2. Класифікація факторів в економічному аналізі

На результати діяльності підприємств впливають численні та різноманітні фактори. Одним із завдань економічного аналізу є дослідження як самих факторів, так і ступеня їх впливу.

Фактори – це рушійні сили, умови, необхідні для здійснення господарських процесів, причини, що впливають на результати цих процесів.

Класифікація факторів

І. За економічним змістом виділяють виробничо-економічні, соціально-економічні фактори.

Виробничо-економічні фактори – це умови, які необхідні для здійснення господарської діяльності, а також технічні, організаційні і господарські заходи, які безпосередньо впливають на результати цієї діяльності. До них належать:

1. забезпечення ресурсами (земельними, трудовими, фінансовими, основними і оборотними засобами);

2. природно-кліматичні умови;

3. технологічні (рівень механізації виробничих процесів, використання досягнень науки, тих чи інших елементів технології);

4. організації виробництва й управління.

Соціально-економічні фактори впливають на людей – учасників виробництва, і визначають їх умови життя, побуту і відпочинку. Це, зокрема:

1. соціальний розвиток територій;

2. умови життя і роботи працівників підприємства;

3. матеріальне стимулювання, інтерес виробників (форма власності на засоби виробництва);

4. освітній рівень;

5. психологічний мікроклімат в колективі тощо.

ІІ. За ступенем впливу на результати роботи  фактори поділяються на основні та другорядні.

Основні мають вирішальний вплив на результати роботи в конкретних умовах і їх вивчають у першу чергу. Інші – другорядні.

ІІІ. За характером залучення резервів – інтенсивні та екстенсивні.

Екстенсивні – передбачають розширення виробництва за рахунок додаткового залучення базових ресурсів – землі, поголів’я тварин, трудових ресурсів.

Інтенсивні – пов’язані з більш ефективним використанням наявних ресурсів за рахунок додаткових вкладень для поліпшення їх якісних характеристик. Передбачають збільшення виробничих витрат на одиницю базових ресурсів (збільшення внесення добрив, витрат засобів захисту рослин на одиницю посівної площі, покращення годівлі тварин, удосконалення технологій тощо).

За внутрішнім змістом фактори поділяють на кількісні і якісні.

Кількісні характеризують абсолютний розмір, величину ресурсів, екстенсивну значущість явища.

Якісні фактори розкривають якусь внутрішню характеристику, інтенсивну значущість явища. Наприклад, до кількісних факторів відноситься поголів’я корів, а до якісних – їх продуктивність. Кількісним фактором є чисельність працівників, а якісним – рівень їхньої заробітної плати.

За часом дії виділяють фактори постійні та тимчасові – вплив перших проявляється увесь час, вплив других – в окремі періоди, упродовж деякого часу.

За ступенем деталізації фактори поділяються на прості і складні.

Прості складаються з однієї причини і не можуть бути в подальшому розчленовані на складові частини.

Складні ж об’єднують кілька причин, кожна з яких у процесі аналізу може бути виділена і досліджена окремо. Наприклад: площа угідь, поголів’я тварин – прості фактори, а урожайність, продуктивність тварин – складні, оскільки у свою чергу формуються під впливом багатьох причин. Зокрема, урожайність культури залежить від якості ґрунту, кількості внесених добрив, сортності насіння і т.д.

За рівнем охоплення фактори є загальними і специфічними.

Загальні властиві для всіх підприємств народного господарства чи даної галузі (ціни на ресурси, ринкова кон’юнктура, податкова політика держави тощо).

Специфічні – фактори, що діють лише на конкретних підприємствах, конкретних галузях господарства, є проявом місцевих особливостей (організаційна структура підприємства, спеціалізація підприємства, якість земельних ресурсів).

За характером дії виділяють об’єктивні і суб’єктивні фактори.

Об’єктивні не залежать від підприємства, волі чи бажання його працівників, керівництва (природнокліматичні умови, система ринкових цін).

Суб’єктивні фактори залежать від підприємства, діяльності людей (трудова дисципліна, система організації виробництва, маркетингова діяльність підприємства).

За характером кількісного впливу на результативну ознаку фактори поділяються на такі, що піддаються і не піддаються кількісній оцінці. Так, поголів’я тварин, потужність техніки, ціна на продукцію – визначаються певним числовим показником. Кваліфікацію працівника, смакові якості продовольчого  товару, породу тварин, сорт культури – важко оцінити конкретним показником.

За об’єктами середовища виділяють фактори – демографічні, економічні, науково-технічні, політичні, культурного порядку. На ці фактори звертають увагу при аналізі зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство.

Серед демографічних факторів виділимо динаміку зміни чисельності населення, густоту населення, вікові пропорції, співвідношення статей за віковими групами, структура сімей тощо. Від них залежить, з одного боку, рівень забезпечення регіону трудовими ресурсами, з іншого – кількість потенційних споживачів продукції підприє

Серед економічних факторів виділимо рівень та систему оподаткування, рівень інфляції, кон’юнктуру ринків, функціонування банківської системи тощо. Вони визначають рамки здійснення бізнесу в цілому в народному господарстві та в окремих галузях.  До факторів культурного порядку віднесемо рівень освіченості, традиції, релігійність, мораль, поширені серед населення країни, окремого регіону. Вони можуть впливати на особливості ведення підприємницької діяльності.

За порядком дії на кінцевий результат виділяють фактори першого, другого ... п – го порядку.

Фактори першого порядку безпосередньо впливають на результат; з них починають аналіз. Через них на кінцевий результат впливають фактори другого порядку, а фактори третього порядку – через фактори другого і т.д.

Наприклад, факторами першого порядку, що впливають на виручку від реалізації зерна є обсяг його продажу і ціна. Обсяг продажу у свою чергу залежить від обсягу виробництва зерна, який у свою чергу залежить від посівної площі й урожайності зернових, та рівня товарності. Ціна на зерно залежить від його якості, каналу та терміну реалізації продукції.

Таке виділення факторів визначає порядок аналітичної роботи. Одна і та ж обставина, виходячи з особливостей і мети її дослідження за різними ознаками може бути віднесена до різних факторів.