11. Вплив суспільства про географічне середовище.

З відношенням людини до природи пов'язані не тільки економічні, але й правові, етичні, естетичні та інші проблеми. Вплив суспільства на природу дуже різноманітний. У сфері відносин людини з природою виникає ряд проблем.

1. Проблема природних ресурсів. Нерівномірний розподіл природних ресурсів між країнами в умовах виснаження багатих і доступних для розробки рентабельних запасів у розвинутих країнах може викликати міжнародні конфлікти.

2. Енергетична проблема. Здійснюються пошуки покращити енергетичний баланс за рахунок зменшення в ньому частки нафти і газу та збільшення частки вугілля, електроенергії, атомної та ін.

3. Проблема оточуючого середовища. Це насамперед забруднення, руйнування екосистем, знищення багатьох видів тварин і рослин. Заходи по охороні природи вимагають великих капіталовкладень.

4. Продовольча проблема. Ріст населення в країнах, що розвиваються, обганяє виробництво продуктів харчування.

Процеси взаємодії природи і суспільства складні і різноманітні. Для них характерні просторові і часові зміни. Часові зміни процесів визначаються соціальними законами, зміною суспільно-економічних формацій. Кожна наступна соціально-економічна формація залучала до виробництва все нові види природних ресурсів і освоювала нові регіони.

Ще в неоліті (VI-II тис. до н.е.) почався розвиток землеробства і тваринництва, коли людина почала цілеспрямовано змінювати природу і підвищувати її продуктивність. В цей час розвивались агрогенез та процеси розселення. Найкраще це виразилось в місцях розвитку великих землеробських цивілізацій. У Середземномор'ї і на Близькому Сході внаслідок господарської діяльності розширились відкриті простори, посилилась ерозія, утворились ландшафти відкритого карсту та ін. У III-II тис. до н.е. в Африці збільшилась площа саван та пустель, у Північній Америці – прерій. Ж.Дорст (1968) писав, що первісна людина могла уже своєю діяльністю накласти відбиток на цілий континент.

Приблизно в I тисячолітті до н.е. розвивається металургія, широко використовується залізо, що сприяло появі різних землеробських знарядь, , плавильних печей, іригаційних споруд та ін. Посилюється агрогенез, збільшуються площі орних земель, вирубуються джунглі, осушуються болота, зрошуються посушливі землі (долини рр. Хуанхе, Нілу, Тигру. Євфрату, Інду, Гангу та ін.). Саме тут виникли великі цивілізації.

Отже, широке застосування заліза і формування рабовласницького суспільства викликали якісні зміни процесів взаємодії природи і суспільства – їх розширення в просторі і освоєння нових ресурсів.

12. Магнітне поле Землі, його походження і значення.

Магнітне поле Землі – силове поле, виникнення якого зумовлене джерелами, що знаходяться в земній кулі та навколоземному просторі (магнітосфері та іоносфері).

Розрізняють:

головне (зумовлене механіко-електромагнітними процесами у зовнішньому шарі ядра Землі);

аномальне (пов’язане головним чином з намагніченістю гірських порід земної кори);

зовнішнє магнітне поле Землі (зумовлене електричними струмами, що існують у навколоземному космічному просторі, та індукованими у мантії Землі).

У навколоземному космічному просторі магнітне поле Землі утворює магнітосферу.

Вивчення геомагнітного поля має велике значення, зокрема для орієнтування на місцевості, розвитку радіозв’язку, магнітних методів розвідки корисних копалин тощо.

Магнітне поле Землі змінюється в межах від 30 мкТ в районі екватора до 60 мкТ в районі полюсів.

Значення магнітного поля Землі. Вивчення всіх проявів геомагнетизму має важливе теоретичне і практичне значення. Разом з атмосферою воно захищає органічний світ від згубних ультрафіолетових та корпускулярних променів, послаблюючи їх і перетворюючи в промені менших енергій. Електромагнітні процеси, що відбуваються на значних висотах, активно впливають на приземну атмосферу, в тому числі на її нижні шари, де формується клімат. Із збуренням геомагнітного поля пов'язано збільшення холодних зим і сильних посух у Східній Європі та Західному Сибіру. З одинадцятирічними варіаціями узгоджуються коливання клімату й стоку річок. Під впливом магнітного поля змінюється в'язкість, електропровідність, поверхневий натяг та інші характеристики води. Можливо тому наша кров чутлива

до змін магнітного поля.

Магнітне поле використовують для орієнтування на земній поверхні. Карти магнітного схилення й нахилення потрібні навігаторам, геодезистам і скрізь, де треба визначати напрям руху. Магнітна розвідка стала одним з найдешевших методів пошуку родовищ заліза, алмазів, золота, нафти тощо.

Магнітосфера має важливе значення для життєдіяльності людства. В ній пролягають орбіти штучних супутників Землі, космічний кораблів, лінії радіо- і телевізійного зв'язку.

Магнітне поле Землі. Минуло багато часу, поки люди довідалися, що наша Земля є гігантським магнітом. Походження магнетизму Землі більшість учених пояснює складними, але ще мало вивченими електродинамічними процесами в нашій планеті, зокрема в її ядрі. Внаслідок різниці температур у різних шарах рідкого ядра, виникають електричні струми, як в генераторі, самозбудженням. Струми, що виробляються цим генератором, утворюють основне магнітне поле Земні. Воно простягається далеко в навколоземний простір і створює магнітосферу Землі.