8.4.2. 3. Суб'єкт злочину загальний.

8.4.2. 4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а для випадків комерційного шпигунства обов'язковою також є мета - розголошення або інше використання зібраних відомостей³⁴.

8.4.3. Відповідно до статті 232 Кримінального кодексу України визначено, що умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів i завдало iстотної шкоди суб'єкту господарської діяльностi, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волі на той самий строк.

8.4.3.1. Об'єкт злочину аналогічний об'єкту злочину, передбаченого ст. 231.

8.4.3. 2. Об'єктивна сторона злочину полягає у діях, якими комерційна таємниця піддається розголошенню, тобто доводиться до відома сторонніх осіб (хоча б однієї особи), та наслідках у вигляді спричинення істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності.

Розголошення може бути здійснене будь-яким способом (усно, письмово, із застосуванням засобів зв'язку, через друковані чи інші засоби масової інформації, через комп'ютерні мережі тощо). Розголошення зазначеної інформації утворює склад даного злочину за умови, якщо воно вчинене без згоди власника таємниці.

Під згодою на розголошення комерційної таємниці слід розуміти чітко виражену згоду на це громадянина-підприємця, керівника (іншої уповноваженої особи) чи керівного органу юридичної особи - власника таємниці.

Не визнається розголошенням передача (ознайомлення) службовою особою органу державної влади (слідчим, прокурором, суддею тощо) іншим особам відомостей, що є комерційною таємницею, якщо така передача (ознайомлення) є наслідком виконання в мог закону (наприклад, направлення слідчим матеріалів кримінальної справи, в якій містяться отримані ним відомості, що є комерційною таємницею, для ознайомлення прокурору чи направлення такої кримінальної справи прокурором до суду, що призводить до ознайомлення з цими відомостями судді). Водночас повідомлення

цими особами комерційної таємниці іншим особам, що не обумовлювалось виконанням ними своїх службових обов'язків, кваліфікується за ст. 232.

Злочин є закінченим з моменту спричинення власникові комерційної таємниці істотної шкоди. Істотна шкода є оціночним поняттям.

8.4.3.3. Суб'єктом злочину може бути особа: 1)якій комерційна таємниця стала відома внаслідок й особливих взаємовідносин з власником таємниці (наприклад, службова особа господарського товариства, член спостережної ради, ревізійної комісії, співвласник відповідної юридичної особи тощо); 2) яка є представником контрагента чи партнера відповідного суб'єкта господарської діяльності і отримала інформацію, що є комерційною таємницею, під умовою її нерозголошеня; 3) яка є службовою особою органу державної влади (зокрема слідчим, прокурором, суддею) і отримала відповідні відомості на підставі закону під час виконання своїх службових обов'язків.

8.4.3.4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим чи іншим особистим мотивом. Іншим особистим мотивом може бути прихильність чи, навпаки, неприязнь до певної особи, бажання зашкодити керівникам або власникам підприємства чи організації, які чимось образили винного тощо³⁵.

Тренінг

1. Недобросовісною конкуренцією є:

а) будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності;

б) негативні дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності;

в) будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам у підприємницькій діяльності;

г) будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим звичаям.

2. Неправомірним використанням ділової репутації підприємця не визнається:

а) Порівняльна реклама;

б) Дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця);

в) Неправомірне використання товару іншого виробника;

г) Копіювання зовнішнього вигляду виробу.

3. Неправомірне збирання комерційної таємниці це:

а) добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю);

б) ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю);

в) спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю).

4. Розроблені господарюючими суб'єктами (підприємцями) правила професійної етики у конкуренції погоджуються з:

а) Антимонопольним комітетом України;

б) Торгово-промисловими палатами;

в) Кабінетом Міністрів України;

г) Податковою службою України.

5. Не вважається недобросовісною конкуренцією порівняльна реклама:

а) як виключення в тих випадах, коли наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними;

б) що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта;

в) якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об'єктивними, корисними для інформування споживачів.

6. Неправомірним використанням чужих позначень, вважається:

а) використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання.

б) використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта.

в) використання без дозволу уповноваженої на те особи фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який не має пріоритета на їх використання.

7. Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою:

а) накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених цим Законом, а також адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

б) накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених цим Законом, а також адміністративну та цивільну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

в) накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених цим Законом та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

8. У разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб'єкта (підприємця) Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про:

а) офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням.

б) неофіційне спростування поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені рішенням.

в) офіційне спростування за рахунок порушника всіх відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням.

9. Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним:

а) якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

б) якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що невиключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта.

в) в будь-якому разі.

10. Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є:

а) отримання таких відносно іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.

б) отримання таких відносно іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) шляхом порушення чинного законодавства.

в) отримання таких відносно іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) переваг, яке підтверджено рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією

1 Під час правозастосування під «правилами» могли помилково розумітися не лише правила добросовісної поведінки, що випливають із положень глав 2 – 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», але й, до прикладу, правила роздрібної торгівлі, технічні норми (правила) тощо.

2 Постанова Ради Міністрів СРСР від 08.03.1965 № 148.

3 Правовою підставою для такої заяви є Закон від 12.09.1991 «Про правонаступництво України».

4 Статті 4, 6, 8, 151, 16 – 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», частина третя статті 10^bis Паризької конвенції.

5 Про особливості застосування положень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 18 грудня 2008 року № 689 – VI. Інформаційний лист Антимонопольного комітету України

6 Виступ Анете Кур на міжнародній конференції у Києві (1995 рік) на тему: «Принципи права щодо недобросовісної конкуренції, з центром уваги на німецькому праві».

7 Коваль І. Неправомерное использование деловой репутации субьекта хозяйствования как форма недобросовестной конкуренции// Підприємництво, господарство і право. – 2002 р. - № 10 – С. 24 –27.

8 http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article?art_id=104930&cat_id=104929

9 Бакалінська О.О. Недобросовісна конкуренція. Звіт за науково-дослідною темою: «Розробка спеціальних курсів з питань конкурентної політики та конкурентного права для запровадження в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.» / ред. Н.М. Ушакова. – К.: ЦКД з питань антимонопольної політики. КНTEУ. 2003 . С. 41.

10 Кожарська І.Ю Деякі аспекти охорони прав на знаки для товарів та послуг в ЄС

та законодавство України у цій сфері// http://kojarskiy.com.ua/konsultacii_stati_1.html

11 Основи інтелектуальної власності. ВОІВ — К.:, Юридичне видавництво "ІН ЮРЕ", 1999. — 578

12 Бережанська В.Про загальновживані позначення і торгівельні марки. -http://patent.km.ua/ukr/articles/group14/i1079

13 Ващук Я. Яка різниця між поняттями «торгівельна марка» та «торгівельний знак»..? http://patent.km.ua/ukr/articles/group14/i1079

14 Усі рішення Відомства доступні на веб-сторінці: http://www.ohim.eu.int/

15 Guidelines concerning proceedings before the Office for Harmonization in the Internal Market (Trade Marks and Designs), http://www.ohim.ei.int/en/mark/marque/direc.htm

16 Блажівська Наталя Проблематика тотожності торговельних марок та ймовірності введення в оману споживачів в Європейському праві// Юстиніан 2008 № 3

17 Бошицький Ю.Л. Правове регулювання суб’єктів комерційних позначень в Україні в контексті євроінтеграцїйних вимог – Доповідь. – Ст.3-4..// comparativelaw.org.ua/dopovidi/3_3_1.doc

18 Інтелектуальна власність: словник-довідник. – У 2-х т. – Т. 2. Промислова власність. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2000. – С. 152.

19 Бошицький Ю.Л. Правове регулювання суб’єктів комерційних позначень в Україні в контексті євроінтеграцїйних вимог – Доповідь. – Ст. 10-12.// comparativelaw.org.ua/dopovidi/3_3_1.doc

20 Комерційне (фірмове) найменування, торговельна марка (знак для товарів і послуг).

21 Див. глави 43 та 44 книги четвертої «Право інтелектуальної власності» Кодексу.

22 Удалов Т.Г. Конкурентне право. Навчальний посібник. – К: Школа. 2004. – С. 200 - 202

23 Кулішенко В.С. Захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – Господарське право; господарсько-процесуальне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2003.

24 Князев С. Комерційна таємниця: особливості організаційно-правового впровадженняюбб Юстыныан. –К.: 2006.- № 6. – С. 5

25 Веніамінова А. Моральна шкода: практичні аспекти доказування її наявності.// Юстиніан. – 2003.- № 6. – С.17

26Бакірова Ірина Олександрівна спеціаліст Департаменту фінансового законодавства Міністерства юстиції України//http://www.minjust.gov.ua/0/7329

27 www.amc.gov.ua

28 Див. статті 1 «Визначення термінів», 20 «Реклама і діти», 21 «Реклама лікарських засобів» і 22 «Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Закону України «Про рекламу».

29 Князев С. Комерційна таємниця: особливості організаційно-правового впровадженняюбб Юстыныан. –К.: 2006.- № 6. – С. 5

30 Князев С. Комерційна таємниця: особливості організаційно-правового впровадженняюбб Юстыныан. –К.: 2006.- № 6. – С. 7

31 Бакалінська О.О. Недобросовісна конкуренція. Звіт за науково-дослідною темою: «Розробка спеціальних курсів з питань конкурентної політики та конкурентного права для запровадження в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.» / ред. Н.М. Ушакова. – К.: ЦКД з питань антимонопольної політики. КНTEУ. 2003 . С. 41.

32 Затверджено Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 (зі змінами та доповненнями).

33Постатейний коментар Кримінального кодексу України // http://vuzlib.net/beta3/html/1/9136/9387/

34 Постатейний коментар Кримінального кодексу України http://vuzlib.net/beta3/html/1/9136/9389/

35 Постатейний коментар Кримінального кодексу України // 7http://vuzlib.net/beta3/html/1/9136/9390/