Тема 1.6. Собівартість продукції підприємств ца. Авіаційні тарифи

Поняття витрат виробництва. Економічна сутність вартості та собівартості продукції, робіт, послуг.

Склад та структура експлуатаційних витрат. Класифікація витрат віднесених на собівартість залежно від різних ознак.

Методи визначення собівартості продукції на підприємствах ЦА, підприємствах та підрозділах з технічної експлуатації радіоелектронного обладнання, на підприємствах Аероруху.

Чинники, що визначають рівень собівартості робіт, послуг ЦА. Шляхи зниження собівартості продукції підприємств ЦА, підприємств та підрозділів з технічної експлуатації радіоелектронного обладнання, систем та комплексів.

Теоретичні основи ціноутворення.

Тарифи в ЦА як система цін продукції транспорту. Принципи та методи побудови транспортних тарифів. Методи розрахунку аеропортових зборів. Методи побудови тарифів на авіатранспортні послуги. Принципи міжнародного регулювання тарифів.

Література: [6]; [9]; [10]; [11]; [15]; [16]; [18]; [20]; [21]; [26]; [27]; [29]; [30], [32].

Методичні вказівки

Метою підприємницької діяльності є одержання прибутку, який залежить від рівня собівартості продукції (робіт, послуг) та науково обґрунтованої її ціни. Тому дана тема є однією з ключових тем дисципліни „Економіка і організація виробництва”.

Вивчення питань цієї теми необхідно розпочинати з визначення економічної сутності вартості та собівартості транспортної продукції. Необхідно уявити принципову різницю між цими категоріями.

Вивчаючи склад та структуру експлуатаційних витрат, необхідно звернути увагу на цільове призначення і практичне застосування групування витрат за різними ознаками (за економічними елементами, статтями витрат, прямі та непрямі, основні та накладні, змінні та умовно-постійні).

Важливим питанням є калькулювання витрат, яке потрібно для вирішення таких економічних завдань, як обґрунтування цін на продукцію (роботи, послуги), визначення їх рентабельності, аналіз витрат на окремі види діяльності підприємств, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів тощо. Вивчення цих питань слід розпочинати з визначення понять „калькуляція”, „калькулювання”, „об’єкт калькулювання” та „калькуляційні одиниці”.

При цьому слід уявляти, що види калькуляції визначаються об’єктом калькулювання та вимірювачем видів діяльності, що калькулюються, продукції, робіт, послуг (калькуляційних одиниць). Необхідно ознайомитись зі змістом різних видів калькуляцій: плановою, фактичною, нормативною, кошторисною, цеховою, виробничою, повною, зведеною.

Калькулювання собівартості продукції виконується за повними статтями витрат. Тому необхідно вивчити номенклатуру калькуляційних статей витрат, які використовуються на підприємствах ЦА та підприємствах з технічного обслуговування радіоелектронних пристроїв, систем та комплексів.

Далі рекомендується перейти до ґрунтового вивчення методів обчислення витрат та собівартості певних видів продукції, робіт, послуг підприємств ЦА (за видами авіації, типами повітряних суден (ПС), видами технічного обслуговування обладнання тощо).

На етапі створення нової продукції (техніки, обладнання) у зв’язку з відсутністю в повному обсязі технічної документації, нормативної бази, собівартість такої продукції обчислюється як імовірна прогнозована величина. Тому необхідно більш детально ознайомитись з використанням різних методів прогнозування, зокрема параметричних: питомих витрат, балових, кореляційних, агрегатних.

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції важливе значення набуває визначення факторів, які обумовлюють це зниження. Тому необхідно знати фактори, які визначають рівень собівартості продукції. Особливе місце серед них належить підвищенню технічного рівня виробництва, зокрема впровадженню нової техніки, прогресивних технологій, підвищенню рівня механізації та автоматизації виробничих процесів. Слід засвоїти методику оцінки впливу цих факторів на зниження собівартості продукції галузі.

В умовах ринкового реформування економіки роль ціноутворення невимірно зростає. Ціни займають важливе місце в системі економічних методів. Тому необхідно, насамперед, з’ясувати економічну сутність тарифів на повітряному транспорті, як ціни транспортної продукції галузі та принципи їх побудови. Слід звернути увагу на особливості ціноутворення та побудови тарифів в перехідний період.

Особливу увагу рекомендується приділити вивченню методики з урахуванням споживної вартості авіатранспортних послуг галузі.

Слід ознайомитись з системою тарифів на авіаперевезення пасажирів, вантажів, пошти, багажу та тарифів на роботах нетранспортного застосування авіації відповідно до характеру цих робіт: тарифи на авіаційно-хімічні, аерофотознімальні роботи та інші види робіт.

Необхідно знати методи розрахунку аеронавігаційних тарифів та аеропортових зборів.

Наприкінці теми слід ознайомитись з принципами міжнародного регулювання тарифів та досвідом побудови тарифів в зарубіжних авіакомпаніях.

Запитання для самоперевірки

1. Розкрийте економічну сутність вартості і собівартості транспортної продукції.

2. Які об’єкти та одиниці калькулювання використовуються на підприємствах ЦА і службі з технічного обслуговування обладнання при калькулюванні собівартості продукції (робіт, послуг)?

3. Які принципи закладені в групування витрат за економічними елементами та калькуляційними статтями?

4. Назвіть склад калькуляційних статей витрат на підприємствах ЦА та службах з технічного обслуговування обладнання.

5. Які принципи закладені в розподіл експлуатаційних витрат на прямі та непрямі, основні та накладні, залежні та незалежні від обсягів робіт та дальності перевезень?

6. Які фактори визначають рівень собівартості продукції ЦА?

7. Назвіть шляхи зниження собівартості продукції ЦА.

8. Яка економічна сутність та принципи побудування тарифів на авіаперевезення та роботи із застосування авіації в народному господарстві?

9. Яка методика побудування аеронавігаційних тарифів та аеропортових зборів?