Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції для заочників.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
677.11 Кб
Скачать

Тема 8. Методи стохастичного факторного аналізу

7.1. Поняття та завдання кореляційно-регресійного аналізу в економіці.

7.2. Передумови кореляційного аналізу.

7.3. Аналіз простої (парної) кореляції.

7.4. Множинна кореляція.

Функціональний зв’язок точний і повний, майже не залежить від впливу середовища.

Стохастичні зв’язки проявляються в тому, що при зміні факторної ознаки (х) змінюється розподіл одиниць сукупності за результативною ознакою (у). У ланцюгу «Х → У» одному значенню ознаки Х відповідає певна множина значень ознаки У, які варіюють і утворюють умовний ряд розподілу.

7. 1. Поняття та завдання кореляційно-регресійного аналізу в економіці

У сфері економічної діяльності причинна залежність між факторною та результативною ознаками майже не буває однозначною. Результативна ознака формується під впливом комплексу факторних ознак. Це свідчить про ймовірнісний характер зв’язку.

Якщо ж форма зв’язку визначає залежність результативної ознаки від факторної (чинника) неоднозначно, а з певною ймовірністю, вона неповна і називається кореляційним зв’язком (наприклад, зв’язок між урожайність і кількістю внесених добрив, між заробітною платою робітника і стажем його роботи, між собівартістю продукції і продуктивністю праці тощо).

В кореляційному аналізі розв’язують два основних завдання:

1. Описати залежність результативної ознаки (У) від фактора (Х) чи факторів (х1, Х2, ….Хм) за допомогою математичного рівняння, тому що головною характеристикою кореляційного аналізу є лінія регресії. Це завдання в економічному аналізі називають іноді регресійним.

2. Оцінити тісноту зв’язку між результатом і фактором (факторами) за допомогою різних показників тісноти зв’язку (коефіцієнта парної кореляції, частинних коефіцієнтів кореляції, індексу кореляції, коефіцієнта детермінації та ін.). Це завдання називають кореляційним аналізом.

Крім основних, розглядають додаткові завдання:

1) оцінити суттєвість впливу факторів (чинників) на результат;

2) дати економічну інтерпретацію кореляційних характеристик;

3) графічно зобразити кореляційні характеристики.

Кореляційний зв’язок виражається за допомогою математичних рівнянь. За напрямом зміни ознак, що корелюють, зв’язок може бути прямим і оберненим. Прямий – при збільшенні (зменшенні) факторної ознаки збільшується і результативна ознака, обернений – обидві корелюючі ознаки змінюються в різних напрямках (наприклад, зв’язок між врожайністю культур і собівартістю продукції, між продуктивністю праці і собівартістю продукції).

Зв’язок між ознаками, які корелюють, описаний за допомогою рівняння прямої лінії називають лінійним, якщо ж він описується за допомогою рівняння будь-якої нелінійної функції (параболи, гіперболи, логарифмічної тощо), то його називають нелінійним.

Залежно від кількості розглядуваних ознак, кореляційний зв’язок може бути:

  • простим (парним) – це зв’язок між двома ознаками (результативною (У) і чинником (Х));

  • множинним – зв’язок між результативною ознакою (У) і двома або більше чинниками (Х1, Х2, …).