Сутність самонавіювання
Самонавіювання (аутосугестія) - процес навіювання, адресований самому собі. При цьому суб'єкт і об'єкт вселяючої дії співпадають. Самонавіювання сприяє підвищенню рівня саморегуляції, що дозволяє суб'єктові викликати у себе ті або інші відчуття, сприйняття, управляти процесами уваги, пам'яті, емоційними і соматичними реакціями. Довільне самонавіювання досягається за допомогою вербальних самоінструкцій або уявного відтворення певних ситуацій, однозначно пов'язаних з необхідною зміною психічного або фізичного стану.
Ефективному довільному самонавіюванню сприяють психічна релаксація, багата уява. Мимовільне самонавіювання характеризується некритичним відношенням суб'єкта до власних ідей, концепцій, оцінок, відсутністю сумнівів в їх правильності і достовірності, зниженням контролюючих функцій свідомості. Наслідком цього іноді виявляється ригідність (відсутність гнучкості) психічної діяльності. Самонавіювання може виявлятися в порушеннях функціонування різних систем організму унаслідок суб'єктивного очікування певного розладу і упевненості, що воно обов'язково наступить або вже наступило. Протилежне явище спостерігається у разі плацебо-ефекту. Самонавіювання застосовується як метод самоврядування в психотерапії (Петровській, Ярошевській, 1990).
А. Свядощ під самонавіюванням розуміє посилення впливу уявлень на вегетативні або психічні процеси, викликані психічною активністю особи, провідної самонавіяння [30].
Згідно М. Бурно [5], самонавіювання - це методика навіюваня якихось думок, образів, відчуттів, станів самому собі. Дослідник А. Ромен [29] під самонавіюванням розуміє складний вольовий процес, що забезпечує цільове формування готовності організму до певної дії і при необхідності, - до його реалізації.
В цілому ж відзначимо, що механізми самонавіювання вивчені ще недостатньо. Передбачається, що в основі як навіювання, так і самонавіювання лежать ослаблені дії свідомого контролю, здійснюваного щодо сприйманої інформації. Самонавіяння може бути мимовільним і довільним.
Мимовільне самонавіювання зазвичай опосередковане додатковими підсилюючими аутосугестію чинниками і несе в собі могутній емоційний заряд. Довільне самонавіювання можливе, якщо зосередити думки і увагу на якому-небудь уявленні. Шляхом самонавіювання можна впливати не тільки на психічні процеси але і на деякі вісцелярні функції організму [14].
Самонавіювання, як і навіювання, можливо в безсонному стані або взмозі аутогіпнотичного трансу. В даний час розроблена велика кількість психотерапевтичних методів, заснованих на самонавіянні. У практиці частіше за інших застосовують методи Куе, Джекобсона, Шульца.
Довільне самонавіювання (метод Куе). Ґрунтуючись на своїх практичних спостереженнях, Е. Куе створив систему психотерапевтичної допомоги, яку назвав школою самовладання шляхом свідомого самонавіювання.
Він першим запропонував метод контролю думки і підкреслював роль позитивної думки в зміні поведінки.
Е. Куе головною причиною захворювання вважав хворобливу уяву, в якій виявляється несвідоме, - Ід. Е. Куе порівняв силу уяви з гірським потоком, який в стихійній нестримності зносить все на своєму шляху, але який можна “приручити”, і тоді він зможе виробляти позитивну енергію.
Учений стверджував, що всі люди знаходяться у владі сили власної уяви і що хвора людина, “озброївшись правильним уявленням, може знову досягти душевної рівноваги” [15]. Згідно Е. Куе, свідоме самонавіювання - це лікувальний метод, що дозволяє подавити хворобливі, шкідливі щодо наслідків уявлення і замінити їх корисними і благотворними. Е. Куе порівнював хворобливі уявлення із застряглими в передсвідомій частині Его штифтами, які слід поступово вибити і замінити іншими.
Згідно Е. Куе, лікувальні уявлення, які він назвав формулою самонавіяння, є, по суті, констатацією факту. Формула самонавіювання повинна бути простою і не повинна носити насильницького характеру. Наприклад: “З кожним днем в усіх відношеннях стає все кращим і кращим”.
Формула самонавіювання адресується підсвідомому “Я”, яке відрізняється легковір'ям. Підсвідоме “Я” приймає цю формулу за істину, як наказ, який необхідно виконувати. Чим простіше формула, тим вище лікувальний ефект. Формули повинні бути “дитячими”. Вони призначені не для нашого свідомого, критично настроєного “Я”, а виключно як уявлення, як дитячі формули. Довільне навіювання повинне здійснюватися без яких-небудь вольових зусиль. “Якщо ви свідомо вселяєте собі що-небудь, робіть це природно, просто, з переконанням і особливо без жодного зусилля. Якщо несвідоме самонавіювання, часто поганого характеру, буває таким успішним, то це тому, що воно здійснюється без зусиль” [15].
Формула самонавіювання повинна складатися з декількох слів, максимум трьох-чотирьох фраз і завжди мати позитивний зміст. Наприклад: “Я здоровий” замість “Я не хворий”. Іноді формула є своєрідним кодом, зрозумілим тільки хворому. Так, для посилення віри в свої сили можна використовувати формулу “Я» можу, я можу, я можу”. У інших умовах формула може бути більш розширеною. Наприклад, в умовах групової залежності від алкоголю або наркотиків пацієнт вселяє собі: “Моє рішення перемогти тягу до спиртного остаточне. Який би привід не виставляли друзі і як би мене не умовляли, у будь-якому випадку не піддамся домовленостям, не зміню свого рішення”. Пацієнт вимовляє одну і ту ж формулу самонавіяння 20 разів. Вимовляти формулу потрібно монотонно, не фіксуючи уваги на її утриманні, не голосно, але так, щоб сам хворий обов'язково чув те, що говорить.
Сеанс самонавіяння продовжується 3-4 хвилини, повторюється 2-3 рази на день протягом 6-8 тижнів. Е. Куе рекомендував використовувати для проведення сеансів просоночного стану вранці при пробудженні і увечері при засипанні [15].