1.5.2. Конфіденційність у документації психолога

Доступ до документів категорій 4 і 5 регулюється працівниками психологічної служби на підставі пунктів 4.3 - 4.6 Етичного кодексу психолога, прийнятого на І Установчому з'їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року та пунктів 4.4, 4.5 Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 №691).

Практичний психолог не має права передавати методичні матеріали особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не має права розкривати зміст конкретної методики (за винятком доступних роз'яснень правоохоронним і судовим органам).

Конфіденційна інформація про учнів надається лише з дозволу директора навчального закладу, керівника районної, міської, обласної психологічної служби (за винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів) у формі витягу, характеристики, висновку.

Витяг є зовнішнім документом і оформляється у відповідності до запиту як приватних осіб (батьків, вихователів, педагогів) так і офіційних державних установ (дитячих установ, шкіл, поліклінік, центрів. спеціалізованих закладів).

Взірець заповнення (ФОРМА)

Витяг

З психологічного висновку діагностичного обстеження від «______»20__р.

Прізвище, ім’я, по батькові дитини

Дата народження (число місяць, рік)

Дата видачі витягу

Підпис психолога, який проводив психодіагностичне обстеження

Підпис керівника закладу

Печатка навчальної установи

Основним текстом витягу є адаптований варіант тої частини психодіагностичного висновку, де відображено основні акценти проведеного обстеження. Індивідуальні особливості обстежуваної особи та проблеми у розвитку, а також загальні та індивідуальні рекомендації. Варто зазначити, що у разі офіційного запиту на вказаному документі повинно бути два підписи: особи яка проводила діагностику і адміністративної особи яка керує закладом (директор, завідувач тощо.)

За умови конкретного (офіційного) запиту у витягу повинна бути визначена мета і засоби психологічного обстеження, а в результаті – або підтвердження або спростування висунутої гіпотези відповідно до факту запиту.

У випадку написання витягу із карти розвитку дитини, вимоги до оформлення документа зберігаються ті ж самі, що і до офіційних запитів. Надаються особам які є компетентні у галузі вікової (дитячої) психології та особам юридично відповідальним за даний документ (психологи школи, спеціального закладу, фахівцям міжвідомчих установ тощо).

1.5.3. Спеціальна документація

Психолого-педагогічна характеристика відображає інший аспект психічного розвитку і дозволяє під час ознайомлення з нею сформувати психологічний портрет дитини або вікової групи в цілому.

Форма написання психологічної характеристики є довільна. В ній має йти мова про індивідуальні та особистісні особливості розвитку дитини, тобто особливості пізнавальної та особистісно-емоціної сфери, психофізіологічні особливості, комунікативні навички, наявність загальних та індивідуальних особливостей тощо.

Психологічний висновок є основним фаховим документом психолога.

На сьогодні враховуючи різноманітність та варіативність науково-теоретичних позицій і професійних технологій у практичній психології існує диференціація психологічних висновків як за формою так і за змістом. Це пов’язано, по-перше, з різними уявлення психологів про психічний розвиток, механізми та засоби динаміки психічних процесів. По-друге, з різноманітністю психодіагностичних технологій, якими володіють психологи. Саме ці передумови сприяють розробці змісту основної документації психолога.

Існує кілька варіантів психологічних висновків:

Варіант І. Структурування за частковими ознаками психічного розвитку. В таких психологічних висновках найчастіше визначаються окремі показники координації моторики, розвиток дрібної моторики та навички письма, мотиваційна готовність та інтелектуальна зрілість. Цей вид психологічного висновку можна використовувати для особистісних запитів та за умови перевірки готовності дитини до навчання у школі.

Варіант ІІ. Структурування за комплексними ознаками, до яких входять показники психофізичного розвитку дитини, а також оцінка виховання та навчання. Тує присутня сукупність інформативних даних про кількість відтворених віршових текстів, параметри зросту, об’єм грудної клітини, навички ввічливої поведінки тощо. Недоліком даного виду висновку є те, що відсутній єдиний аналітичний простір (психічного). В окремих випадках використовується за умови оцінювання вікових особливостей дитини.

Обидва варіанти психологічного висновку не відображають повної картини психічного розвитку дитини на окремому етапі її розвитку.

Психологічний висновок повинен бути структурованим у відповідності до концептуальних уявлень психолога-практика щодо процесу психічного розвитку який застосовується у відповідності до конкретного віку, де кожен віковий етап має свою специфіку та особливість, кількісну та якісну динаміку розвитку.

Отже, психологічний висновок, як фіксування особливостей розвитку дитини на певному віковому етапі повинен бути диференційованим за віковим принципом:

Психологічний висновок форми А – фіксування даних діагностичного обстеження дітей 3-4- року (молодший дошкільний вік)

Психологічний висновок форми Б – фіксування даних діагностичного обстеження дітей 4-5- року (середній дошкільний вік)

Психологічний висновок форми В – фіксування даних діагностичного обстеження дітей 6-7- років (старший дошкільний вік).

Спираючись на поліконцептуальний принцип, у психологічному висновку мають відображатися показники пізнавального, емоційно-вольового та комунікативного розвитку дитини, а також її психофізіологічні та інші особливості.

Окрім фіксування значення різних показників, до психологічного висновку має входити аналіз відповідності отриманих показників до вікових норм розвитку психіки. А також необхідність піддавання корекційному чи розвивальному впливу.

Таким чином, до структури психологічного висновку мають входити наступні блоки:

Загальна характеристика вікового розвитку, яка має психофізичні та психофізіологічні особливості, яка ґрунтується на адаптаційному та руховому розвитку дитини.

Пізнавальний розвиток на основі характеристики пізнавальних процесів і мовних функцій.

Особистісно-емоційний розвиток на основі характеристик самосвідомості, мотиваційно-потребнісної сфери, емоційної та ціннісної сфери.

Комунікативний розвиток на основі характеристик засобів та позицій спілкування чи конфліктності.

Дитяча компетентність на основі характеристик аналізу змісту та продуктивності провідних видів діяльності та навчання.

Готовність до навчання у школі на основі формування передумов навчальної та мотиваційної діяльності у школі.

Дальше йдуть блоки констатування загального характеру, які вказують на потребу чи необхідність професійного втручання:

Особливості розвитку дитини.

Проблеми розвитку.

Прогноз розвитку.

Рекомендації.