18

Тема 1. Поняття, предмет та завдання слідчої діяльності.

Вступ

1.Поняття наукової організації праці (нот) слідчого

2.Загальні вимоги щодо організації роботи слідчих підрозділів.

3.Планування, аналітична, методична і статистична робота органів досудового розслідування та координація їх діяльності.

4.Поняття та завдання пізнавальної діяльності слідчого.

5. Види пізнавальної діяльності.

Вступ

У сучасних умовах розбудови правової української держави модернізаційні перетворення, що відбуваються в різних сферах життєдіяльності суспільства – політичній, економічній, культурній, поєднуються з подоланням певних труднощів, зумовлених перехідним етапом у розвитку країни. Це, в свою чергу, передбачає необхідність реформування правової системи України, зростання ролі правової науки, в тому числі кримінально-правового циклу.

Така негативна тенденція ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання розробки та реалізації нових, більш ефективних засобів боротьби зі злочинністю, перегляду низки положень кримінально-процесуального законодавства, удосконалення процедури розкриття та розслідування злочинів з урахуванням рівня злочинності, підвищення її організованості, озброєності та технічного забезпечення.

У цьому аспекті вивчення судової практики та спеціальної літератури показує, що якість процесу розслідування не завжди відповідає сучасним вимогам. Причиною цього є не тільки прогалини в самому законодавстві, але й відсутність нових, досконалих форм та методів роботи органів досудового слідства.

1.Поняття наукової організації праці (нот) слідчого

Робота слідчого, як одна з найбільш складних, вимагає високої відповідальності, громадянської мужності, непідкупності, здатності оптимально діяти в самих несприятливих ситуаціях, величезного психічного і фізичного напруги. Тому для підвищення ефективності слідчої роботи необхідна наукова організація праці слідчого.

Наукова організація праці слідчого в теоретичному плані є система знань про оптимальному співвідношенні між методами та умовами праці слідчого, покликана забезпечити його ефективність, вдосконалення, а також професійне та моральний розвиток слідчого. У практичному плані наукова організація праці слідчого - це реалізація зазначених знань.

Ця система обумовлена вимогами норм кримінально-процесуального права, положеннями і рекомендаціями криміналістики.

Визначаючи головну мету наукової організації праці слідчого, важливо зауважити на тому, що  нею є досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах робочого часу, матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, збереження здоров’я працівників, забезпечення високого рівня їхньої працездатності  та задоволеності своєю професійною діяльністю. Досягнення зазначеної мети у науковій організації праці слідчих ОВС України, як зазначається в юридичній літературі, має включати такі напрямки:

1) удосконалення нормування слідчої діяльності;

2) раціональну організацію робочого часу слідчих;

3) раціоналізацію трудових операцій слідчих;

4) створення і використання найбільш сприятливих умов для роботи і відпочинку слідчого;

5) удосконалення практики, форм і методів матеріального та морального стимулювання слідчих;

6) зміцнення дисципліни та законності у діяльності слідчого апарату;

7) удосконалення організації професійного відбору, підготовки та  підвищення кваліфікації слідчих.

Як відомо, робота слідчого з розслідування злочинів повинна здійснюватися в суворій відповідності до норм КПК. Аналіз цих норм показує, що вони часто сформульовані до закону з урахуванням ряду теоретичних положень НОТ. Чинний закон містить багато таких норм, які є результатом узагальнення багаторічної практики слідчої роботи і покликаних сприяти не тільки встановленню істини, але також економії сил і часу слідчого.

Інструкції з НОТ істотно доповнюють собою рекомендації з криміналістичної техніки, слідчої тактики і методики розслідування злочинів.

Створення необхідних матеріальних умов для роботи слідчого, оптимізація використання часу і режиму праці

Умови роботи слідчих диференціюються на зовнішні (службовий кабінет, канцелярське обслуговування, забезпеченість зв'язком, транспортом і т.д.) і внутрішні, «мікроклімат колективу», тобто міжособистісні стосунки всередині слідчого підрозділу.

Розглянемо спочатку зовнішні умови. Основну частину роботи слідчий виконує у своєму кабінеті. У ньому потрібно створити таку обстановку, щоб було зручно: вивчати документи (кримінальні справи, скарги, накази тощо), а також нормативно-правові акти; приймати викликаних осіб (проводити допити і деякі інші слідчі дії), вести телефонні переговори; досліджувати речові докази; ретельно аналізувати кримінальні справи. При обладнанні кабінету важливо враховувати необхідність збереження таємниці слідства. Кабінет слідчого повинен бути достатньо офіційним і представницьким. Для слідчого істотно те враження, що робить він сам і навколишнє його обстановка, інакше, важко працювати, успішно здійснювати виховну функцію.

Кабінет слідчого повинен мати зручні меблі, повністю відповідати вимогам ергономіки, тобто бути достатньо просторим, правильно пофарбованим і освітленим, в ньому повинна підтримуватися оптимальна температура (від + 18 до 24 ° С). Крім того, робоче місце необхідно оснастити засобами сучасної оргтехніки: друкарською машинкою, персональним комп'ютером, внутрішнім переговорним пристроєм, телефоном з визначником номера і автовідповідачем.

Слідчий, що невміло організує свою працю, втрачає багато сил і робочого часу на пошук довідкових відомостей, у тому числі адрес і номерів телефонів експертних установ, лікарень, підприємств, розкладу руху літаків та потягів. Тому оснащення службового кабінету слідчого повинно включати необхідні довідкові матеріали (кодекси, бажано коментовані, інші правові акти, включаючи діючі накази та інструкції, та ін.)

Оскільки процесуальні документи органів прокуратури та внутрішніх справ мають бути написані на бездоганній українській мові, слідчому необхідні словники і довідники з української мови. З багатьох справах доводиться з'ясовувати події далекого минулого, тому у слідчого повинен бути не тільки календар на поточний рік, але також багаторічний календар або календарі за кілька минулих років.

Особливої уваги заслуговує телефонна книга. Крім спільної книги по місту, у слідчого повинен бути спеціальний телефонний довідник з найбільш часто необхідними відомостями про телефонні номери. У науковій організації праці слідчого дуже важливим є правильний облік чинника часу.

Слід відзначити, що із загального числа статей КПК, що регламентують досудового слідства, - приблизно 37% статей містять положення, що стосуються фактора часу. Спробуємо узагальнити приписи щодо цього кримінально-правового закону.

По-перше, закон визначає максимальні терміни проведення найбільш істотних видів слідчої роботи.

По-друге, закон пропонує негайно провести ті дії, які не терплять зволікання, наприклад, негайно приступити до провадження слідства. По-третє, закон передбачає одночасне провадження деяких дій з метою їх більш високій економічності в часі, наприклад, одночасне проведення обшуку і накладення арешту на майно обшукуваного.

Розслідування складного справи у встановлені законом терміни майже завжди пов'язане з необхідністю виконувати великий обсяг роботи. Особливо великих зусиль вимагає одночасне розслідування кількох кримінальних справ. Тому слідчі часто працюють з перевантаженням, у тому числі в позаурочний час. Сказане переконує в необхідності найбільш раціонального використання часу, оптимального розподілу його між різними діями слідчого. При цьому треба мати на увазі потреба в деякому резерві часу, наявність якого є однією з умов забезпечення ритмічності роботи, що приносить найкращі результати.

Будь-яка робота рано чи пізно стомлює. Перевтома завжди небажана, оскільки часто викликає дратівливість, підвищену збудливість, млявість, головні болі, безсоння часом і, в кінцевому рахунку, зниження працездатності. Уникнути цього в слідчу роботу можна шляхом раціоналізації використання слідчим відповідного бюджету часу.

Нижче викладається ряд порад, спрямованих на забезпечення такої раціоналізації.

1. Перед початком будь-якої роботи слід з'ясувати, чи потрібна вона, які цілі переслідує і чи повинен її виконувати сам слідчий, не доцільно її доручити іншим виконавцям.

2. Якщо слідчий не відноситься до розряду виняткових фахівців, йому можна рекомендувати не шкодувати зусиль на підготовку того чи іншого заходу (визначити засоби і методи, послідовність виконання трудових операцій, необхідних помічників, усвідомити цілі майбутньої роботи і т. д.). Така підготовка повністю окуповує витрачений на неї час і вселяє впевненість у успіх справи.

3. З метою економії часу при користуванні телефоном: розташувати телефонний апарат так, щоб до нього не треба було підходити; мати достатньо повний телефонно-довідковий матеріал (телефонної книги, записні книжки); повідомляти номер свого службового телефону тільки у випадках, коли це дійсно необхідно; припиняти розмову негайно після вирішення питання, який став приводом для телефонного дзвінка; вимикати телефон при виконанні найбільш важливої роботи, наприклад, на час допиту.

4. У міру необхідності виконувати роботу із застосуванням магнітофона, копіювального апарату, персонального комп'ютера, в досконало оволодівши цими засобами оргтехніки.

5. При вирішенні стандартних розумових задач користуватися відповідними пам'ятками і схемами.

Правильний режим праці та відпочинку не треба розуміти надто спрощено. Відомо, що багато слідчі плідно працюють протягом усього робочого дня. Це залежить і від волі, і від стимулів, і від багаторічної звички до систематизованому праці. Облік динаміки працездатності допомагає розподілити етапи майбутньої роботи так, щоб найбільш напружені з них припадали на фазу «сталого робочого стану ».

Як показує практика, при великому навантаженні слідчі зазвичай безперервно працюють протягом багатьох годин, не залишаючи часу навіть для короткочасного відпочинку, такий режим неприйнятний, оскільки ефективність праці при цьому тільки знижується.

На самопочуття слідчого позитивний вплив мають мікропаузи, 5 - 10-хвилинні перерви. Частоту і тривалість мікропауз доцільно встановлювати виходячи з місця роботи. Якщо робота різноманітна, наприклад, допит змінюється складанням постанови про призначення експертизи, потім слідує поїздка до будь-яке установа, причому зміна видів діяльності сама по собі полегшує працю, перерви для відпочинку можуть бути рідше і коротше. Навпаки, при одноманітною роботі, стомлює більшою мірою, мікропаузи потрібно робити частіше.

Створення сприятливого психологічного клімату в колективі

Науковими дослідженнями встановлено прямий зв'язок між ситуацією, в якій працює людина, і ефективністю його праці. Колектив, у якому робоча атмосфера характеризується не тільки розумною, справедливою вимогливістю, суворим, і постійним контролем за виконанням завдань, але також дружбою, довірою, взаємодопомогою, увагою і повсякденному турботою про кожного співробітника, поза залежно від його службового положення, домагається найкращих показників у працю. Забезпечуючи оптимальний психологічний клімат у колективі слідчих, необхідно враховувати специфіку слідчої роботи.

1. Слідча робота - це, перш за все, вид державної служби.

2. Вона має правову регламентацію.

3. Як правило, розслідування відбувається в такій обстановці, коли слідчому доводиться долати протидію зацікавлених осіб, перш за все підозрюваного і його близьких.

4. Діяльності слідчого властиві владні повноваження. Вміння розумно, законно користуватися цією владою - найважливіша вимога, що пред'являється до слідчого.

5. Слідча робота пов'язана з необхідністю збереження службової таємниці.

Пом'якшення напруги може істотно сприяти налагодження правильних взаємин між слідчим і його колегами. У кожному колективі, що здійснює функції попереднього слідства, існують формальні і неформальні стосунки між співробітниками. Перші регулюються законом, іншими нормативними актами, в тому числі правилами службового розпорядку. Неформальні відносини співробітників обумовлені спільністю поглядів, звичок, особистими симпатіями і антипатіями, особливостями проведення вільного часу.

Важливе значення для формування правильних взаємин між членами трудового колективу має службова етика, дотримання якої є одним з необхідних передумов високої працездатності колективу. Цьому значною мірою сприяє неухильне дотримання правил ввічливості.

Офіційний характер відповідного закладу вимагає, щоб його співробітники в присутності сторонніх були гранично коректні в зверненні один з одним. Називати колег слід по імені, по батькові, звертаючись до них «на ви». Помітивши помилку товариша з роботи при виробництві того чи іншого слідчої дії, треба зробити йому підказку, по можливості не залучаючи до цього уваги присутніх.

Не можна входити до кабінету слідчого під час допиту чи іншої слідчої дії. Неприпустимо знайомитися з матеріалами кримінальних справ, що знаходяться у провадженні того чи іншого слідчого, без його дозволу.

Сам факт спільної роботи в ім'я спільної справи, часом в одному приміщенні, зближує людей, сприяє встановленню дружніх відносин. При цьому формуються загальні цінності та неписані норми, що утворюють своєрідну культуру колективу. Вельми цінується допомога, що надається колезі, особливо в критичних ситуаціях.

Своєрідним індикатором психологічного клімату в колективі є можливість отримання потрібних рад. Слідча практика настільки складна, що часом навіть самий досвідчений слідчий не в змозі самостійно прийняти правильне рішення. У таких випадках необхідні колективні обговорення. Їх результативність залежить від складу учасників та системи організації обговорень. Оптимальна чисельність дискусійних груп - приблизно п'ять чоловік. Один з них коротко пояснює ситуацію і ставить завдання. Потім також коротко кожен учасник обговорення викладає свою думку, вносить ті чи інші пропозиції. Відбираються найбільш привабливі ідеї, зіставляються різні пропозиції. Нарешті, готуються варіанти рішень. Даний метод може допомогти розкрити злочин у випадку, коли розслідування зайшло в глухий кут.

Подібні обговорення кримінальних справ важливі і в плані підвищення професійної майстерності слідчих. У процесі суперечок народжуються нові ідеї, що сприяють інтелектуальному росту учасників обговорень, посилюється згуртованість колективу. Прийняті таким чином рішення зазвичай виявляються найбільш правильними.

Створенню сприятливого психологічного клімату не перешкоджають розбіжності й суперечки між членами колективу. Більш; того, вони часто йдуть на користь справи, дають корисну розрядку сперечається. Як стверджують медики, довго стримуване напруга шкідливо. Воно може стати причиною хворобливих розладів. Недарма древні стверджували: «закупорений гнів здатний розірвати пляшку». Однак сперечатися потрібно за розумними правилами, інакше спори перетворюються на конфлікти,

Неприпустимо переносити службові розбіжності на особисті стосунки, поспішати з узагальненнями, тим більше що стосуються особистості опонента.