70. Лексико-семантичні та лексико-тематичні групи, семантичне поле.

Ле́ксико-семанти́чне по́ле— сукупність парадигматично пов'язаних лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ.

Як приклад можна назвати такі лексико-семантичні поля: поле спорідненості, поле переміщення (руху), поле розумової діяльності (мислення), темпоральне (часове) поле, метеорологічне (погодне), поле сприймання, поле температури тощо.

Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову. Воно складається з лексико-семантичних груп, а лексико-семантичні групи з менших за обсягом мікросистем — синонімічних рядів, антонімічних пар, гіперо-гіпонімів, конверсивів тощо. 

Терміном „лексико-семантична група”, на думку Л. Васильєва, можна позначити будь-який семантичний клас слів (лексем), об’єднаних хоча б однією спільною лексичною парадигматичною семою (чи хоча б одним спільним семантичним множником)

Тематична група - це сукупність слів, об'єднаних з урахуванням позамовною спільності які охоплюють ними предметів чи понять. Підставою виділення тематичної групи є сукупність предметів чи явищ зовнішнього світу, об'єднаних за певним ознакою і виражених різними словами.

71. Внутрішня форма слова.Деетимологізація, народна етимологія, катахреза.

Внурішня орма слова – та ознака предмета, яка лягає в основу називання. Напр. снігур – внутрішня форма “сніг”.

Деетимологізація – втрата словом внутрішньої форми. Причини: фонетичні процеси, морфологічні процеси, семантичні процеси, запозичення.

Катахреза - неправильне або незвичайне вживання сполучень слів з ​​несумісними буквальними лексичними значеннями. Напр. багато фразеологізмів самоварне золото, коли рак свисне, є очима, зелений шум..

Народна (побутова) етимологія - етимологізування за першим випадковим співзвуччям, без врахування фонетичних законів, способів переходу значень, морфемного складу та його змін і переосмислення невідомого (незрозумілого) чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відомим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлення внутрішньої форми, а часто й до фонетичного "спотворення" слова. Козак – коза.

72. Класифікація фразеологізмів.

Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація фразеологізмів за ступенем злютованості їх компонентів, яку розробив французький мовознавець Ш. Баллі і доповнив російський мовознавець В.В. Виноградов (1894-1969). За цією класифікацією фразеологізми поділяють на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів.( собаку з'їсти "бути майстром у якійсь справі".) Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами 

Фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів. Як приклади можна навести такі фразеологічні єдності: зробити з мухи слона "перебільшити щось", 

Фразеологічні сполучення - звороти, в яких самостійне значення кожного слова е абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення. Наприклад: брати участь, досада бере,розквасити ніс;