Рекомендації до виконання розділів пояснювальної записки вступ

В цьому розділі коротко освідчуються основні положення з машинобудування взагалі і в даній галузі його окремо. Освідчуються головні напрямки розвитку машинобудування України, задачі з підвищення якості виробів, їх надійності, довговічності, зниження матеріалоємкості, збільшення режиму економії тощо.

Складая "Вступ" студент повинен використовувати матеріали періодичної преси (газети, журнал "Машинобудівник" та інш.) і ув'язати задачі суспільного і галузевого масштабу з задачами підвищення ефективності виготовлення заданої деталі.

Можливим шляхом вирішення поставлених задач є застосування високопродуктивного обладнання та техоснащення, принципово нових технологій.

У вступі треба приділити увагу можливості удосконалення існуючих технологічних процесів на основі їх аналізу з точки зору застосування верстатів з ЧПК і роботизованих комплексів.

Дипломник розглядає важливість і актуальність теми проекту для діючого виробництва.

Наприкінці вступу необхідно перелічити заходи, які передбачені у проекті, для отримання техніко-економічних показників при виготовленні деталі (цю частину вступу дописати наприкінці роботи над проектом).

Вступ не повинен займати більш двох сторінок тексту.

1. Загальний розділ

1.1 Опис конструкції та службового призначення деталі

У цьому пункті пояснювальної записки вказується назва деталі, у яку складальну одиницю вона входить і до якого класу відноситься задана деталь. Треба описати усі конструктивні елементи (отвори, лиски, пази, шліці, фаски, канавки та інш) і їх призначення; яким навантаженням деталь підлягає при її експлуатації.

Службове призначення відображається у вигляді короткого переліку основних функцій, для виконання яких деталь передбачена в конструкції виробу. Тут же коротко описуються умови роботи деталі: статичні, динамічні навантаження, тепловий режим, агресивність середовища та ін., а також висловлюється суть поступових змін стану деталі: зношення, корозія, руйнування втомленості та інш.

Наприклад:

Деталь "Вал" входить до "Редуктора", служить для передачі крутного моменту. По конструкції деталь відноситься до класу 71. Конструктивні елементи: дві шийки 06Ок6 під підшипники, два шпонкових пази /7/д колеса тощо.

При експлуатації задана деталь працює на згін та кручення.

1.2 Матеріал деталі

У цьому пункті пояснювальної записки вказується марка матеріалу, його хімічний склад, механічні та технологічні властивості наводять у таблицях 1.1, 1.2, 1.3.

Таблиця 1.1 - Хімічний склад матеріалу деталі

Fe	C	Si	Mn	Cr	S	P	Інше

Треба вказати вплив усіх легуючих елементів на властивості сталі, або складових - на властивості сплавів!

Таблиця 1.2 - Механічні властивості матеріалу деталі

НВ або НRC	в, МПа	зг, МПа	, %	, %	т, МПа	Інше

де НВ – твердість по Брінелю

НRC – твердість по Роквелу

σ_в – межа міцності при розтягуванні

σ_зг – межа міцності при згині

δ – відносна видовга

ψ – звуча відносна

σ_Т – межа текучості

Таблиця 1.3 - Технологічні властивості матеріалу деталі

Оброблюваємість різанням	Пластичність при обробці тиском	Ливарні властивості	Звариваємість	Інше

Треба розглянути призначення матеріалу і умови його роботи, порівняти їх з умовами роботи деталі та зробити висновок: чи вірно був обраний матеріал для заданої деталі.

1.3 Аналіз технологічності конструкції деталі

Згідно до ГОСТ14.201-83 аналіз технологічності ведеться за двома параметрами: якісним та кількісним

У самому загальному випадку конструкція деталі вважається технологічною, якщо вона забезпечує просте та економічне виготовлення. дається тільки якісна оцінка ознак технологічності конструкції шляхом відповідей на наступні запитання:

- уточнюється конфігурація деталі, її габаритні розміри, форма усіх поверхонь та їх взаємне просторове розташування; виділяються головні, допоміжні та вільні поверхні;

- чи поверхні є простими (площини, циліндричні) або мають складну конфігурацію та потребують застосування робочих пристосувань зі складною конфігурацією;

- в якій мірі (повністю, на більшості операцій, на невеликій чисельності послідовно виконуваних операцій) будуть спроваджувати принципи єдності та постійності баз;

- яка жорсткість конструкції? Чи вона забезпечує обробку на нормативних режимах різання або потребує зниження або встановлення додаткових опор.

Перевірку жорсткості виробляють для деталей типу «Вал» за умови:

(1)

де - габаритна довжина деталі, мм;

- середній діаметр деталі, мм.

Середній діаметр деталі

(2)

де - діаметр ступені деталі, мм;

- габаритна довжина деталі, мм;

Чи можлива багатоінструментальна обробка поверхонь заготовки, багатопозиційна обробка?

Чи потребує застосування спеціального допоміжного ріжучого та вимірювального інструментів, чи можливо обмежитися стандартним інструментом?

Чи зручний доступ ріжучого інструменту до оброблюваних поверхонь? Виділяються нетехнологічні елементи деталі.

Відповідають допуски та граничні відхилення на розміри стандартним значенням, чи ні?

Чи забезпечує система розставлення довжини розмірів на робочому кресленні найбільш коротку послідовність операцій, або потребується змінення тієї системи з введенням нових технологічно зручних розмірних зв'язків?

Вказані направлення якісного аналізу технологічності конструкції (застосовуються для деталей будь-якого службового призначення.

Кількісна оцінка технологічності конструкції деталі здійснюється за наступними коефіцієнтами:

за коефіцієнтом уніфікації елементів:

≥ 0,6 (3)

де - кількість уніфікованих елементів;

- загальна кількість елементів (поверхонь)

за коефіцієнтом точності:

К_т = 1 – 1/Т_ср,≥ 0,8 (4)

де Т_ср – середня точність

Т_ср = , (5)

де Т_і – квалитет точності

n – кількість поверхонь даного квалітету

за коефіцієнтом шорсткості

К_ш = 1/R_ср, ≤ 0,32 (6)

де R_ср – середня шорсткість

R_ср = , (7)

де R_і – шорсткість на ступені

n – кількість ступеней

Аналіз технологічних вимог до деталі зводять у таблицю 1.4.

Зміст технічної вимоги

Коли, яким методом і засобом можна виконати вимогу

Коли, яким методом і засобом можна перевірити виконання вимоги

Таблиця 1.4 – Аналіз технічних вимог

Таким чином робиться висновок чи деталь по усім (або більшої кількості) показників конструкція деталі технологічна (або мало технологічна, або зовсім не технологічна).

1.4 Визначення технологічного коду деталі

Технологічний код визначається даним [3] і складається з двох частин: постійної частини з шести знаків і змінної частини з восьми знаків. Коди і їх розшифровки наводять у таблиці в таблиці 5.

Вивчення робочого креслення деталі дозволяє закодувати деталь відповідно рекомендаціям, які приведені в технологічному класифікаторі деталей [3] та прикладній структурі коду деталі.

Таблиця 1.5 – Розшифровка технологічного коду деталі

Код	Розшифровка
	Найбільший зовнішній діаметр Довжина Діаметр центрального отвору Група матеріалу: сталь конструкційна легована Вид деталі по методу виготовлення: обробка різанням
	Метод виготовлення заготівки – об'ємне штампування Точність розмірів зовнішньої поверхні Точність розмірів внутрішньої поверхні Код параметра шорсткості Код, що характеризує ступінь точності Код, що характеризує термообробку Код, що характеризує масу деталі

Приклад кодування деталі типа "Кришка", клас 73 Розмірна характеристика

1. - ширина, 350 мм. Для інтервалу від 320 до 400, код И.

2. - довжина, 420 мм. Для інтервалу від 360 до 500 мм, код Б.

3. - товщина, ЗО мм. Для інтервалу від 25 ло 32, код И. На місці цифр 1, 2, 3 записуємо ИБИ.

4, 5. Сталь вуглецева конструкційна (С до 0,35 %), код 3.

6. Вид деталі по технологічному методу виготовлення - обробка різанням. Код 4.

7. Вид вихідної заготовки - лист. Код 4.

8. Квалітет найвищий зовнішньої поверхні - 7. Код 4.

9. Квалітет найвищий для внутрішньої поверхні - 7, код 4.

10. Параметр шорсткості К.а = 1,6. Для інтервалу від 1.6 до 10 мкм. Код 4.

11. 12. Відхилення форми та взаємного розташування поверхонь не указані. Код - 00.

13. Без термічної обробки та з покриттям. Код -1.

14. Маса деталі 20,5 кг. Для інтервалу від 16 до 25 кг. Код Е. Таким чином, клас деталі 73.

Загальний код: ИБИ 0344444001Е.

1.5 Встановлення типу виробництва, його характеристика

Проектування технологічного процесу залежить від багатьох факторів, в тому числі і від типу і організаційної форми виробництва.

В машинобудуванні розрізняють три основні класифікаційні категорії виробництва (ГОСТ 14.004 - 74):

• вид виробництва визначається за ознакою застосованого методу виготовлення заготівки: литво, поковка, штамповка, зварювання, обробка різанням, складання і т.д.;

• тип виробництва, визначається за ознаками широти номенклатури, регулярності, стабільності та обсягу випуску виробів: одиничне, серійне, масове;

• форма організації виробництва, визначається за ознакою рівня спеціалізації робочих місць і принципу розташування робочих місць: потокова, і непотокова.

Тип виробництва попередньо визначають на початковій стадії розробки техпроцесу в залежності від річного обсягу випуску і маси деталі, дивись таблицю 1.6

_{Таблищ 1.6 - Таблиця для попереднього визначення річної програми}

Тип виробництва	Кількість обробляємих деталей на рік, шт.
	Важкі, масою понад 100 кг	Середні, масою 10-10Окг	Легкі, масою до 10кг
Одиничне	до 5	до 10	до 100
Дрібносерїйне	5-100	10-200	100-500
Серійне	100-300	200-500	500-5000
Багатосерійне	300-1000	500-5000	5000-50000
Масове	Понад 1000	Понад 5000	Понад 50000

Організаційну форму виконання робіт установлюють в залежності від принципу розташування робочих місць і характеру руху оброблюваних заготовок з урахуванням рівності або кратності тривалості кожної операції такту випуску. Існують потокова і не потокова форми організації виробництва.

При непотоковій формі організації виробництва запуск заготовок у виробництво здійснюється партіями з певною періодичністю, що є ознакою серійного виробництва. Кількість заготовок в партії для одночасного запуску визначається за формулою

Визначаємо оптимальну партію деталей по формулі [ 6 ]:

n=N/F+a, (8)

де N - річна програма випуску деталей, шт;

F - число робочих днів на рік, F=251…254.

а - страховий запас деталей, шт/день;

a=(N/F)*(8…10)%; (9)

Партія деталей повинна бути кратній річній програмі випуску, тому приймаю

Після вибору типа виробництва необхідно описати його характерні особливості (дивись таблицю 1.7. у додатках)