1. Мовознавство як наука. Предмет та об’єкт дослідження мовознавства. Мовні універсалії.

Мовознавство – наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників; всестороннє вивчення мови як особливого суспільного явища.

Обєктом мовознавства є природна, тобто людська мова. Предмет мовознавства – будь-яке мовне явище(фонема, морфема, речення, словосполучення, лексема). Предмет: природа й сутність мови, її будова, структура, встановлення системи мови, походження мови, зміни в мові, фактори цих змін, виникнення та розвитку письма, його види, встановлення зв’язку між мовою та письмом, проблеми графіки і орфографії, класифікація мов, типологія мов, встановлення близькості мов, виділення мовних сімей, родин.

Мовні універсалії - спільні ознаки, риси, які притаманні всім мовам світу. Наприклад, абсолютно в кожній мові є звуки, слова й речення, тому вони є мовними універсаліями. Не є мовною універсалією, наприклад,кличний відмінок, оскільки він наявний не в усіх мовах світу. Так, кличний відмінок є в усіх слов'янських мовах, крім російської.

2. Коротка історія формування мовознавства

1)Початковий етап розвитку мовознавства: Індійські і античне мовознавство . У цей час були сформовані важливі проблеми мовознавства, що заклали основу лінгвістичної термінології, накопичили матеріал з вивчення різних мов світу.

2) Мовознавство Середніх століть, Відродження та Нового часу. Універсальна логічна грамматик. Теорія мови (476 р. н.е. - 1492 р. н.е.) переживає застій, зусилля вчених були спрямовані тільки на область канонічних біблійних текстів, займалися тлумаченням текстів, дослідженням лексики та етимології.  Саме у середні віки виникло 2 напрямки в дослідженні стародавніх текстів:  · Герменевтика / палеографія (пояснювала текст, тлумачила зміст)  · Екесгетіка / текстологія (історія виникнення текстів, дослідження їх справжності) 

3. Порівняльно-історичне мовознавство і філософія мови  У XVII столітті мовознавство визначає свій об'єкт і предмет дослідження, виробився спеціальний метод аналізу мовного матеріалу і виділяється в самостійну науку. У ці роки виникає і формується зовсім новий напрямок в мовознавстві, яке стало визначальним (порівняльно-історичний метод). 

4. Натуралістичне, логіко-граматичне та психологічне напряму в лінгвістиці XIX століття.Младограмматізм  До середини XIX століття в надрах порівняльно-історичного мовознавства під впливом ідей Ч. Дарвіна зароджується натуралістичного спрямування. 

5. Структуралізм як провідний напрям мовознавства XX століття  На початку XX століття мовознавство завдяки успіхам неограмматізтов досягає значних успіхів у вивченні мови як системного явища на синхронічному рівні. 7. Основні напрямки в сучасному мовознавстві  До середини XX століття структуралізм себе вичерпав, і вчені повернулися до дослідження мови на принципах антропоцентризму. 

3. Аспекти та розділи мовознавства

а) Часткове – наука про окрему мову. Напр. україністика, германістика, арабістика. Осн. Завдання – ств. Нормативну граматику і нормативний словник певної мови.

б) Прикладне – застосування лінгвістичних знань у практичній діяльності. Осн. Завдання – укладання навч. Словників, посібників, довідників, розмовників. Осн. Діяльність є викладання рідної та нерідної мов. Ще займається перекладом, укладанням алфавітів для неписемних народів, удосконаленням існуючого алфавіту.

в) Загальне – систематизує дані всіх мов і встановлює теорію, яку можна застосувати до різних мов при їх теоретичному та прикладному вивченні. Предметом аг. Мовозн. З одного боку є мова, як засіб людського спілкування, а з іншого – загальні особливості всіх мов.

г) Теоретичне –з'ясовує сутність і природу мови, її будову й організацію, функціонування і розвиток. Воно вивчає мову як явище.