3.4.3. Стратегія ціноутворення в рамках товарної номенклатури

Якщо товар є частиною товарної номенклатури, необхідно прийняти стратегії, які відмінні від тих, що використовуються для окремого товару. У цьому випадку компанії необхідно визначити ціновий ряд для максимізації прибутку від продажу товарної номенклатури в цілому. Складність ціноутворення в тому, що попит і витрати на виробництво різних товарів, що входять до номенклатури, взаємопов’язані, крім того, різні товари відрізняються рівнем своєї конкурентоспроможності.

3.4.4. Встановлення ціни в рамках товарного асортименту. Як правило, розробляється ряд виробів, що складає асортиментну групу товарів. При такому встановленні цін приймається рішення про ступеневу диференціацію цін на різні товари, що входять до асортиментної групи.

3.4.5. Встановлення цін на доповнюючі товари. Це ціни на додаткові або допоміжні товари. Це достатньо складна проблема.

3.4.6. Встановлення цін на обов’язкові приладдя. Це власне стратегія встановлення ціни з двох частин. Це ціна на головний товар і ціна на допоміжні товари. Або ціна на основний товар і тариф за користування послугою. Дуже часто джерелом основного доходу є приладдя або додаткова послуга.

3.4.7. Встановлення ціни на побічні продукти. Виробник намагається знайти ринок для побічних продуктів і готовий встановити таку ціну, яка покриває витрати на зберігання і транспортування. Така практика дозволяє інколи знизити ціну на основний продукт, зробивши його більш конкурентоспроможними. Іноді побічні продукти можуть приносити певний доход.

3.4.8. Встановлення цін на набори товарів. Продавець об’єднує товари в набір і пропонує його за більш низькою ціною. Це призводить до продажу більшої кількості товарів, ніж це необхідно.

3.4.9. Стратегія корегування цін

Підприємства корегують свої ціни в залежності від відмінностей у характеристиках споживачів і ситуації, що постійно змінюється.

3.4.10. Встановлення цін зі знижками

Одним із найбільш конкретних методів непрямого ціноутворення є маркетингова політика знижок.

У маркетинговій практиці використовуються такі види знижок:

– кількісні, у тому числі некумулятивні (на кожну окрему торговельну угоду з покупцем) і кумулятивні (на всі купівлі, здійснені протягом періоду часу) – заохочують придбання великих кількостей товарів від одного продавця;

• касові – за оплату рахунків готівкою або протягом конкретного періоду часу;

• на замовлення, вартість якого перевищує якусь конкретну суму;

• негативні – надбавка до вартості невеликого замовлення;

• функціональні – на товари-новинки за проведення посередником рекламних заходів;

• торговельні – оплата посередникам за здійснення торговельних операцій;

• сезонні – на сезонні товари, які купують не в сезон;

• фінальні – на останню партію (одиницю) товару;

• залікові – на новий товар при поверненні старого (використаного);

• на вимогу важливого клієнта – для споживачів, які відіграють важливу роль у діяльності фірми.