Тема 1.4. Етичний кодекс практичного психолога. Особистісні та професійні якості працівника психологічної служби

Література:

1. Аминов Н. А., Молоканов М . В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов // Вопросы психологии. - №1. - 1992. - С. 74-83.Основи практичної психології / В. Панок, Н. Чепелева, Т. Тита-ренко. - К .: Либідь, 2001.-534 с.

2.  Бондаренко О. Ф. Психологическая помощь: теория и практика: Учеб. пособие. - К.: Укртехпрес, 1997.- 216 с.

3. Дуткевич Т.В., Савицька О.В. Практична психологія: Вступ у спеціальність. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 256 с.

4. Рамуль К. А. О психологии ученого и, в частности, о психологии ученого-психолога // Вопросы психологии. - 1965. - № 6.- С. 6-9

5. ЧепелєваН. В., Пов'якель Н . І. Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога // Психологія: Збірник наукових праць - Вип. 3. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1998. - С. 35-41.

1.4.1. Критерії професійної придатності практичного психолога

До людини, яка претендує на посаду практичного психолога, висувається система вимог, яка містить два компоненти. Це вимоги як до професійної компетентності фахівця, так і до його особистості.

Особлива увага у дослідженнях проблем підготовки практичного психолога приділяється виявленню компонентів професіоналізму психолога, його спеціальних здібностей та визначенню процедури підготовки психологів.

Д. Б. Богоявленська вважає, що особистість психолога-професіонала повинна відзначатися двома параметрами:

• досконалим володінням теоретичними знаннями і способами роботи;

• здатністю до швидкої адаптації.

Для становлення професіоналізму психолога, як зазначає О. Ф. Бондаренко, необхідно забезпечити системність, науковий універсалізм у професійній та особистісній підготовці.

Враховуючи модель особистості практичного психолога, сконструйовану В. Панком та Н. Чепелєвою, при прогнозуванні успішності практичної діяльності психолога слід звернути увагу на ряд складових його особистості.

Визначення професійної придатності особистості здійснюється за такими критеріями:

-фізичний стан. Необхідність його врахування зумовлена, по-перше, зв'язком між деякими соматичними захворюваннями (виразка, діабет, серцево-судинні захворювання тощо) і рисами характеру людини. Крім того, психолог повинен мати потужну енергетику і засоби її відновлення, інакше робота може негативно вплинути на здоров'я психолога. По-друге, існує ряд фізичних вад, які несумісні з посадою практикуючого психолога. До таких вад відносять інвалідність, глибокі косметичні дефекти, дефекти мовлення тощо;

-психічне здоров'я належить до надзвичайно важливих вимог, оскільки психологічними спеціальностями часто прагнуть оволодіти акцентуйовані особистості або люди з помітними особистісними проблемами, які переноситимуть на роботу свої власні проблеми. Це робитиме їх діяльність неефективною або й шкідливою та небезпечною;

-інтелект, особливо його вербальний компонент. Досвід засвідчує, що практикуючі спеціалісти з показниками інтелекту нижче середнього, як правило, мають багато ускладнень у роботі, особливо консультаційній. Саме інтелект забезпечує ефективний аналіз рис і якостей особистості, дає змогу долати стереотипи (як особистісні, так і професійні), є центральним механізмом у розумінні поведінки іншої людини. Особливу роль відіграє соціальний інтелект;

-система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості;

-особливості мотиваційної сфери. Професія практичного психолога мотивується інтересом до інших людей та бажанням надавати допомогу у розв'язанні проблем спілкування, діяльності, життя в цілому. Психологічним механізмом такого інтересу, як стверджують В.Г.Панок і Л.Уманець, є усвідомлення та подолання власних проблем аналогічного плану.

Виходячи з аналізу типових задач діяльності фахівця з психології, визначається система вмінь, необхідних йому для вирішення типових задач.

Психолог повинен володіти такими вміннями:

а) дослідницькі (гностичні) вміння:

• визначати психологічну проблему в умовах конкретної си­туації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань;

• поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням;

• знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологі­чної задачі;

• з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимізації власної професійної діяльності;

г) інтерактивно-комунікативні вміння:

—оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини;

—впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажано­го результату праці і задоволення його потреб;

—реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові;

—встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом;

д) діагностичні вміння:

• методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину;

• використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу;

• інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти вла­стивості особистості і можливості її продуктивної діяльності;

є) дидактичні вміння:

—продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу;

—здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, ал­горитму і технології діяльності;

—організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

є) проектувальні вміння:

• формувати позитивну «Я-концепцію» у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов;

• здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркома­нії та інших шкідливих звичок людини;

• проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини;

• консультувати керівників і працівників установ з питань ви­користання;

психології з метою ефективної організації виробничої діяльності.

Основу мотиваційної сфери повинна складати гуманістична спрямованість особистості. В це поняття вкладається кілька особистісних якостей і рис, в основному мотиваційної і світоглядної природи: альтруїстичні позиції, ролі, установки у міжособистісному спілкуванні, високий рівень мотивації до професії, переважання пізнавальних, альтруїстичних, емпатичних мотивів у роботі з клієнтами, готовність до роботи з клієнтами та націленість на позитивний результат.