Корекційна карта

Відображає розгорнутий психологічний вплив згідно визначеної корекційної стратегії та тактики, тобто програми. В корекційній карті відображаються:

• Вихідні дані (прізвище, ім’я, по батькові дитини)

• Проблематика (особливості відхилень чи порушень у розвитку психіки) відповідно до психологічного висновку.

• Тип та форма корекційного впливу (індивідуальна форма чи групова, психотерапія чи психокорекція)

• Засоби корекційного впливу (вибіркові, ігрові, музичні тощо.)

• Період корекційного впливу з диференціювання етапів (кількість занять у циклі)

• Поради та рекомендації педагогам і батькам щодо організації режиму дня дитини протягом колекційного впливу;

• Динаміка психічних змін під час корекційного впливу на основі експертизи (резюме) до кожного із циклів;

• Загальна характеристика із рекомендаціями щодо проведеної роботи.

Варта також звернути увагу на протоколи діагностичних обстежень, корекційних занять, бесід та інтерв’ю. Протокол в даному разі є формою фіксування особливостей процесуального ходу взаємодії психолога з дитиною чи дорослим.

Найчастіше протокол оформляється у вигляді таблиці або особливого опису психологічної процедури. Вимоги стосуються лише одиниць фіксування. До них належить: поведінкові реакції, (мімічні чи пантомімічні прояви), вербальний супровід діяльності, динаміка емоційного стану особистості. Окрім цього, обов’язковим є фіксування ввідних даних з кодом дитини, датою і часом проведення психологічної процедури. Деякі методики і тести мають спеціальні форми протоколів. В такому разі вони входять до пакету інструментарію.

Особливості оформлення даного виду документації полягають в тому, що заповнення його відбувається безпосередньо під час того чи іншого виду діяльності, тобто виконання діагностичних чи корекційних заходів.

Виняток мають лише протоколи бесід. Вони найчастіше заповнюються post factum, після завершення проведення процедури. Це відбувається у зв’язку із створенням найбільш сприятливих умов для діалогу.

Інколи психологи використовують диктофони для того щоб протоколювати процедуру яка передбачає активну вербальну та комунікативну діяльність. Це допомагає зосередити свою увагу на важливих показниках: особистісно-емоційному прояві, зміна рольових позицій тощо.

Також до переліку спеціальної документації входить карта (історія) розвитку як поєднання інформації про розвиток дитини, який відображений в окремих онтогенетичних аспектах.

До структури карти (історії) входять основні анкетні дані. Відомості про батьків та інших членів родини, а також соціально-побутові умови проживання дитини. Зміни у складі сім’ї (втрата близьких, поява братиків чи сестричок), зміна значущого дорослого у житті дитини, стилі сімейної взаємодії – усі ці факти фіксуються з метою проведення психологічного аналізу.

Практикують заповнювати цей документ разом із медичним працівником навчального закладу. Це пояснюють необхідністю проведення також аналізу інформації про пренатальний і постнатальний період розвитку дитини. Крім цього використовують анамнез хронічних та гострих захворювань у період новонародженості та ранньому віці. Відомості про травми та операції, які дитина отримала, резюме огляду фахівців медицини. Ця інформація не є психологічною, але сприяє визначенню причин відхилень у розвитку дитини. Тобто, виключає причини органічного і функціонального характеру.

Далі фіксуються особливості нервово-психічного розвитку відповідно до вікових норм (коли дитина почала тримати головку, сидіти, ходити, говорити тощо).

Також до карти входять особливості адаптації і життєдіяльності дитини у дошкільному навчальному закладі та характеристики його взаємодії із ровесниками.

Щодо оформлення даного документу, то він може бути представлений у вигляді таблиці, або вільного опису вищезазначених параметрів фізичного, психічного та соціального розвитку дитини на кожному віковому етапі.