість кулі в момент вильоту її з каналу ствола(дульна швидкість) трохи менша від початкової швидкості.
У деяких видів стрілецької зброї, особливо короткоствольних (наприклад, пістолет Макарова), другий період відсутній, оскільки повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола фактично не відбувається.
Третій період, або період післядії газів триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту зупинки дії порохових газів на кулю, 10-15 см від зрізу ствола. Протягом цього періоду порохові гази, які витікають з каналу ствола зі швидкістю 1200-2000 м/с, продовжують діяти на кулю та передають їй додаткову швидкість. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього періоду на відстані кількох десятків сантиметрів від дульного зрізу ствола. Розпалені гази, що витікають з каналу ствола слідом за кулею, потрапляючи в повітря, утворюють полум’я та ударну хвилю, яка є джерелом звуку під час пострілу.
Третій період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде врівноважений опором повітря.
Таким чином,явище пострілу характеризується:
розвитком в каналі ствола високого тиску (3000кг./см2);
високою температурою порохових газів (2500-3500◦ С);
горіння пороху у змінному об’ємі;
малою тривалістю (0,0012-0,06 с);
сильним звуком та полум’ям.