Тема 1.4. Кадри та продуктивність праці

Трудові ресурси ЦА як складова частина продуктивних сил галузі.

Ринок праці як підсистема ринкової економіки. Особливості та етапи формування ринку праці в Україні.

Поняття, види та форми зайнятості населення. Поняття та рівень безробіття. Види безробіття. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття.

Поняття продуктивності праці. Методи визначення продуктивності праці, їх переваги та недоліки.

Показники вимірювання продуктивності праці на підприємствах ЦА та підрозділах з технічної експлуатації радіоелектронного обладнання, систем та комплексів.

Чинники, що визначають рівень продуктивності праці.

Резерви зростання продуктивності праці на підприємствах ЦА та підприємствах і підрозділах з технічної експлуатації радіоелектронного обладнання, систем та комплексів.

Шляхи підвищення продуктивності праці в ЦА на сучасному етапі.

Література: [6]; [9]; [10]; [11]; [15]; [16]; [18]; [20]; [29]; [31]; [32].

Методичні вказівки

Вивчення теми рекомендується починати з розуміння основних понять, таких як „трудові ресурси”, „робоча сила”, „трудовий потенціал” та їх взаємозв’язок у спільності і різниці. Вивчаючи характеристики трудового потенціалу ЦА, професійно-кваліфікаційної структури ЦА, необхідно зрозуміти, що структурні зміни пов’язані як з розвитком ЦА, так і зі змінами в джерелах фінансування підготовки та перепідготовки кадрів для ЦА.

Слід усвідомити, що ринок праці – це необхідна складова ринкової економіки, і ознайомитись з основними типами ринків праці, особливостями, тенденціями та етапами формування ринку праці в Україні.

Необхідно знати основні законодавчі акти, які регулюють трудові відносини та ринок праці і насамперед, Закон України „Про зайнятість населення”.

Важливо не тільки усвідомити поняття „зайнятість”, „незайнятість”, економічну природу безробіття, але і уявляти державний механізм регулювання зайнятості населення: створення Державної служби зайнятості, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, створення різноманітних програм сприяння зайнятості населення.

Вивчаючи блок питань, пов’язаних з продуктивністю праці, насамперед слід з’ясувати сутність продуктивності праці персоналу. Потрібно розрізняти продуктивність „індивідуальної” та „суспільної” праці, порядок їх визначення і застосування.

Розглядаючи методи вимірювання продуктивності праці, необхідно чітко уявляти їх сутність, області застосування, переваги та недоліки, а також шляхи удосконалення вимірювання продуктивності праці.

Підвищення продуктивності праці є одним з визначних факторів інтенсивного розвитку авіапідприємств, тому необхідно знати чинники та резерви її зростання, конкретні шляхи підвищення продуктивності праці на підприємствах ЦА, підприємствах з технічної експлуатації радіоелектронних пристроїв, систем та комплексів.

Запитання для самоперевірки

1. Розкрийте зміст понять „трудові ресурси”, „робоча сила”, „трудовий потенціал”.

2. Яка економічна природа безробіття, її види, форми прояву?

3. Як здійснюється регулювання зайнятості в умовах ринкових відносин?

4. У чому принципова різниця між активною та пасивною політикою держави на ринку праці?

5. Розкрийте поняття „продуктивність праці”.

6. Надайте характеристику основним методам вивчення продуктивності праці.

7. Назвіть фактори, що визначають рівень продуктивності праці.

8. Які резерви зростання продуктивності праці в ЦА?