7.5. Рішення антимонопольних органів при доведенні факту недобросовісної конкуренції

При доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Зокрема: “Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов’язкові до виконання рішення про:

• визнання факту недобросовісної конкуренції;

• припинення недобросовісної конкуренції;

• офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

• накладання штрафів

У рішенні вказуються результати розгляду справи по суті, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторони повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення. При вирішенні питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу.

Рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які брали участь у справі, та інших осіб) може бути оприлюднене шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.

6. Відповідальність за вчинення недобросовісної конкуренції

Відповідно до статті 20 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” вчинення недобросовісної конкуренції, тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, цивільну та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

Варто звернути увагу підприємців на те, що відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України спосіб захисту порушених прав обирається особою самостійно, тобто особа при виявленні порушення власних прав має звернутися безпосередньо до суду.

Вчинення суб’єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п’яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої – сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції.

Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Абзац 1 пункту 1 статтi 251 Господарського кодексу України визначає, що ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства тягне за собою застосування штрафних санкцій до порушників Антимонопольним комітетом України.

Відповідно до ст. 253 Господарського кодексу України прибуток (доход), незаконно одержаний суб'єктами підприємницької діяльності в результаті порушення ст. 32 Господарського кодексу, стягується за рішенням суду до Державного бюджету України.

8.1.2. Додаткові заходи відповідальності Стаття 254 Господарського кодексу України відповідає статтi 25 Закону, яка передбачає, що У разі визнання вчинення порушень, передбачених статтями 4 і 6 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України або особи, права яких порушені, мають право звернутися до суду із позовом про вилучення відповідних товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця. Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання приймається у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена в інший спосіб.

Згідно зі ст. 26 передбачено, що у разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб'єкта (підприємця) Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням. Стаття 256 кодексу відповідає їй.