Експлуатація та ремонт швейних машин

1. Чистка і змащування машини проводять щомісячно згідно інструкції в якій вказано місця змащування.

2. Машину потрібно тримати в чистоті впродовж використання.

3. Якщо на деталях машин виникли царапини, потертості їх потрібно замінити.

4. Елементарні неполадки в роботі швейної машини працівник може виправити самостійно.

5. У разі неможливості виправити неполадки самостійно, потрібно звернутися до механіка.

6. Рекомендують здійснювати профілактичний огляд обладнання.

Характеристика побутових швейних машин.

Швейні машини поділяються на промислові та побутові

Промисловими швейними машинами обладнані швейні цехи фабрик, ательє; окремі майстри використовують їх для масового пошиву.

Найпоширенішими є побутові швейні машини. Використовують їх у домашніх умовах. Швейні побутові машини поділяють на три види: з ручним, ножним та електричним приводами.

За будовою всі швейні машини однакові. Відмінність полягає лише в тому, що махове колесо та робочі частини машини можуть приводитися в рух рукою, ногою або електри­чним приводом. Побутова швейна машина складається з платформи і рукава, який кріпиться до платформи. На платформі розміщені засувна та голкова пластинки, зубчаста рейка і регулятор зубчастої рейки. Внизу платформи (під нею) розміщені механізми, з'єднані з механізмами рукава. Усі вони переміщують тканину й утворюють строчку.

На платформі ліва частина рукава називається головкою, права - стояком. На головці рукава з лівого боку кріпиться фронтова планка, до якої прикріплені ниткопритягач, нитконатягач, регулятор натягу верхньої нитки, важіль притискної лапки, лапка, голковід, лапкотримач.

До стояка рукава через фрикційний гвинт (гвинт-роз'єднувач) кріпиться махове колесо з пазом для паса машин з ножним та електричним приводами. Поворотом фрикційного гвинта вмикаються і вимикаються механізми, що розміщуються на головці рукава. Регулятор довжини стібка має важіль. Керуючи ним під час роботи на машині, можна змінювати рух тканини вперед і назад. Для тримання шпульки з нитками на рукаві та платформі розміщені шпулькотримачі.

На рукаві універсальних побутових швейних машин розміщуються механізми, за допомогою яких обметують зрізи швейних виробів, зрізають зайву тканину на шві, пришивають ґудзики й виконують інші операції.

.

Побутова швейна машина призначена для зшивання матеріалів прямолінійною строчкою. На ній можна виконувати також інші види робіт - обметувати зрізи тканини чи оздоблювати вироби зигзагоподібною строчкою. Машина має комплект пристосувань для пришивання ґудзиків, застібок, обметування петельок.

Принцип роботи швейної машини

Ручний привод кріпиться до махового колеса При обертанні рукоятки приводу обертається махове колесо, а від нього рух передається до всіх механізмів машини.

Ножний привод швейної машини має педаль натискаючи ногами на яку, працюючий приводить її у коливальний рух. Рух педалі через ряд деталей передається пусковому колесу. Воно з'єднане пасом зі шківом махового колеса. Через пас обертовий рух пускового колеса передається маховому колесу, а від нього всім іншим механізмам машин.

Нині на ринку є величезний вибір моделей швейних машин.

Усі побутові машини початку 2 тисячоліття можна поділити на такі групи

Моделі для початківців-3-15 операцій, до 4 год. безперервної роботи на день Моделі для умільців - до 40 операцій, до 6 год. роботи, (ціна від1000…грн). .

Моделі комп’ютерного типу (більше 40 операцій, ціна 1700-3000 грн).

Швейні машини – комп’ютери ( багатониткові та 2-4 голкові машини для шиття і вишивки, обметування зрізів).

Будова механізмів побутових швейних машин.

Будова голки.

Машинна голка побутової швейної машини складається з таких частин: 1 - колби (головки), на якій розміщена 2 - лиска, 3 - леза, 4 - короткого і 7 - довгого жолобків, 5 - вістря, 6 - вушка.

Машинна голка—важлива деталь швейної машини. У процесі шиття вона проколює тканину і витягує крізь неї нитку. Машинна голка має бути пряма, гостра і гладенька.

Види машинних голок. Голки бувають прямі і зігнуті (для підшивання), товсті, тонкі, довгі, короткі, одно- та двостержневі. Для швейних машин випускають приблизно 29 видів голок. Машинні голки розрізняють за номерами: № 75, 90, 100, 110, 120. Чим більший номер голки, тим вона товща.

Підбір машинних голок і ниток. Якість роботи на швейній машині залежить і від правильного підбору голки і швейних ниток.

Тканина, яку виготовляють на ткацьких фабриках, буває різної товщини і щільності. Швейні нитки випускають за різними номерами: від № 10 до 120 (№ 10, 20, 3О, 40, 50, 60, ...). Номер ниток вказує на їх товщину. Чим більший номер, тим тонша нитка.

Нитку в голку заправляють завжди з боку довгого жолобка голки: у прямострочних машинах — справа наліво а машинах зигзагоподібної строчки — від себе Якщо нитка заправлена неправильно, то машина шити не буде. Маховик машини завжди слід повертати тільки на себе. Інакше це може привести до заплутування ниток в човниковому пристрої . Багато хто опускає лапку і починає шити, не звертаючи уваги на те, в якому положенні знаходиться голка і ниткопритягач.

Шпульний ковпачок складається з корпуса, прорізу, гвинта, пластинчастої пружини, установочного пальця, заскочки.

Нитку на шпульний ковпачок намотує спеціальна моталка.

установочний палець

Особливості роботи на швейній машині

Слід пам’ятати, що, перш ніж почати шити, необхідно ввести вістря голки в матеріал, притримуючи кінці нитки, і лише після цього опустити лапку і зробити 2—3 проколи при повороті маховика вручну. А після виконання строчки для полегшення витягання виробу з-під лапки після її підйому необхідно, щоб голка дещо перейшла за крайнє верхнє положення, що добре видно по важелю ниткопритягача, який у цей момент починає підійматися з нижнього положення. Робота на швейній машині вимагає певного навику, який отримують поступово. Людям, що вперше сіли за швейну машину, корисно потренуватися управляти машиною на холостому ходу при піднятій лапці. Слід пам’ятати, що ви маєте справу з гострою голкою, що підіймається і опускається, яка при необережному поводженні з машиною може завдати травми. Якщо ваша машина електрифікована, то перед включенням її в електромережу необхідно переконатися у відсутності порушення ізоляції в приєднувальних дротах, а після закінчення роботи відключити машину від джерела живлення, висмикнувши штепсельну вилку з розетки. Це ж треба зробити і у разі ремонту або розбирання швейної машини.

Побутові швейні машини призначені для зшивання бавовняних, льняних, синтетичних, шерстяних і шовкових тканин двохнитковою строчкою, а також для вишивання і штопки. Крок прямої строчки або ширину зигзагоподібної строчки слід встановлювати залежно від товщини зшивних тканин. Чим товща тканина, тим більше повинен бути крок прямої строчки і ширина зигзагоподібної строчки. Звичайно для голки і човника застосовують нитки однакової товщини.

Це забезпечує хорошу строчку при правильно відрегульованому натягненні обох ниток Якщо переплетення ниток при утворенні строчки знаходиться не у середині тканини, а вгорі або внизу то необхідно відповідно ослабити або підсилити натяг

нитки.

Пристрої та регулятори швейної машини: регулятор натягу нижньої нитки, регулятор натягу верхньої нитки, моталку. Нормальна строчка під час шиття на машині виходить, якщо правильно відрегульовано натяг верхньої і нижньої ниток.

Регулятор натягу нижньої нитки розміщений на шпульному ковпачку. Чим щільніше притиснута пружина до ковпачка, тим тугіше натягнута нитка. Натяг нитки посилюється поворотом гвинта за годинниковою стрілкою, послаблюється — поворотом проти годинникової стрілки

Регулятор натягу верхньої нитки у швейних машинах залежно від класу розміщений на фронтовій дошці 2 або на головці рукава

На один кінець шпильки 7 надіта ниткопритягувальна пружина 8. Цим кінцем шпилька гвинчується в корпус 9 машини. Пружина пом'якшує ривки важеля й підтягує надлишок нитки, що подається важелем ниткопритягувача до голки й човника.

На шпильку надівають шайбу 6, шайби натягу 4 і 5 надівають опуклим боком одна до одної. Між ними проходить нитка. Тиск шайб 4 і 5 однієї на одну забезпечується конічною спіральною пружиною 2, яку надівають широким конусом на вгнуту частину шайби 3. Шайба 3 перешкоджає самочинному закручуванню або розкручуванню пружини. На різьбову частину шпильки нагвинчена гайка 1, яка утримує пружину 2 в . стисненому стані. Регулюють натяг нитки тільки при опущеній лапці.

Моталка призначена для механічного намотування ниток на шпульку. Вона прикріплена до правої частини стояка біля махового колеса. Моталки машин різних класів мало відрізняються одна від одної і мають однакові деталі: на вісь 3 моталки надівають шпульку, в проріз якої повинна увійти шпонка 4. Рамка 1 моталки відтискається вниз і автоматично закріплюється заскочкою. Палець 5 має бути між стінками шпульки. Гумове кільце 2 притискується до махового колеса, завдяки чому моталка приводиться в рух. Якщо цього не відбудеться, треба сильніше натиснути на рамку моталки.

Намотування нитки на шпульку

1. Поставте котушку з нитками на котушковий стержень. мал.

2. Протягніть нитку між шайбами натяжного пристрою

3. Кінець нитки вручну обмотайте кілька разів навколо шпульки, яку треба надіти на вісь моталки.

4. Рамку 1 моталки відтисніть униз і закріпіть заскочкою.

5. Гумове кільце має бути притиснуте до махового колеса, а машина поставлена на вільний хід.

6. Надайте руху маховому колесу й намотуйте нитку на шпульку доти, поки палець 5 заскочки не відійде від шпульки. Правильно намотана нитка лягає щільно й рівномірно.

Установлення машинної голки

2.Установіть голку в канал голковода так, щоб короткий жолобок був напрямлений у бік носика човника, і в такому положенні закріпіть її голкотримачем.

Функції робочих органів

Голка – проколює тканину і подає верхню нитку до човника.

Човник - захвачує петельку верхньої нитки і обводить її навколо нижньої.

Ниткопритягач – подає верхню нитку для збільшення петлі при обході її навколо човника, а потім захоплює петлю.

Рейки – переміщують тканину на довжину стібка.

Довжина стібка – відстань між двома сусідніми проколами голки.

Лапка – притискає тканину до рейок.

Список рекомендованих джерел

1. Ісаєв В.В.Обладнання швейних підпрємств.-М.:1989-с.43-49

2. Рейбарх В. А.Рассказы о швейных машинах.- М.: Легпромбитиздат.1988. С. 204.

3. Трудова підготовка в закладах освіти //№2, 2002, С.20-21.