- •Тема 1. Теоретичні основи економічного аналізу План
- •Економічний аналіз як наука
- •Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу
- •Мета і завдання економічного аналізу
- •Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах
- •Тема 2. Принципи та види економічного аналізу
- •2.1. Принципи економічного аналізу.
- •2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація.
- •2.1. . Принципи економічного аналізу
- •2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація
- •V ознака. Користувачі результатів аналізу:
- •Vі ознака. Ступінь охоплення об'єктів аналізу:
- •Vіі ознака. Зміст програми аналізу:
- •Vііі ознака. Сфера застосування:
- •Тема 3. Організація економічного аналізу на підприємстві
- •Інформаційне забезпечення економічного аналізу на підприємстві.
- •Етапи аналітичної роботи та послідовність здійснення економічного аналізу на підприємстві.
- •Нормативні, планові, фактичні.
- •Загальні і специфічні.
- •Основні і допоміжні.
- •Прямі і обернені.
- •Прості (часткові) і складні (узагальнюючі, комплексні, інтегральні).
- •Загальноекономічні і техніко- та соціально-економічні.
- •2.Етапи аналітичної роботи та послідовність здійснення економічного аналізу на підприємстві
- •Навчальний тренінг Контрольні запитання й завдання
- •Тема 4. Метод, методологія, способи і прийоми економічного аналізу План лекції
- •Сутність методики і методу в економічному аналізі
- •Загальнонаукові способи аналізу
- •Прикладні прийоми та методика економічного аналізу
- •4. Системний підхід в аналізі економічних явищ і процесів
- •Тема 5. Факторний аналіз План
- •Типи факторного аналізу
- •Етапи проведення факторного аналізу
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •Класифікація факторів
- •3. Факторні моделі економічного аналізу
- •Тема 6. Традиційні методи обробки інформації в економічному аналізі План лекції
- •1. Абсолютні, відносні і середні величини
- •2. Метод групування
- •3. Табличний метод
- •4. Побудова рядів динаміки
- •5. Графічний метод
- •6. Балансовий метод
- •7. Метод деталізації
- •8. Метод порівняння
- •9. Методи порівняльної комплексної оцінки
- •Тема 7. Методи детермінованого факторного аналізу План лекції
- •1. Індексний метод.
- •2. Метод ланцюгових підстановок
- •3. Спосіб абсолютних різниць.
- •1. Індексний метод
- •2. Спосіб ланцюгових підстановок
- •Розглянемо приклад
- •3. Спосіб абсолютних різниць
- •Допоміжна розрахункова таблиця
- •3. Спосіб відносних різниць
- •Тема 8. Методи стохастичного факторного аналізу
- •7. 1. Поняття та завдання кореляційно-регресійного аналізу в економіці
- •7.2. Передумови кореляційного аналізу.
- •7.3. Аналіз простої (парної) та множинної кореляції
- •7.4 Множинна кореляція
- •1. Поняття і класифікація резервів
- •2. Принципи виявлення та мобілізації резервів
- •9.3. Методика вимірювання та оцінки резервів
Тема 1. Теоретичні основи економічного аналізу План
Економічний аналіз як наука.
Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу.
Мета і завдання економічного аналізу.
Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах.
Економічний аналіз як наука
Термін аналіз походить від грецького analyzis – "розділення", "розчленування". Поняття аналізу багатогранне. Залежно від мети, методів і прийомів проведення, галузі застосування, використаного інструментарію його розглядають з декількох боків. З одного боку – це загальнонауковий метод дослідження (відомо ще з курсу філософії, як один із методів, де йдеться мова «про аналіз і синтез»). З другого боку – це дослідження (вивчення) як процес одержання знань взагалі. Тобто, в другому значенні економічний аналіз виступає як наука.
Отже, аналіз – це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленовуванні цілого на складові і вивченні їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.
Економічний аналіз – це самостійна економічна наука, тобто він як і будь-яка інша наука виступає як логічно-організована система знань.
Наука взагалі – це логічно організована система знань.
Економічний аналіз як наука – це система спеціальних знань з дослідження організації, структури і стану господарського життя або окремої сфери економічної діяльності для узагальнення передового досвіду та виявлення невикористаних резервів підвищення їх ефективності.
Економічному аналізу, як науці, притаманні такі категорії наукового пізнання:
об’єкт пізнання;
проблема;
спостереження і вимірювання;
сприйняття і осмислення;
умовивід (висновки);
передбачення (прогноз).
Об’єктами пізнання при проведенні ЕА виступають: економічні процеси, явища, які відбуваються в підприєствах та інших народно-господарських структурах.
Метою цього пізнання є наукове вивчення і глибока оцінка стану розвитку економіки на всіх рівнях народного господарства, виявлення факторів і резервів його прискорення.
ЕА спрямовується в першу чергу на вирішення найактуальніших проблем.
Проблема – це складне теоретичне чи практичне питання, яке вимагає (потребує) свого вирішення.
Однією з таких проблем є проблема збільшення виробництва необхідної суспільству продукції та покращення її якості, при найменших витратах, тобто підвищення економічної ефективності виробництва.
В сучасний період особливо важливими економічними проблемами є ефективність роботи господарських формувань на основі різних форм власності, ефективність дії окремих ринкових механізмів…
Процес ЕА включає такі ектапи вивчення:
- розпізнавання;
- діагноз;
- прогноз.
Вивчення явища розпочинається із стадії розпізнавання:
Розпізнавання – це загальна оцінка ситуації. В процесі розпізнавання описують ситуації, роблять висновки про діяльність господарських структур і доцільні зміни аналізованого об’єкта.
Приклад. Аналізуючи виробництво продукції рослинництва на стадії розпізнавання фіксується його спад. Виявляються негативні явища, спричинені зменшенням обсягу виробництва.
(Проблема окреслена, але виникає питання що зумовило спад виробництва)
На стадії діагностики виявляють конкретні причини, що зумовили зміну загальних показників. Результати аналізу одержані на стадії діагностики є вихідною умовою для передбачення доцільної зміни досліджуваного процесу, тобто прогнозування.
Економічні процеси, явища, що відбуваються в конкретному підприємстві визначаються мінливістю. Тому знання здобуті в процесі вивчення минулих ситуацій не завжди можуть відображувати суть наступних ситуацій. Цим зумовлюється безперервність ЕА, його повторюваність в кожному наступному циклі (виробничому, господарському, календарному).
В цьому полягає відмінність ЕА як системи знань від багатьох інших наук.
Специфіка ЕА полягає і в тому, що він виступає не тільки як система знань, (досі мова йшла саме про це) але й як методика та методологія вивчення економічних явищ.
Методологія – це наука, яка вивчає методи наукового пізнання, або пізнавальної діяльності.
Методика – це сукупність певних правил і прийомів вирішення окремих питань (конкретніше ніж методологія).
Отже, ЕА є самостійною наукою і водночас це функціональна наука. З іншого боку він виступає і як система знань і як методологія і методика вивчення економічних явищ.