Будова ручної осколкової гранати ргн

Ручна граната наступальна (РГН) призначена для ураження живої сили противника під час наступу. Граната РГН (рис. 2.53) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети прикріплюється циліндрик для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус розльоту осколків– до 25 м.

Рис. 2.53.Загальний вигляд та будова

гранати РГН:

1 – нижня напівсфера; 2 – верхня напівсфера;

3 – стакан; 4 – пробка;

5 – манжета;6 – вибухова суміш

Граната РГН під час вибуху утворює 220-300 осколків середньою вагою 0,42 грама з початковою швидкістю розльоту 700 м/с, приведена площа розльоту осколків складає 95-95 м².

Будова ручної осколкової гранати рго

Ручна граната оборонна (РГО)призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою.

Граната РГО (рис. 2.54) складається з таких частин: корпуса зі стаканом для запалу, розривного заряду, ударно-дистанційного запалу(УДЗ) (рис. 2.53). Корпус складається з двох частин – верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпуса також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. Для зберігання гранати в стакан угвинчується пластмасова пробка.

Р ис. 2.54.Загальний вигляд та будова гранати РГО:

1 – нижня внутрішня напівсфера; 2 – нижня зовнішня напівсфера;3 – вибухова суміш; 4 – верхня зовнішня напівсфера;5 – стакан; 6 – пробка; 7 – манжета; 8 – верхня внутрішня напівсфера

Граната РГО після вибуху дає приблизно 670-700 осколків вагою 0,46 грамів і швидкістю до 1200 м/с. На утворення осколків йде до 73% ваги корпуса гранати. Енергія осколків РГО в три рази перевищує осколки РГН, приведена площа розльоту складає 213-286 м². Граната РГО забезпечує велику щільність ураження, у той же час, має більшу безпеку для того, хто її кидає та його підрозділу за рахунок швидкої втрати осколками енергії.

Ударно-дистанційний запал (удз)

Ударно-дистанційний запал УДЗ (рис. 2.55) складається з наступних частин:

Рис. 2.55 Ударно-дистанційний запал УДЗ

• накольно-запобіжного механізму;

• датчика цілі;

• дистанційного пристрою;

• механізма далекого зведення;

• детонаційного вузла;

Накольно-запобіжний механізм забезпечує безпеку запалу у службовому поводженні і наколювання капсуля-запалювача.

Датчик цілі забезпечує спрацювання запала при ударі гранати об перешкоду.

Дистанційний пристрій забезпечує спрацювання детонатора через 3,2-4,2с. з моменту кидка гранати.

Механізм далекого зведення забезпечує безпеку в службовому поводженні і зведення запалу через 1-1,8с. з моменту кидка.

Детонаційний вузол складається з капсуля-детонатора та втулки.

У вихідному положенні ударник з жалом (3) і заглушка з капсулем-запалювачем (7)удержується спусковим важелем. Спусковий важіль з'єднаний з корпусом запалу запобіжною чекою. Движок (11) з капсулем-запалювачем (10) зміщений відносно жала (13) і удержується стопорами порохових запобіжників (9), його пружина (12) перебуває в стисненому стані. Втулка (16) під впливом пружини (14) підтискає вантаж (17) (рис. 2.56).

Рис. 2.56 . Загальна будова ударно-дистанційного запалу