
- •Спеціальності:
- •5.03050901 “Бухгалтерський облік”
- •Тема 1. Елементи лінійної алгебри
- •Системи т рівнянь з п невідомими
- •Ранг матриці
- •Критерій сумісності системи лінійних рівнянь – теорема кронекера-капеллі
- •Прикладні задачі курсів спецдисциплін, які приводять до систем лінійних рівнянь та їх розв’язування
- •Тема 2. Елементи векторної алгебри
- •Основні поняття, лінійні операції над векторами
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Розкладання вектора за базисом
- •Прямокутна декартова система координат
- •Проекція вектора на вісь координати вектора на площині та в просторі
- •Векторний добуток векторів
- •Властивості векторного добутку
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток векторів
- •Знаходження мішаного добутку в координатній формі
- •Властивості мішаного добутку
- •Кут між векторами умови колінеарності та компланарності векторів Кут між векторами
- •Умова колінеарності векторів
- •Умова компланарності векторів
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Аналітична геометрія: Пряма і площина в просторі
- •Пряма в просторі
- •Співвідношення між прямими і площинами
- •Питання для самоперевірки
- •Теми 4-5. Вступ до математичного аналізу: функція, границя і неперервність функції
- •Поняття функції, область визначення, способи задання
- •Основні елементарні функції, їх властивості і графіки
- •Перетворення графіків функцій
- •Застосування функцій в економіці
- •Неперервність функції в точці та на відрізку
- •Точки розриву функції, їх класифікація
- •Основні теореми про неперервні функції
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 - 8. Диференціальне числення функції однієї змінної: похідна та її застосування
- •Поняття похідної функції в точці, її фізичний та геометричний зміст
- •Правила диференціювання
- •Похідна складеної функції
- •Похідні вищих порядків
- •Зростання, спадання функції достатня умова монотонності
- •Екстремум функції. Необхідна та достатня умови існування екстремуму функції. Поняття критичних точок та точок екстремуму функції
- •Необхідна та достатня умова екстремуму
- •Найбільше і найменше значення функції
- •Застосування похідної в економічній теорії
- •Застосування похідної функції для знаходження рівняння дотичної і нормалі
- •Фізичні та механічні застосування похідної
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9 -11. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •Границя функції двох змінних
- •Неперервність функції двох змінних
- •Властивості неперервної функції двох змінних
- •Найбільше та найменше значення функції двох змінних в замкненій області
- •Застосування функцій багатьох змінних в економічній теорії
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 12 - 13. Інтегральне числення: невизначений інтеграл
- •Первісна функції та її властивості
- •Невизначений інтеграл та його властивості
- •І. Похідна від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральній функції
- •Метод безпосереднього інтегрування
- •Метод підстановки (заміна змінної інтегрування)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 14 - 15. Інтегральне числення: визначений інтеграл та його застосування
- •Визначений інтеграл та його властивості формула ньютона-лейбніца Задачі, що приводять до поняття визначеного інтеграла
- •Поняття визначеного інтеграла
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Формула Ньютона—Лейбніца
- •Властивості визначеного інтеграла
- •Застосування визначеного інтегралу для обчислення об’ємів, шляху Обчислення об’єму тіла за площами його поперечних перерізів
- •Обчислення об’єму та площі поверхні тіла обертання
- •Обчислення пройденого шляху
- •Використання визначеного інтегралу в економіці
- •Питання для самоперевірки
- •Богомолов н.В., Сергиенко л.Ю. Сборник дидактических заданий по математике. – м.: Высш.Шк., 1987. – с. 107-109.
- •Тема 16 -18. Диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •Диференціальні рівняння, що допускають зниження порядку
- •Задачі на складання диференціальних рівнянь економічного змісту
- •Питання для самоперевірки
Векторний добуток векторів
Векторним добутком неколінеарних векторів і називається вектор , напрямлений перпендикулярно до площини, в якій лежать ці вектори, у той бік, звідки найкоротше переміщення від першого вектора до другого видно проти годинникової стрілки. Модуль векторного добутку двох векторів дорівнює площі паралелограма, побудованого на цих векторах.
Векторний
добуток позначається
,
або
.
З
означення випливає, що
(4), де
- кут між векторами
і
.
Якщо
вектори
і
колінеарні, то кут між ними дорівнює
або
.
Так як
,
то за формулою (4) маємо:
.
Властивості векторного добутку
Для довільних векторів і при перестановці множників векторний добуток змінює знак, тобто
(рис. 1).
Для довільного числового множника має місце сполучний закон, тобто
.
Для довільних векторів , , має місце розподільний закон, тобто
.
Рис. 1
Знаходження векторного добутку в координатній формі.
Нехай
маємо два вектори тривимірного простору.
Якщо
,
,
то має місце формула:
(5)
Приклад.
Знайти векторний добуток векторів
і
.
Використавши формулу (5), матимемо:
.
Таким
чином, векторний добуток даних векторів
.
Застосування векторного добутку
Векторний добуток застосовується для знаходження площі трикутника, побудованого на векторах і . Доповнивши трикутник до паралелограма, площа якого за формулою (4) дорівнює модулю векторного добутку даних векторів, матимемо формулу для обчислення площі трикутника:
(6)
Приклад.
Обчислити площу трикутника, побудованого
на векторах
і
.
Розв’язання. Скористаємось формулою (6) для знаходження площі трикутника. Обчислимо спочатку векторний добуток даних векторів.
.
Отже,
векторний добуток даних векторів
.
Його модуль
,
а тому шукана площа трикутника
(кв. од.).
Мішаний добуток векторів
Мішаним
добутком
упорядкованої трійки векторів
,
і
називається число, рівне скалярному
добутку вектора
і вектора
.
Позначається змішаний добуток так:
.
Геометричний зміст мішаного добутку: якщо вектори , і не лежать в одній площині, то модуль їх мішаного добутку дорівнює об’єму паралелепіпеда, побудованого на цих векторах.
Рис. 2
Дійсно,
як показано на рис. 2,
(знак мішаного добутку залежить від
кута
).
Тому при використанні мішаного добутку
для обчислення об’ємів паралелепіпеда
та трикутної піраміди, побудованих на
векторах
,
і
,
слід користуватись формулами:
(7)
(8)
Знаходження мішаного добутку в координатній формі
Нехай
маємо три вектори тривимірного простору.
Якщо
,
,
то має місце формула:
(9)
Властивості мішаного добутку
Мішаний добуток підлягає сполучному закону, тобто для довільних векторів , і виконується:
.
При циклічній перестановці векторів-множників мішаний добуток не змінюється, а при будь-якій іншій змінює знак на протилежний, тобто для довільних векторів , і виконується:
.
Приклад.
Обчислити об’єм паралелепіпеда і
піраміди, побудованих на трьох векторах:
;
;
.
Розв’язання. Знайдемо спочатку мішаний добуток даних векторів за формулою (9):
.
Використавши
формули (7) і (8) одержимо, що об’єм
паралелепіпеда
(куб.
од.), а об’єм піраміди
(куб. од.).