
- •Античне землезнавство в системі знань: географії Ератосвена та Страбона.
- •Основні одиниці фізико географічного районування, критерії їх виділення.
- •Визначте тривалість дня, якщо азимут сходу Сонця 75*.
- •Сонце, його склад і будова.
- •Суть проблеми раціонального природокористування.
- •Подорожі Марко Поло.
- •Зорі, їх походження.
- •Географічне середовище – умови існування суспільства.
- •Яка була висота полудневого Сонця в Києві на Новий рік.
- •Характеристика нашої Галактики.
- •Вплив суспільства про географічне середовище.
- •Магнітне поле Землі, його походження і значення.
- •Форма і розміри Землі, їх географічне значення.
- •Географічна кліматологія о.І. Воейкова.
- •Кругообіг речовини та енергії.
- •Космогонія та землезнавство і.Канта.
- •В.І. Вернадський про роль живої речовини.
- •Значення праць м.В. Ломоносова для розвитку географії 18-19ст.
- •Сила коріоліса, її географічне значення.
- •Передумови Великих географічних відкриттів.
- •Чинники деференціації географічної оболонки.
- •Життєві угрупування.
- •Планети Сонячної системи.
- •Міжнародні програми фізико-географічних досліджень.
- •Біомаса і біологічна продуктивність.
- •Визначити як далеко видно з гори Монблан.
- •Землезнавство середньовіччя та епохи Відродження.
- •Загальна циркуляція океанічних вод, її причини і наслідки.
- •Визначте тривалість ночі, якщо азимут сходу Сонця 280*.
- •Фізичний світоопис о.Гумбольта.
- •Роль живої речовини в розвитку атмосфери, гідросфери, літосфери.
- •У Донецьку гномон показує полудень. Котра година у Києві.
- •Фізико-географічне районування, принципи, методи, існуючі схеми районування.
- •Походи землепроходців та їх значення для освоєнная Азії.
- •Магнітосфера, її будова та розміри.
- •Природні зони Землі, критерії їх виділення. Типовість природних зон.
- •Походи португальців до південних районів Африки і в Індію.
- •Географічні наслідки орбітального руху. Тропіки й полярні кола.
- •Генетичне грунтознавство в.В.Докучаєва.
- •Плавання ф.Беллінсгаузена і м.Лазарєва у південних широтах. Відкриття Антарктиди.
- •Поняття про природні компоненти і природні комплекси, їх типи.
- •Географічні експедиції Дж.Кука та їх наукове значення.
- •Визначте середній сонячний час в день складання вами іспиту , якщо справжній сонячний час 10 год. 12 хв.
- •Докази і наслідки осьового обертання. Час.
- •Особливості географічної оболонки.
- •Світлові пояси Землі.
- •Землезнавство г. РіТгтера.
- •Грунти як особливе природне утворення.
- •Географічні уявлення первісних людей про Землю та Всесвіт.
- •Географічна оболонка, її структура.
- •Котра година в Києві, коли у Владивостоці зустрічають Новий Рік.
- •Уявленню людства про Всесвіт і Землю в античний час.
- •Властивості географічної оболонки.
- •Кругосвітнє плавання Магеллана.
- •Сонячне випромінювання.
- •Дослідження Антарктиди.
- •Компонентна зональність. Кліматичні зони Землі.
- •Місяць – природний супутник Землі.
- •Компонентна зональність. Зональність типів рослинності.
- •Наукова ідея о.Гумбальта та їх значення для розвитку загального землезнавства.
- •Орбітальний рух Землі та зміна пір року.
- •Спектри висотної поясності географічної оболонки.
- •Визначити справжній сонячий час у Києві на момент складання вами іспиту.
- •Широтна зональність. Періодичний закон географічної зональності.
- •Географія Птолемея.
- •Земні припливи і відпливи, їх значення.
- •Розвиток уявлень про форму і розвток Землі.
- •Значення робіт а.О.Григорєва для землезнавства.
- •Сонячна атомосфера, її будова.
- •Дослідження Арктики в 20 ст.
- •Джерела енергії в го.
Дослідження Арктики в 20 ст.
Полярні подорожі Р.Пірі.
Американець Роберт Пірі поставив собі за мету досягти Північного полюса. Для цього він, змінивши ряд занять, посилено готувався. Для тренування Пірі здійснив кілька санних подорожей по Гренландії. Так, у 1892 р. він перетнув північну Гренландію від 77040'пн.ш. у північно-східному напрямку, відкрив великий півострів Землю Пірі і повернувся назад тим же шляхом, пройшовши в обидва кінці 2200 км. У 1895 р. він повторно перетнув Гренландію цим же маршрутом. В 1898-1899 рр. Пірі дуже обморозився (сам собі ампутував пальці на ногах) проте завершив дослідження Землі Пірі, відкрив її північну частину і в той же час найбільш північну точку Гренландії і суші взагалі – 83040'пн.ш.
На початку ХХ ст. Пірі тричі пробував досягти Північного полюса, але невдало. В 1908 р. Пірі на спеціальному судні досяг північно-східного берега Землі Гранта і в лютому 1909 р. він перевіз вантажі на північний берег цієї землі до мису Колумбія (766 км від полюса). 1 березня експедиція на нартах із собаками вирушила на полюс. Пірі супроводжували ескімоси і 7 чоловік білих. З просуванням на північ допоміжні групи відпадали і нарешті на 87047'пн.ш. Пірі залишив останню групу, а з собою взяв негра-доктора Хенсона, який подорожував з ним раніше, 4 ескімосів і на початку квітня 1909 р. досяг за його розрахунками Північного полюса. Звідти спішно повернув назад до Землі Гранта, а восени про його успіх стало відомо світу. Пірі написав книгу "Північний полюс" (1910), що перевидавалась кілька разів і в нашій країні.
Тріумф Пірі був затьмарений повідомленням Фредеріка Кука про досягнення ним Північного полюса у 1908 р.
Кук лікар і полярний дослідник поставив собі метою досягти Північного полюса. У серпні 1907 р. він на кораблі прибув до селища ескімосів у Гренландії в протоці Сміта і там почав підготовку до походу. В кінці зими 1908 р. Кук з 11 супутниками на собачих запряжках вирушив на захід, влаштовуючи проміжні продовольчі склади. Через місяць з двома супутниками-ескімосами він вирушив на північ. У квітні Кук на широті 87088' пн.ш. побачив незвичну хвилеподібну поверхню льоду, що пізніше підтвердилося іншими дослідниками як дрейфуючий льодовий острів. Наприкінці квітня 1908 р. Кук за його визначенням досяг Північного полюса. Звідти повернувся назад. Після довгого важкого переходу по дрейфуючих крижинах мандрівники добрались до твердої землі – о.Амунд-Рінгнес, а звідти до о.Девон, де і зазимували. На початку 1909 року група пішла на північний схід по о.Елсмір, перетнула протоку Сміта по дрейфуючому льоду і в лютому повернулась на висхідний пункт. Навесні вони вирушили на південь і лише першого вересня Кук з Шетландських островів телеграмою сповістив про свої успіхи.
Проте Кука звинуватили в брехні і віддали під суд, посадили у в'язницю, звідки він був звільнений за амністією. Кук написав дві праці "Моє досягнення полюса" і "Повернення з полюса", в яких точно відмітив дрейф крижин на захід, велику ополонку серед пакових крижин та інші факти, що свідчить на думку вчених-полярників про досягнення Куком біля полюсного простору. Ні Кук, ні Пірі точно на полюсі не побували, бо користувались недосконалими приладами для визначення свого положення та обчислень. Суперечка триває понині.
В 1903-1906 рр. полярний дослідник Руал Амундсен на вітрильно-моторній яхті "Йоа" із західної Гренландії поплив у пошуках північно-західного проходу. Він провів три зимівлі на Канадському архіпелазі і в 1906 р. через Берінгову протоку вийшов у Тихий океан. Під час цього плавання був зібраний цінний матеріал з географії, метеорології, етнографії. Так був уперне пройдений північно-західний прохід.
Дослідження Нової Землі тривалий час (1907-1912 рр.) проводив геолог В.О.Русанов. Він закартографував значну частину побережжя, обійшов весь північний острів, відкрив льодяний покрив цього острова, уточнив старі карти. В 1912 р., будучи в шостий раз на Новій Землі, Русанов вирішив пройти з Північного Льодовитого океану в Тихий і вирушив на схід. Але експедиція пропала безвісті.