1.2.7. Специфіка розвитку спеціалізованих соціальних служб

На сьогодні особливого розповсюдження набули Центри екстреної психологічної допомоги по телефону (ЦЕПД) та служби “Телефону Довіри”. Найбільш активно розвиваються ЦЕПД сім'ї та дитини. Перевага надається створенню багатопрофільних центрів, які займаються психологічною реабілітацією. Створюються спеціалізовані центри для різних категорій неповнолітніх:

• інвалідів, дітей з обмеженими можливостями;

• учнів;

• правопорушників;

• неповнолітніх – безробітних.

Основними завданнями таких Центрів є:

• психопрофілактика і психогігієна;

• психодіагностика клієнта;

• психологічна консультація;

• психологічне втручання в кризових ситуаціях;

• профорієнтація на основі тестування;

• психокорекція.

Основне завдання працівника ЦЕПД - допомогти особистості зрозуміти проблему, яка заважає нормально жити за допомогою соціально-психологічних методів допомоги. Досить часто такі служби створюють значну базу для волонтерів.

Поширення отримали (Росія, ФРН, США) такі спеціалізовані психологічні соціальні служби:

• центр соціально-психологічної допомоги молоді для надання методико-педагогічної допомоги молоді, яка переживає кризовий стан, яка знаходяться в конфліктних ситуаціях, профілактики попередження девіантного і суїцидального вирішення проблем.

• консультативний центр для підлітків і молоді, надає кваліфіковану, термінову, анонімну, безкоштовну психологічну допомогу по телефону.

• центр ресоціалізації, призначений для осіб, які повернулись з місць позбавлення волі, надають їм консультативну, соціально-правову, профорієнтаційну і психологічну допомогу.

Важливу роль відіграють психологи в освітніх закладах. Вони займають місце в різних країнах. В Німеччині входять в штат школи, в Англії займають особливе місце.

На сьогодні активно розвивається СР з молодими сім'ями, причиною є "старіння" націй. Поряд з державними діють спеціалізовані СС. Проблеми сім'ї, реалізації її прав, гарантій, соціальної роботи з сім'єю вимагає появи нових технологій.

В останнє десятиріччя поширення отримали центри соціальної допомоги сім'ї, психолого-педагогічні консультації. Важливим елементом спеціалізованої СД молодим сім'ям є:

- термінова соціальна допомога сім'ям;

- допомога сім'ям, які мають хворих дітей;

- реалізація речей (гуманітарна допомога);

- розвиток навиків емоційної саморегуляції;

- організація консультацій з проблем планування сім'ї, сексуальних взаємин і психосексуальних хвороб, виховання здорового способу життя;

- навчання батьків за доглядом дітей;

- патронаж вагітних;

- допомога у веденні домашнього господарства;

- курси для молодих батьків.

В роботі з етнічними меншинами важливу роль відіграють служби екстреної невідкладної психолого-соціальної допомоги населення, психоетнічні консультації, міграційні служби (РФ, США, ФРН, Іспанія).

1.2.8. Специфіка «безпосередньої» та «опосередкованої» моделі психологічної служби

Ще одним критерієм класифікації надання психологічної допомоги є «безпосередність» чи «опосередкованість», згідно з якими можна виділити дві моделі психологічної служби — «безпосередню» і «опосередковану».

Перша модель орієнтована на таку собі «модель лікаря», головними завданнями якої є профілактика та корекція відхилень у психічному розвитку особистості школяра. Такий підхід, на думку дослідників, розповсюджений у багатьох країнах Європи, а також чітко відображений в Положенні про шкільну психологічну службу І.В.Дубровіної і A.M. Прихожан. Саме про таку модель психологічної служби можна говорити як безпосередню — коли психологічна допомога надається практичним психологом безпосередньо особистості (групі, організації), яка її потребує. Саме тут використовується власне психологічна допомога, психологічна допомога у вузькому сенсі слова (корекція, консультування, психотерапія).

Друга модель ґрунтується на думці про те, що організаційний психолог є членом колективу і бере участь в реалізації цілей організації. При цьому психолог, який працює, наприклад, в освітній організації, вважається членом педагогічного колективу, котрий реалізує свої спеціальні можливості переважно не прямо через учнів, а через учителів, класних керівників, адміністрацію школи, а також через учнівське самоуправління. На думку A.M. Мойсеєва, відповідно до цієї моделі психолог дотримується такої тактики дій: курс на взаємодію і співпрацю з учителем, не замість учителя, а разом з учителем; від аналізу педагогічної практики до її психологічного пояснення, спільного з педагогом пошуку корекційних засобів і знову до практики.

Сьогодні найбільш «рельєфно» ця модель діяльності психолога в освітніх організаціях представлена в концепції шкільної психологічної служби, розробленої Л.М. Фрідманом, в якій, зокрема, відображені технології спільної роботи психолога та вчителя при наданні психологічної допомоги учням.

Саме цю модель психологічної служби можна назвати як опосередковану — коли психологічна допомога надається людині (групі, організації) не безпосередньо психологом, а опосередковано, насамперед через членів колективу, керівництво організації, менеджерів, друзів, і досягається це завдяки формуванню психологічної культури, спільному пошуку разом із психологом адекватних способів дій, які б сприяли у наданні психологічної підтримки тому об´єкту, який її потребує. При такій моделі використовується психологічна допомога у широкому сенсі слова, коли велика увага приділяється психологічній просвіті, профілактиці, діагностиці, експертизі, прогнозуванню. Проте використовуються і консультування, корекція, психотерапія, якщо в цьому виникає потреба.

Наскільки відомо, в західній психології здійснюється поєднання «безпосередньої» та «опосередкованої» моделей психологічної служби. Одним із підтверджень цього є підхід, про який доповідали клінічні психологи Ірландії на VI Європейському психологічному конгресі в Дубліні. Суть його полягає в тому, що при лікуванні неврозів клінічний психолог паралельно працює як з хворим, який перебуває в стані неврозу, так і з найближчим його соціальним середовищем (сім´єю, колективом, друзями тощо), яке має «прийняти» його після лікування.

У вітчизняній практиці переважає «безпосередня» модель, коли здебільшого лише від психолога, який працює в організації, очікують певних кардинальних змін в поведінці та діяльності людей, до того ж досить швидких. Але ж очевидно, що в організаціях (освітніх чи бізнесових), де працюють сотні людей, практичний психолог не в змозі один надати психологічну допомогу багатьом людям, які її потребують. Тому формування психологічної культури працівників, населення і завдяки цьому дедалі більше впровадження «опосередкованих» моделей психологічної служби сприятиме ефективному вирішенню проблем діяльності організації і збереженню психічного здоров´я працівників, забезпеченню їх професійного та особистісного росту.