
- •Спеціальності:
- •5.03050901 “Бухгалтерський облік”
- •Тема 1. Елементи лінійної алгебри
- •Системи т рівнянь з п невідомими
- •Ранг матриці
- •Критерій сумісності системи лінійних рівнянь – теорема кронекера-капеллі
- •Прикладні задачі курсів спецдисциплін, які приводять до систем лінійних рівнянь та їх розв’язування
- •Тема 2. Елементи векторної алгебри
- •Основні поняття, лінійні операції над векторами
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Розкладання вектора за базисом
- •Прямокутна декартова система координат
- •Проекція вектора на вісь координати вектора на площині та в просторі
- •Векторний добуток векторів
- •Властивості векторного добутку
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток векторів
- •Знаходження мішаного добутку в координатній формі
- •Властивості мішаного добутку
- •Кут між векторами умови колінеарності та компланарності векторів Кут між векторами
- •Умова колінеарності векторів
- •Умова компланарності векторів
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Аналітична геометрія: Пряма і площина в просторі
- •Пряма в просторі
- •Співвідношення між прямими і площинами
- •Питання для самоперевірки
- •Теми 4-5. Вступ до математичного аналізу: функція, границя і неперервність функції
- •Поняття функції, область визначення, способи задання
- •Основні елементарні функції, їх властивості і графіки
- •Перетворення графіків функцій
- •Застосування функцій в економіці
- •Неперервність функції в точці та на відрізку
- •Точки розриву функції, їх класифікація
- •Основні теореми про неперервні функції
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 - 8. Диференціальне числення функції однієї змінної: похідна та її застосування
- •Поняття похідної функції в точці, її фізичний та геометричний зміст
- •Правила диференціювання
- •Похідна складеної функції
- •Похідні вищих порядків
- •Зростання, спадання функції достатня умова монотонності
- •Екстремум функції. Необхідна та достатня умови існування екстремуму функції. Поняття критичних точок та точок екстремуму функції
- •Необхідна та достатня умова екстремуму
- •Найбільше і найменше значення функції
- •Застосування похідної в економічній теорії
- •Застосування похідної функції для знаходження рівняння дотичної і нормалі
- •Фізичні та механічні застосування похідної
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9 -11. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •Границя функції двох змінних
- •Неперервність функції двох змінних
- •Властивості неперервної функції двох змінних
- •Найбільше та найменше значення функції двох змінних в замкненій області
- •Застосування функцій багатьох змінних в економічній теорії
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 12 - 13. Інтегральне числення: невизначений інтеграл
- •Первісна функції та її властивості
- •Невизначений інтеграл та його властивості
- •І. Похідна від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральній функції
- •Метод безпосереднього інтегрування
- •Метод підстановки (заміна змінної інтегрування)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 14 - 15. Інтегральне числення: визначений інтеграл та його застосування
- •Визначений інтеграл та його властивості формула ньютона-лейбніца Задачі, що приводять до поняття визначеного інтеграла
- •Поняття визначеного інтеграла
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Формула Ньютона—Лейбніца
- •Властивості визначеного інтеграла
- •Застосування визначеного інтегралу для обчислення об’ємів, шляху Обчислення об’єму тіла за площами його поперечних перерізів
- •Обчислення об’єму та площі поверхні тіла обертання
- •Обчислення пройденого шляху
- •Використання визначеного інтегралу в економіці
- •Питання для самоперевірки
- •Богомолов н.В., Сергиенко л.Ю. Сборник дидактических заданий по математике. – м.: Высш.Шк., 1987. – с. 107-109.
- •Тема 16 -18. Диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •Диференціальні рівняння, що допускають зниження порядку
- •Задачі на складання диференціальних рівнянь економічного змісту
- •Питання для самоперевірки
Застосування похідної функції для знаходження рівняння дотичної і нормалі
Нехай
маємо функцію
,
диференційовану в точці
,
задану графічно (рис. 3).
Рис. 3.
Дотична до графіка функції в точці М0 є граничним положенням січної М0М, коли точка М необмежено наближається до М0, рухаючись вздовж графіка функції:
(2)
Відповідно до геометричного змісту похідної: f’(x0)=k – кутовий коефіцієнт дотичної, який дорівнює значенню похідної в точці х0, тобто тангенс кута нахилу дотичної до доданого напрямку осі абсцис.
Нормаль до графіка функції в точці М0 – це пряма, що проходить через точку М0 і перпендикулярна до дотичної, проведеної в цій точці:
(3)
Кутовий
коефіцієнт нормалі при цьому
.
Формула (5) має місце, якщо f’(x0)
0
тобто дотична не паралельна осі Ох.
В
іншому випадку нормаль паралельна осі
Оу,
і тоді рівняння нормалі:
х-х0=0 (4)
Приклад
1.
Знайти рівняння дотичної і нормалі до
графіка функції
у точці з абсцисою х0=3.
Розв’язання. Знайдемо похідну функції, значення функції та її похідної в точці х0:
.
Скориставшись
рівнянням дотичної (2), матимемо
,
звідси
- шукане рівняння дотичної.
Запишемо
тепер рівняння нормалі, відповідно до
формули (3):
,
звідси
- шукане рівняння нормалі.
Відповідь: - рівняння дотичної; - рівняння нормалі.
Приклад 2. Який кут з віссю абсцис утворює дотична до параболи y=x2-4x+8 у точці (3;5)?
Розв’язання. Безпосередньо підстановкою координат заданої точки в рівняння параболи переконуємося, що вона їй належить.
Знайдемо похідну функції, що задає параболу y=2x-4.
Тоді,
згідно з геометричним змістом похідної:
.
Звідси,
,
а отже, шуканий кут
.
Відповідь: .
Приклад
3.
Дотична до графіка функції
нахилена до осі абсцис під кутом
.
Знайти координати точки дотику.
Розв’язання.
Знайдемо похідну функції:
.
За умовою y(x0)=tg
=1.
Підставивши значення похідної в точці,
знайдемо абсцису точки дотику:
,
звідси,
. Знайдемо ординату точки дотику,
підставивши
у формулу, що задає функцію:
.
Отже, дотична до параболи проведена в точці (2;2).
Відповідь: (2;2).
Фізичні та механічні застосування похідної
Нехай матеріальна точка рухається прямолінійно, а закон її руху задано деякою функцією: S=S(t). Поставимо задачу: знайти швидкість точки у момент часу t. Враховуючи, що миттєва швидкість є границею середньої швидкості за достатньо малий проміжок часу t, одержимо:
.
Таким чином, похідною від пройденого шляху за часом є миттєва швидкість:
(5)
Аналогічно, шукаючи миттєве прискорення, як швидкість зміни швидкості v=v(t) у момент часу t, матимемо формулу:
.
Звідси, похідною від швидкості за часом є миттєве прискорення:
(6)
Похідна дає можливість знайти силу, що діє на тіло у певний момент часу за другим законом Ньютона:
(7)
У формулі (9) миттєве прискорення є другою похідною від шляху за часом, у цьому полягає фізичний зміст другої похідної.
Для
знаходження кінетичної
енергії тіла
у певний момент часу може бути використана
формула:
,
причому швидкість знаходиться за
формулою (7).
Оскільки похідна виступає, як швидкість зміни деякої функції, її використовують, наприклад, для знаходження сили змінного струму, який проходить через поперечний переріз провідника у момент часу t:
(8)
У
формулі (10)
- величина заряду, що проходить через
поперечний переріз провідника у момент
часу t.
Приклад
1.
Матеріальна точка рухається прямолінійно
за законом
(м). Знайти швидкість і прискорення
матеріальної точки у момент часу
с.
Розв’язання.
За
формулою (5) знайдемо миттєву швидкість
матеріальної точки:
,
звідси
(м/с).
Для
знаходження миттєвого прискорення
скористаємось формулою (6):
,
звідси,
(м/с2).
Відповідь: 104 м/с; 50 м/с2.
Приклад
2.
Тіло масою 100 кг рухається прямолінійно
за законом
(м). Знайти кінетичну енергію тіла через
2 с після початку руху.
Розв’язання.
Знайдемо миттєву швидкість тіла за
формулою (5):
,
звідси,
(м/с).
Підставивши знайдену швидкість у формулу
кінетичної енергії
,
одержимо:
Дж, або
кДж.
Відповідь: 20 кДж.
Приклад
3.
Заряд, що проходить через поперечний
переріз провідника у момент часу t
(c), змінюється за законом
(Кл). Знайти силу струму у момент часу
с.
Розв’язання.
Використавши
формулу (8), матимемо значення змінної
сили струму:
,
звідси
(А).
Відповідь:
А.
Приклад
4.
Тіло масою
(кг)
рухається прямолінійно за законом
(м),
де
- сталі. Довести, що сила, яка діє на тіло,
стала.
Розв’язання.
Використавши
формулу (7), покажемо, що
.
Для цього знайдемо миттєве прискорення
тіла:
;
.
Таким чином,
.
Тоді
,
тобто рух тіла відбувається під дією
сталої сили, що й потрібно було довести.