Вибір прицілу й точки прицілювання
Щоб уразити ціль з першого пострілу, потрібно знати відстань до неї. Вона необхідна для правильного визначення величини поправок на бічний вітер, температуру повітря, атмосферний тиск, а головне, для встановлення правильного прицілу та вибору точки прицілювання.
Відстань до цілі визначається окомірно (у будь-яких умовах) та за допомогою кутових величин.
Окомірно дальність до цілей та місцевих предметів визначається: по відрізкам місцевості, які добре запам’яталися, по ступені видимості та величин цілей (предметів) яка задається, а також шляхом сполучення обох способів.
При визначені дальності по відрізкам місцевості необхідно будь-яку звичайну дальність, яка укріпилася у зоровій пам’яті (наприклад: відрізок 100 - 200 чи 300 м) у думці відкласти від себе до предмета (цілі).
При визначенні дальності за ступенем видимості та величині цілей (предметів) яка здається, необхідно порівняти видиму величину цілі з видимими розмірами даної цілі,які відклалися у пам’яті на певних віддаленнях.
Вночі дальність до цілей,які освітлені визначаютья так як і в день.
Кутові величини цілей у стрілецькій практиці вимірюються або визначаютья за допомогою польового бінокля та кутомірних приладів по кутомірним шкалам цих приладів, а також за допомогою елементів зброї. При цьому для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра-тисячними.
Тисячною – називається центральний кут, що спирається на дугу, яка дорівнює 1/6000 довжини кола.
Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з’єднанати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів (Рис. 3.7)
Рис. 3.7 Поділка кутоміра – тисячна.
Для визначення лінійної величини центрального кута (записується 0 – 01) потрібно довжину кола розділити на загальну кількість кутів:
де : 2π R– довжина кола;
R- радіус кола;
скоротимо на 6,28.
Провівши спрощення матимемо:
У стрілецькій практиці вважається, що радіус кола R дорівнює дальності стрільби. Для зручності розрахунків 1/955 D округлюють до 1/1000 D. Тоді:
Виходячи з цього, можна визначити лінійну величину (В) будь-якого центрального кута, знаючи його кутову величину (Y):
З цієї формули:
це формули тисячної, де:
D- дальність до об’єкта, що розглядається;
В- лінійні розміри об’єкта, що розглядається;
Y- кут під яким даний об’єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).
Так, при вимірюванні кутових величин за допомогою польового бінокля потрібно знати, що величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої – 5 тисячним.(Рис. 3.8)
Рис. 3.8 Кутомірні шкали бінокля
Наприклад, кутова величина людини, за якою спостерігають у бінокль (середній зріст 1,7м ) дорівнює однієї малої поділки шкали бінокля (0-05). Встановлюємо відстань до людини :
Кути,які виражені у тисячних, записуються через риску та читаються роздільно: спочатку сотні, а потім тисячі та одиниці.
Якщо при цьому сотень чи десятків не виявиться, то замість них записуються та читаються нулі. Таким чином, відміни кутів отримуємо у вигляді, показаному у таблиці 3.4
Таблиця 3.4
Кут у тисячних |
Записується |
Читається |
1750 |
17-05 |
Сімнадцять нуль п’ять |
130 |
1-30 |
Один тридцять |
100 |
1-00 |
Один нуль |
1 |
0-01 |
Нуль нуль один |
Кутові величини цілі можна визначити за допомогою підручних предметів( лінійки, олівця, коробки сірників), а також пальців руки. Для цього треба знати їх значення в тисячних.
Рис. 3.9 Вимірювання кутових величин.
1мм лінійки дорівнює 0-02 (двом тисячним);
Круглий олівець має діаметр 0-12 ;
Коробка сірників: довжина – 0-90, ширина – 0-60, висота – 0-30;
Пальці руки: великий – 0-40, вказівний – 0-30, мізинець – 0-20;
Предмет слід тримати на відстані 50 см від ока.
Так, для виміру кутів за допомогою лінійки необхідно тримати її перед обою на відстані 50 м від ока, тоді її поділка (1мм) буде відповідати 0-02. У цьому легко переконатися із самої сутності поняття тисячної: у даному випадку D=50см, тобто одна тисячна цієї відстані дорівнює 0,5мм, тому одному міліметру буде відповідати кут, що дорівнює двом тисячним тобто 0-02.
Точність виміру цим способом залежить від навичок віддаляти лінійку точно на 50 см від очей.
Наприклад: на полі бою до стрільця наближається противник, ширина його фігури перекривається 5 мм лінійки. Визначити відстань до нього:
Відстань до цілі можна визначити також за допомогою прицільного приладдя автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок. Це – перекривна величина мушки. Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на відстані 200 м – 50 см, на 300 м – 75 см і т.д. Використовуючи значення перекривної величини мушки, можна визначити відстань до цілей противника, наприклад: мушка автомата удвічи більша ширини фігури людини (0,5 м), тобто мушка перекриває 1 м. У цьому разі відстань до людини становить 400 м(рис. 3.10).
Рис. 3.10. Вимірювання відстані до цілі
Під час стрільби на відстані до 400 м вогонь потрібно вести, як правило, з прицілом 4 або „П”, цілячись у нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (рухома фігура).
Під час стрільби на відстані, які більше ніж 400 м, приціл встановлюють, беручи до уваги відстань до цілі, закругленої до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, береться середина цілі. Якщо обставини не дозволяють змінити установлення пристрою прицілювання залежно від відстані до цілі, то в межах відстані прямого пострілу вогонь потрібно вести з прицілом, який відповідає відстані прямого пострілу, цілячись унижній край цілі.
На відстань і напрямок руху кулі суттєво впливають зовнішні умови.
Так, суттєве відхилення зовнішніх умов від табличних (нормальних) змінює дальність польоту кулі або відхиляє її в бік від напрямку (площини) стрільби*.
Дальність польоту кулі під час стрільби в літніх умовах збільшується порівняно з табличними, а взимку – зменшується.
Потрібно враховувати, що дальність польоту кулі під час стрільби в літніх умовах збільшується незначно, тому вносити поправку до прицілу або в положення точки прицілювання не потрібно. Дальність польоту кулі під час стрільби взимку (в умовах низьких температур) на відстані понад 400 м зменшується на значну величину (50 – 100 м), тому необхідно при температурі повітря вищій від мінус 25°С точку прицілювання вибирати на верхньому краю цілі, а при температуріповітря нижчій ніж мінус 25°С збільшувати приціл на одну поділку.
Боковий вітер має значний вплив на політ кулі, відхиляючи її вбік. Величина відхилення кулі залежить від швидкості та напрямку бокового вітру, а також від відстані до цілі. Чим сильніший боковий вітер, чим ближчий до 90° кут, під яким він дме, та чим далі ціль, тим на більшу величину відхилиться куля вбік від напрямку стрільби. У зв'язку з цим необхідно вносити поправку на боковий вітер.
Величини поправок на боковий помірний вітер (швидкість 4 м/с) у метрах та фігурах людини наводяться в таблицях.