2.1.2. Характеристика просвітницько-пропагандистської діяльності

Як показує практика, наше суспільство відчуває брак психологічних знань, а рівень психологічної культури залишається досить низьким. Навіть вчителі, які пропрацювали в школі не один рік, часто не володіють достатньою базою психологічних знань, яка би дозволяла їм враховувати психологічні особливості школярів; дефіцит психологічних знань відчувають і батьки, які при всій своїй любові до дитини часто не знають своєї дитини і не можуть її зрозуміти.

Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз'яснення змісту роботи і завдань психологічної служби, викладання психологічних дисциплін у навчальних закладах.

Психологічна просвіта  це доручення дорослих (вихователів, вчителів, батьків) до психологічних знань.

Основний зміст психологічної просвіти полягає в наступному:

• познайомити вихователів, вчителів і батьків з основними закономірностями і умовами сприятливого психічного розвитку дитини;

• популяризувати та пояснювати результати найновіших психологічних досліджень;

• формування потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в роботі з дитиною або в інтересах розвитку власної особистості;

• досягнути розуміння необхідності практичної психології і роботи психолога в дитячому навчально-виховному закладі.

Форми психологічної просвіти: лекції, бесіди, семінари, виставки, підбір літератури, запрошення до співпраці інших спеціалістів. В центрі уваги цих заходів повинні бути конкретні проблеми даного навчального закладу і наочна демонстрація того, яким чином психологічні знання можуть допоїти в їх вирішенні. Тобто психологічні знання мають бути дієвим засобом вирішення життєвих проблем.

Психологічна культура сьогодні має бути обов´язковою складовою професійної культури працівників різних соціальних сфер. Вона має стати обов´язковим елементом професійної свідомості та самосвідомості усіх фахівців. Проте наявність такого виду культури необхідна і для оптимізації сімейних стосунків, різних видів неділового спілкування, вирішення особистіших проблем у різних вікових категорій населення. Це, з одного боку, обумовлено ускладненням людського життя та діяльності, а з іншого — прагненням людини до самовдосконалення, гармонізації стосунків з іншими людьми, зі світом в цілому. Необхідно зазначити, що загалом через відомі соціально-політичні та соціально-екопомічні причини рівень психологічної культури фахівців і населення у нашій країні досить низький. Тому формування психологічної культури є одним із «стартових» завдань практичних психологів, оскільки його вирішення може позитивно впливати як на життєдіяльність населення (працівників організацій), так і па роботу психологів.

Одним з найважливіших видів діяльності практичного психолога, в якій сфері він би не працював, є просвітницька робота. Необхідність такого виду роботи викликана тим, що впродовж тривалого періоду штучно стримувалися розвиток і поширення психологічних знань взагалі і психологічної допомоги зокрема.

Просвітницьку роботу 3. Кісарчук пропонує розглядати у широкому і вузькому розумінні.

У широкому тлумаченні будь-яка діяльність служби (діагнос­тика й моніторинг умов та рівня розвитку особистості, консультативно-методична робота чи психотерапевтична робота, реабілітаційні заходи тощо) спрямовані на психологічну просвіту людей, оскільки знайомлять їх зі специфікою діяльності практичного психолога, її методами, можливостями.

У широкому значенні просвітницьку діяльність (психологічну просвіту) організаційних психологів можна визначити як діяльність, спрямовану на формування психологічної культури менеджерів і персоналу організацій.

Вузьке розуміння просвітницької діяльності охоплює цілеспрямовані дії психологів, які пов'язані із поширенням психологічних знань.

Завданнями просвітницької діяльності є:

• поступове усвідомлення громадянами цілей, завдань та можливостей соціально-психологічної служби, розуміння кола проблем, які вони можуть розв'язати за допомогою психолога чи соціального працівника; уявлення про те, до якої саме служби варто звертатися;

• підвищення психологічної компетентності людей з метою розширення їхніх можливостей самостійно розв'язувати проблеми й конфлікти, які виникають в особистому житті та професійній діяльності;

• підвищення психологічної культури суспільства в цілому, оскільки розв'язання багатьох соціальних проблем, що виникають у суспільстві, неможливе без знання та врахування психологічних чинників (це, зокрема, такі проблеми, як наслідки Чорнобильської аварії, міжнаціональні конфлікти, феномен «Білого братства» тощо);

• психологічних знань потребують державні діячі, політики та керівники всіх рангів.

Форми просвітницької діяльності обираються залежно від специфіки сфери функціонування психологічної служби і включають: лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, «круглі столи», виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо.

Основне призначення просвітницької діяльності організаційних психологів щодо психологічного забезпечення управлінського процесу в організаціях полягає в:

• роз´ясненні управлінському персоналу організацій цілей, завдань та можливостей психологічної служби в оптимізації процесу управління;

• формуванні психологічної компетентності керівників та працівників з проблем управління й ефективної управлінської взаємодії;

• формуванні потреби в усіх учасників управлінського процесу щодо використання психологічних знань при вирішенні управлінських та інших проблем, становлення в цілому психолого-управліиської культури тощо.

Основними формами просвітницької роботи є такі:

• проведення лекцій, семінарів, «круглих столів» з проблем організаційної психології;

• проведення трепінгів-семіпарів з проблем ділового спілкування, попередження та розв´язання конфліктів в організації та ін.;

• проведення тижнів психології;

• ведення спеціальних рубрик у періодичній пресі організації або спецвипусків друкованих ЗМІ;

• підготовка виставок літератури з проблем організаційної психології та психології управління;

• підготовка інформаційних листків, буклетів;

• підготовка передач з проблем організаційної психології по місцевому радіо й телебаченню (якщо вони діють в організації);

• створення в організації фільмотеки відеокасет та компакт-дисків (CD) з психологічної проблематики;

• забезпечення керівників і працівників інформацією про психологічні WEB-сторінки та доступу до них тощо.

Організаційні форми психологічної просвіти можна поділити на такі основні види: індивідуальні, фронтальні та групові.

Індивідуальні форми психологічної просвіти полягають в тому, що кожен менеджер або працівник організації в разі потреби може отримати необхідні психологічні знання самостійно (наприклад, читаючи відповідні психологічні літературні видання, слухаючи радіо- і телепередачі з психологічної проблематики, використовуючи компакт-диски, відеокасети, WEB-сторіпки).

Особливість такої форми психологічної просвіти в тому, що кожна окрема особистість може досить оперативно, незалежно від когось, одержати необхідну інформацію, доповнювати та розширювати ЇЇ, повертатись у разі необхідності до повторного опрацювання та осмислення тієї чи іншої проблеми тощо. Такі форми психологічної просвіти можуть використовуватись для вирішення як професійних, так і особистіспих проблем.

Завдання організаційних психологів при цьому полягає в тому, щоб:

• сформулювати у менеджерів та персоналу організацій інтерес до пенхолого-унравліиських знань;

• закласти базові основи исихолого-упрашіінської культури;

• забезпечити інформацією про відповідні психологічні джерела;

• надавати необхідні індивідуальні консультації для більш глибокого осмислення тих чи інших психологічних проблем тощо.

Зміст фронтальних форм психологічної просвіти виявляється в тому, що та чи інша інформація отримується у присутності інших людей (наприклад, під час лекції па психологічну тему).

Особливість такої форми психологічної просвіти в тому, що па сприйняття, аналіз та осмислення відповідної інформації особистістю впливають емоційні реакції інших людей, їх ставлення до тих чи інших психологічних проблем, а це опосередковано впливає на більш адекватне розуміння психологічних підходів, усвідомлення їх значимості. Такі форми просвіти здебільшого використовуються в роботі психолога безпосередньо в організаціях.

Завдання організаційних психологів під час використання таких форм просвіти полягає у:

• вивченні потреб людей в тій чи іншій психологоуправлінській проблематиці;

• підборі актуальної психолого-управлінської проблематики;

• системному та аргументованому викладенні необхідного матеріалу;

• розкритті значущості тих чи інших психологічних феноменів для оптимізації управлінської та професійної діяльності працівників в конкретних умовах діяльності організації.

Групові форми психологічної просвіти доцільно використовувати тоді, коли особистість у процесі спільної діяльності з іншими людьми аналізує ті чи інші наріжні психологічні проблеми, отримує нову інформацію про власні психологічні особливості — ставлення до себе, до інших людей, особливості поведінки в нових соціально-професійних ролях, при виконанні групових завдань тощо (наприклад, у процесі проведення сопіально-психологічних тренінгів, ділових та навчально-рольових ігор тощо).

Особливість групових форм психологічної просвіти полягає насамперед в тому, що вони сприяють адекватному розумінню та засвоєнню працівниками соціально-психологічних феноменів групової діяльності й особистісної взаємодії між людьми, які є досить складними за своєю природою і не надто просто осмислюються іх результати інформаційної роботи (під час лекцій та бесід). Як і фронтальні, групові форми психологічної просвіти реалізовуються в основному в організаціях.

Завдання організаційних психологів у процесі використання таких форм полягає її тому, щоб:

• стимулювати у керівників і працівників інтерес до пізнання власних індивідуально-психологічпих особливостей та особливостей інших працівників;

• сприяти усвідомленню значущості спільної діяльності й управлінської взаємодії в організації;

• забезпечувати пізнання соціально-психологічних закономірностей спільної діяльності людей;

• орієнтувати учасників групової взаємодії па самовдосконалення та саморозвиток в тому чи іншому напрямку їх професійної діяльності та особистіспого розвитку.

У багатьох організаціях добре зарекомендували постійно діючі психологічні семінари для менеджерів і персоналу організацій, в рамках діяльності яких різні види просвіти використовуються одночасно в комплексі або послідовно (фронтальні — групові — індивідуальні і навпаки). Вид і послідовність використання різних форм психологічної просвіти залежить від ступеня важливості і складності проблеми, якості підготовки аудиторії та професійної компетентності організаційного психолога.