Обладнання для вто.

Для ВТО виробів застосовується прасувальний стіл для роботи з пароелектричною праскою, спеціальний стіл для остаточної ВТО, прес, пароповітряний манекен. На промислових підприємствах для остаточної ВТО застосовують прасувальну лінію, яка складається з 4-6 столів, двох парогенераторів, водопом'якшувача і вакуумної установки.

Термінологія волого-теплових робіт.

Терміни ВТО, що будуть застосовуватись в описі послідовності технологічної обробки вузлів, в таблиці 5.1.

Термінологія волого-теплових робіт

Таблиця 5.1.

№ п/п	Назва терміну	Визначення терміну	Приклад застосування
1	2	3	4
1	Волого-теплова обробка деталі швейного виробу.	Обробка деталі або виробу за допомогою спеціального обладнання з використанням вологи, тепла і тиску.	Сукні, рукава, кишені.
2	Пропарювання матеріалу (виробу)	Волого-теплова обробка для запобігання усадці матеріалу і забезпечення насиченості виробу парою.	Матеріалу перед розкроєм.
3 ;	Пресування деталі.	Волого-теплова обробка швейного виробу за допомогою пресу.	Пілочки жакета.
4	Пропрасування деталі.	Волого-теплова обробка деталі для усунення заломів чи заминів.	Рукава, полотнищ спідниці.
5	Розпрасовуван­ня шва.	Розкладання припусків на шви або складки в різні боки і закріплення їх у заданому стані за допомогою прарувального оброблення	Бокових, плечових швів.
6	Запрасовування шва, припуска.	Загинання припусків на шви або складки, краю деталі в один бік та закріплення їх у заданому стані за допомогою прасувальної обробки.	Рельєфи, низу сукні.
7	Припрасовування шва, краю.	Волого-теплова обробка швів, згинів, виточок, складок або оброблення країв з метою зменшення їх товщини.	Краю коміра, кишені.
8	Спрасовування зрізу деталі.	Зменшення лінійних розмірів деталі швейного виробу на окремих ділянках за допомогою волого-теплової обробки для надання потрібної форми.	Ділянки вкінці виточки.
9	Відтягування зрізу деталі.	Збільшення лінійних розмірів деталі швейного виробу на окремих ділянках за допомогою волого-теплової обробки для надання потрібної форми.	Зрізу сидіння не задній половинці брюк.
1	Відпарювання швейного виробу.	Обробка швейного виробу парою для усунення полиску.

Вимоги до виконання волого-теплової обробки.

1. Перед початком волого-теплової обробки дію праски слід перевірити на невеликому клаптику тканини.

2. Деталі, або швейні вироби перед прасуванням слід зволожувати.

3. Волого-теплову обробку деталей і виробів виконують з виворітного боку без пропрасовувача, а з лицьового через пропрасовувач.

4. У готовому виробі борти припрасовують з боку підбортів, відвороти - з боку пілочок, комір - з боку нижнього коміра, низ - з виворітного боку.

5. Під час обробки виробів із світлих тканин користуються чистим пропрасовувачем, а на стіл поверх сукна кладуть вибілену тканину. Волого-теплову обробку виробів з товстих тканин виконують на колодках, які не покриті сукном.

6. Деталі і вироби на пресах обробляють з лицьового боку через пропрасовувач: подушки пресів повинні мати прокладки.

7. Волого-теплову обробку виробів із оксамиту і плюшу виконують за допомогою спеціального пристрою - кардної дошки, або прасують на ворсовому матеріалі (ворсом до ворсу).

8. Шви розпрасовують до повного прилягання зрізів, не допускаючи перекосів ліній швів і малюнка тканини.

9. Для того, щоб отримати чітку лінію шва, запрасування виконують з попереднім розпродуванням.

10. Обшиті і вивернуті краї припрасовують з попереднім зволоженням до повного видалення вологи і щільного прилягання з одночасним виправленням країв деталей, що обробляються і усуненням нерівностей.

11. Остаточну волого-теплову обробку виконують на пароповітряному манекені, а при його відсутності - праскою, чи на пресі з попереднім зволоженням тканини. При цьому виправляють краї, шви і отримують необхідну форму виробу, усувають нерівності, заломи, полиск,

12. Після остаточної волого-теплової обробки готові вироби повинні бути просушені і охолоджені в підвішеному стані до повного закріплення наданої виробу форми. При цьому вироби з вовняних тканин необхідно просушувати 20-25 хв, з шовкових і бавовняних - 10-15 хв.

13. Волого-теплова обробка виробів повинна виконуватись при встановлених для даних тканин режимах обробки .

Праски. Робочим органом праски є підошва яку шліфують та полірують для того щоб вона краще пересувалась по матеріалах, що прасуються. Праски відрізняються вагою та розміром підошви. Для звичайних прасувальних робіт використовують праски з розміром підошви 240x125 мм, а для попереднього роз прасування швів праски з вузькою підошвою – розміром 245x64 мм.

В швейні промисловості використовують такі види прасок:

1. електричні;

2. електрокарові;

3. парові.

В електричних прасках нагрівання підошви здійснюється електронагрівальними елементами – спіральними, трубчастими або пластин чистими та напівпровідниковими електронагрівальними елементами. Найбільш широке поширення знаходять останні два види нагрівання.

В електропарових прасках нагрівання підошви, також, здійснюється електричним шляхом, а зволоження – парою, а в парових прасках - і нагрівання підошви і зволоження напівфабрикату здійснюється парою.

Всі праски мають регулятори температури.

Режими ВТО:

П обутові праски дещо відрізняються від прасок що використовуються у промисловості. Так в побуті використовуються тільки сучасні з електричним або електрокаровим нагрівом підошви. На сьогодні праски випускаються великою кількістю фірм та заводів на Україні та закордоном. Найбільш відомим зарубіжними фірмами є такі фірми як “Паннонія” (Угорщина), “Суссман” і “Гофман” (Німеччина), та багато інших. Вага яких коливається від 1,0 кг до 5 кг [21].

Преси забезпечують хорошу якість обробки, високого рівня автоматизації режимів ВТО та допоміжних прийомів.

В пресах застосовують таки тики приводів:

• пневматичних;

• гідравлічний;

• електромеханічний

У пресах з електромеханічним приводом механізми відкривання та закривання подушок працюють від електродвигуна через систему спеціальних ричагів; у пресах пневматичним приводом – за допомогою стиснутого повітря; у пресах з гідравлічним приводом – за допомогою тиску мастила в циліндрі.

В пресах передбачається встановлення різних типів систем управління:

автоматизоване програмне управління;

часткове програмне управління.

Перше - передбачає виконання всього циклу обробки на пресі в автоматичному режимі (пропарювання, пресування, відсос ). Друге – тільки автоматизація окремих циклів пресування (наприклад – час пресування).

В залежності від зусилля пресування , преси поділяють на:

важкі (зусилля пресування 4000-5000 кг);

середні (зусилля пресування 2000-2500 кг);

легкі (зусилля пресування до 1000 кг);

настільні (зусилля пресування до 6000 кг).

Універсальне пресове обладнання – це обладнання для виконання різноманітних операцій ВТО, як правило, при цьому застосовують пласкі або злегка опуклі різних розмірів [21].

Спеціальне пресове обладнання має подушки певної форми і його використовують для виконання ВТО конкретних операцій , наприклад для формування пілочок чоловічого піджака. Одним з дуже поширених та простих конструкцією видів обладнання для ВТО є прасувальні столи, на якщо можливо зволожувати насиченою парою напівфабрикат під час ВТО. Ці столи забезпечуються самими різноманітними подушками та прасками [21].

Пароповітряні манекени застосовують для кінцевого ВТО, вони можуть мати жорсткий каркас з оболонкою з тканини або не мати його. Останнім часом застосовують пароповітряні установки без каркасів тунельного типу.

Столи прасувальні; преси та пароповітряні манекени використовують при виготовленні швейних виробів в промислових умовах

Список рекомендованих джерел:

Нечіпор В.С. Технологія виготовлення одягу-Л.-2006р – с.58-62

Лекція №10

Тема: Машини – напівавтомати, автомати. Характеристика машини напівавтоматичної дії 525кл для виготовлення петель, 827кл.-гудзиковий напівавтомат.

Мета: Вчити загальну характеристику машин напівавтоматів, будову,використання.

План

1. Особливості роботи машин-напівавтоматів

2. Швейні автомати і напівавтомати у виробництві.

3. Машина 827 КЛ.

4. Машина 525 кл.

Питання для самоперевірки

1. Яку машину можна застосувати для виконання петель?

2. Які ви знаєте машини безпосадкового шва?

3. Назвіть умови створення човникового стібка?

4. Для виконання яких операцій використовують машини автоматичної дії?

Швейні машини-напівавтомати для пришивання фурнітури і виготовлення закріпок автоматично виконують трудомісткі технологічні операції. При виконанні цих і деяких інших операцій переміщення матеріалу, відхилення голки заздалегідь визначені і виконуються механізмом особливої конструкції, який затискає матеріал і утримує фурнітуру до кінця виконуваної операції.

При виконанні операції той, що працює сидить перед фронтальною частиною машини. Коли машина не працює, затиск або гудзикотримач буває піднятий. При натисненні на педаль затиск або гудзикотримач опускається і машина включається. Після закінчення операції в сучасних машинах проводиться обрізання ниток.

Застосування швейних машин-напівавтоматів в технологічних процесах дозволяє значно підвищити продуктивність праці, поліпшити якість обробки і зменшити стомлюваність тих, що працюють. .

Машина 827 КЛ.

Машина-напівавтомат випускається Подільським механічним заводом им. М. И. Калинина призначена для пришивання плоских гудзиків з двома і чотирма отворами вплотну на білизняні вироби, костюми, пальто строчкою двохниткового човникового переплетення. Частота обертання головного валу 1500 обертів за хв., гудзики діаметром 35 мм пришиваються за 20 проколів голки. Машина має кривошипно-шатунний механізм голки. .Голка відхиляється впоперек платформи машини, човник центральношпульний, рівномірно обертаючий, як в машині 1022Мкл., ниткопритягувач шарнірно-стержневий. Тканина разом з гудзиком може переміщатися тільки вздовж платформи машини. Машина однопедальна.

Для обметування петель використовують багато машин. В залежності від виду виробу, моделі, виду тканини, особливостей експлуатації виробу петлі виготовляють різної форми, з різною структурою стібків, шириною кромок, видом закріпок. Напівавтомати для обметування петель представляють собою спеціалізовані машини зигзагоподібної строчки з зигзагоподібне розміщення стібків в кромці петлі, отримане на цих напівавтоматах, досягається поєднанням горизонтальних відхилень голки поперек платформи машини з переміщеннями тканини вздовж та поперек кромки .найчастіше для виготовлення петель на виробах з легких тканин застосовують човникове або однониткове ланцюгове переплетення, при виготовленні петель на костюмах та пальто використовують двохголкове ланцюгове переплетення з використанням каркасної нитки для створення рельєфної петлі.

Машина 525 кл.

Машина призначена для виготовлення петель на виробах з костюмних та сорочкових тканинах строчкою двохниткового човникового зигзагоподібного переплетення. Частота обертання головного валу для строчки гладієвого переплетення 3200 обертів за хв. Довжина петлі регулюється від 9 до 32 мм, ширина петлі для строчки гладієвого переплетення не більше 5, 6 мм. Машина має кривошипно-шатунний механізм голки, яка переміщається не тільки вертикально, але й може відхилятися впоперек платформи машини, шарнірно-стержнівий ниткопритягувач, центральношпульний обертаючий човник. Продуктивність напівавтоматів і автоматів у кілька разів вище, ніж неавтоматизованих швейних машин.

Організації робочого місця швачки на кожній технологічній операції з кожним роком приділяється все більше уваги. Робочі місця оснащуються стільцями, що обертаються, комбінованими і додатковими столиками, похилими площинами і лотками для передачі виробів з операції на операцію, а також різноманітними пристроями, що знижують стомлюваність робітниць і підвищують їх продуктивність при виготовленні виробів. Управління машиною виконується за допомогою колінних важелів, щоб звільнювати руки, або кнопок, щоб понизити зусилля на важелі і педалі.

За допомогою кінокамери були вивчені рухи рук і ніг робітниці на робочому місці в процесі виконання тієї або іншої операції пошиття, після чого ці рухи були розчленовані на мікро рухи, щоб забезпечити максимальну зручність їх виконання при мінімальних витратах мускульної енергії.

Сучасна швейна машина перетворилася на цілий агрегат, керований автономно, але вписаний в загальний ланцюжок технологічних операцій пошиття виробів.

Поліпшення організаційної структури швейної ділянки або цеху — перший крок в здійсненні комплексної механізації і автоматизації процесу пошиття.

Спеціалізація окремих ділянок виробництва, пов'язана з впровадженням механізованих потоків, ліній, переростає в спеціалізацію цехів, а потім в спеціалізацію підприємства. Всім відоме швейні об'єднання, як «Луга», спеціалізоване на пошитті чоловічих сорочок.

Швейні автомати і напівавтомати у виробництві

Автоматизація швейного виробництва ставить перед собою дві основні задачі: підвищення продуктивності праці і звільнення робітниць від одноманітних, монотонних робіт. До сьогодні практично у всіх країнах створені надійні, стабільно працюючі базові швейні машини, які забезпечують безвідмовне пошиття виробів при високих швидкостях в різних галузях промисловості. На основі базових швейних машин розроблені, освоєні і серійно випускаються промислові швейні машини конструктивно уніфікованого ряду, які оснащені різними елементами спеціалізації і автоматизації Від універсальних машин швейне машинобудування перейшло до спеціальних машин, а потім і до спеціальних автоматизованих машин і агрегатів.

Швейні машини, стали оснащуватися:

• пристроями автоматичного пуску і зупинки,

• автоматичного обрізання ниток і підйому лапки,

• лічильниками готової продукції,

• пристроями, що сигналізують про відхилення від нормального процесу пошиття, і т.д.

Це був перехід від автоматизованих швейних машин до машин-напівавтоматів, коли були поставлені проблеми:

відділення деталей від пачки,

автоматичної подачі їх в зону пошиття

автоматичної орієнтації в процесі роботи

автоматичного знімання після закінчення операції і передачі або на наступну операцію, або в проміжний міжопераційний складуючий пристрій.

Ці проблеми були надзвичайно складні через велику різноманітність оброблюваних матеріалів з різними властивостями. Адже оброблятися повинні і еластичні трикотажні матеріали, що містять натуральні і хімічні волокна, і жорсткі і м'які тканини — льняні, шовкові, шерстяні, і натуральна і штучна шкіра, хутро і т.п. Одні з цих матеріалів повітропроникні, інші погано проводять повітря, одні легко ковзають по поверхні, інші мають ворс або начіс і важко відділяються від поверхні або один від одного. Кожний з них має різну товщину і густину, а деталі, викроєні з них, — різні розміри. Проте, не дивлячись на великі труднощі, проблеми відділення деталей від пачки, подачі їх в потрібну зону і видалення із зони практично вирішені. При розв’язуванні задачі відділення деталей від пачки використано і повітряний струмінь, і липкі стрічки, і захоплювачі, що переміщаються, у вигляді коротких голок. Деталі виробів відділяються від пачки або зверху, або знизу в залежності від властивостей матеріалу.

Проблема транспортування деталей в зону пошиття і їх орієнтації в цій зоні була також успішно вирішена за допомогою оригінальних механічних і пневматичних пристроїв. Для видалення деталей з робочої зони після пошиття були використані повітряні подушки, направлені струмені повітря, присоска різних видів, укладчики, склізи (похилі площини), інші пристосування з механічними і пневматичними приводами. Робітниці тепер залишилося тільки наповнювати завантажувальні бункери деталями і перевіряти якість готових виробів. Були створені навіть пристрої автоматичного намотування нитки на шпульки в процесі роботи машини. Робітниця дістала можливість обслуговувати одночасно декілька швейних напівавтоматів, згрупованих відповідно до виконуваних операцій пошиття.

У ґудзикових машинах з'явилися бункерні пристрої з автоматичною подачею ґудзиків в зону пошиття, автоматичним поворотом їх в процесі пришивання ґудзика і обрізанням ниток наприкінці операції. У зшивних напівавтоматах стали успішно застосовуватися роботи-маніпулятори, виготовлені із застосуванням елементів пневматики і мікроелектроніки. Оснащені міні - ЕОМ такі роботи-маніпулятори «навчилися запам'ятовувати» безліч програм, а потім стали «самонавчальними», тобто здатними виконувати певні логічні дії і навіть ухвалювати самостійні рішення по аналогії із заданою оператором програмою.

Почався період переходу від напівавтоматів до машин-автоматів, що не вимагають постійної присутності поряд оператора. Широке впровадження машин-автоматів в практику стримується поки не із-за технічних, а з економічних міркувань, проте з кожним роком складні електронні блоки стають все надійнішими в роботі і доступнішими за вартістю. Проте виникає інша проблема: чи готові швейні, трикотажні, взуттєві і шкіргалантерейні підприємства прийняти таке устаткування для експлуатації. Вже зараз при впровадженні навіть простих напівавтоматів на виробництві не вистачає кваліфікованих фахівців з їх обслуговування. Це торкається фахівців не тільки таких звичних професій, як механіки, але й таких професій в швейному виробництві, як пневмоавтоматники, електроавтоматники, електромонтажники і ін.

Основні напівавтомати вітчизняного виробництва і зарубіжних фірм.

Не вдаючись глибоко в теорію класифікації напівавтоматів, розділимо їх на дві великі групи:

Циклічної дії - петельні, ґудзикові і закріплювальні. Напівавтомати кожної з цих груп можуть виконувати або човникові, або ланцюгові стібки. У свою чергу кожний з них відрізняється видом петлі, що виготовляється, або закріпки, ґудзика, що пришивається, а також призначенням для одягу — білизни, костюма і пальта і т.п.

Спеціального призначення.

Різноманіття операцій, виконуваних на напівавтоматах.,показані вісім видів петель для сорочок, блуз, костюмів, виробничого одягу, виготовлених на основі різних типів стібків з прокладанням і без прокладання каркасної нитки, з вушком і без вушка, а на мал. 3 зображені чотири способи пришивання плоского ґудзика з чотирма отворами. Якщо врахувати, що петлі можуть бути різної довжини і ширини, а ґудзики окрім різної відстані між отворами і кількості отворів можуть мати вушко і ніжку і пришиватися з обвиванням ниткою ніжки і без обвивання, то можна здивуватися тому, скільки швейних напівавтоматів необхідно для задоволення всіх потреб легкої промисловості.

Вітчизняне машинобудування випускає ряд петельних машин на базі машини 25 класу: 25А, 25-1 і 225, 525, 625 і інших класів. Вони призначені для виготовлення прямих петель із закріпками на кінцях на білизні, платтях і костюмах, а також прямих петель з прокладенням каркасної нитки на верхніх і білизняних трикотажних виробах, вироблених з бавовняної або напівшерстяної пряжі. Петлі обметуються двохнитковим човниковим стібком.

Для пришивання плоских ґудзиків з двома і чотирма отворами впритул до тканини на сорочках, костюмах, плащах і спецодягу випускаються напівавтомати на базі машини двохниткового човникового стібка 827 класу.

Для пришивання накладок на петлі до шинелей двонитковим човниковим стібком застосовується швейний напівавтомат 727-1 класу.

Ряд напівавтоматів для пришивання плоских ґудзиків з двома і чотирма отворами до верхнього одягу і білизняних виробів однонитковим ланцюговим стібком з автоматичною подачею ґудзиків з бункера в гудзикотримач і без неї, а також для пришивання сферичних ґудзиків з вушком до суконь з тканин і трикотажу випускається на базі машини 1095 класу.

Для обшивання різних деталей складної конфігурації строчкою двохниткового човникового стібка використовуються спеціальні швейні напівавтомати на базі машини 570 класу. До спеціальних швейних напівавтоматів, що випускаються виробничим об'єднанням «Подольськ-швеймаш», відносяться

напівавтомати 904, 1004, 1104 класів, призначені для з'єднання деталей однолінійною строчкою двохниткового ланцюгового або човникового стібка, кінці якої виходять за краї оброблюваних деталей, напівавтомати на базі машини 366 класу для виготовлення і пришивання ватно-марлевих подушок до бинтів двома паралельними строчками однониткового ланцюгового стібка.

Оршанській завод «Легмаш» випускає спеціальні напівавтомати двохниткового човникового стібка для різних операцій, виконуваних на верхньому одязі з пальтових, костюмних і сорочкових тканин.

Це напівавтомати 220М, 220М-3, 820-5 класів та інші, а також напівавтомати на базі машин 97А і 1022 класів.

Немає необхідності перераховувати всі напівавтомати, що випускаються вітчизняною промисловістю. Вони достатньо відомі і користуються великою популярністю на швейних і трикотажних підприємствах. Їх механічні і пневмоелектричні механізми і пристрої ні в чому не поступаються аналогічним механізмам машин зарубіжних фірм. Деякі зарубіжні фірми виготовляють автомати з пристроями мікроелектроніки і робототехніки. До таких автоматів відноситься, наприклад, самопрограмуючий швейний напівавтомат з пристроєм електронної пам'яті моделі 2800Т-4 фірми «Юніон Специаль» (США), призначений для виконання декоративних малюнків на кишенях джинсових брюк, спортивних сорочок і деталях взуття, а також для пришивання етикеток (мал. 4). Автомат складається з високонадійної одноголкової швейної головки двохниткового човникового стібка, працюючої з швидкістю від 1000 до 2700 стібків в хвилину, і транспортної касети, що забезпечує поле обробки 114 х 64 міліметра. Система подачі матеріалу — електромеханічна, керована від електронного блоку, в який закладається касета, що містить до чотирьох програм і забезпечує виконання декоративного малюнка з кількістю стібків до 1300. Довжина касети не перевищує довжини сірника (мал. 4, в). Касета замінюється аналогічно касеті в малогабаритному магнітофоні. Програма записана на спеціальному пристрої й візуально перевіряється на дисплеї.

Пристрої мікроелектроніки дозволяють переміщати касету з матеріалів в будь-якому напрямі і автоматично вибирати один з 2 швидкісних режимів, а також зупиняти машину в кінці циклу і при закінченні нитки в шпульці.

Список рекомендованих джерел:

5. Кучер В.О., Степура А.О. Обладнання швейного виробництва: Навч.пос. для проф. – техн.. навч закладів\ В.О.Кучер, А.О.Степура – К.: Вікторія, 2001. – 406с.

6. Ісаєв В.В. Обладнання швейних підприємств\ В.В. Ісаєв М-1989.-с.-89-95

7. Труханова А.Т. Основи швейного виробництва\ А.Т.Труханова К.-1991.-с. -79-86