
- •Античне землезнавство в системі знань: географії Ератосвена та Страбона.
- •Основні одиниці фізико географічного районування, критерії їх виділення.
- •Визначте тривалість дня, якщо азимут сходу Сонця 75*.
- •Сонце, його склад і будова.
- •Суть проблеми раціонального природокористування.
- •Подорожі Марко Поло.
- •Зорі, їх походження.
- •Географічне середовище – умови існування суспільства.
- •Яка була висота полудневого Сонця в Києві на Новий рік.
- •Характеристика нашої Галактики.
- •Вплив суспільства про географічне середовище.
- •Магнітне поле Землі, його походження і значення.
- •Форма і розміри Землі, їх географічне значення.
- •Географічна кліматологія о.І. Воейкова.
- •Кругообіг речовини та енергії.
- •Космогонія та землезнавство і.Канта.
- •В.І. Вернадський про роль живої речовини.
- •Значення праць м.В. Ломоносова для розвитку географії 18-19ст.
- •Сила коріоліса, її географічне значення.
- •Передумови Великих географічних відкриттів.
- •Чинники деференціації географічної оболонки.
- •Життєві угрупування.
- •Планети Сонячної системи.
- •Міжнародні програми фізико-географічних досліджень.
- •Біомаса і біологічна продуктивність.
- •Визначити як далеко видно з гори Монблан.
- •Землезнавство середньовіччя та епохи Відродження.
- •Загальна циркуляція океанічних вод, її причини і наслідки.
- •Визначте тривалість ночі, якщо азимут сходу Сонця 280*.
- •Фізичний світоопис о.Гумбольта.
- •Роль живої речовини в розвитку атмосфери, гідросфери, літосфери.
- •У Донецьку гномон показує полудень. Котра година у Києві.
- •Фізико-географічне районування, принципи, методи, існуючі схеми районування.
- •Походи землепроходців та їх значення для освоєнная Азії.
- •Магнітосфера, її будова та розміри.
- •Природні зони Землі, критерії їх виділення. Типовість природних зон.
- •Походи португальців до південних районів Африки і в Індію.
- •Географічні наслідки орбітального руху. Тропіки й полярні кола.
- •Генетичне грунтознавство в.В.Докучаєва.
- •Плавання ф.Беллінсгаузена і м.Лазарєва у південних широтах. Відкриття Антарктиди.
- •Поняття про природні компоненти і природні комплекси, їх типи.
- •Географічні експедиції Дж.Кука та їх наукове значення.
- •Визначте середній сонячний час в день складання вами іспиту , якщо справжній сонячний час 10 год. 12 хв.
- •Докази і наслідки осьового обертання. Час.
- •Особливості географічної оболонки.
- •Світлові пояси Землі.
- •Землезнавство г. РіТгтера.
- •Грунти як особливе природне утворення.
- •Географічні уявлення первісних людей про Землю та Всесвіт.
- •Географічна оболонка, її структура.
- •Котра година в Києві, коли у Владивостоці зустрічають Новий Рік.
- •Уявленню людства про Всесвіт і Землю в античний час.
- •Властивості географічної оболонки.
- •Кругосвітнє плавання Магеллана.
- •Сонячне випромінювання.
- •Дослідження Антарктиди.
- •Компонентна зональність. Кліматичні зони Землі.
- •Місяць – природний супутник Землі.
- •Компонентна зональність. Зональність типів рослинності.
- •Наукова ідея о.Гумбальта та їх значення для розвитку загального землезнавства.
- •Орбітальний рух Землі та зміна пір року.
- •Спектри висотної поясності географічної оболонки.
- •Визначити справжній сонячий час у Києві на момент складання вами іспиту.
- •Широтна зональність. Періодичний закон географічної зональності.
- •Географія Птолемея.
- •Земні припливи і відпливи, їх значення.
- •Розвиток уявлень про форму і розвток Землі.
- •Значення робіт а.О.Григорєва для землезнавства.
- •Сонячна атомосфера, її будова.
- •Дослідження Арктики в 20 ст.
- •Джерела енергії в го.
Наукова ідея о.Гумбальта та їх значення для розвитку загального землезнавства.
Олександр Гумбольдт (1769—1859) , здійснивши багаторічні подорожі по Європі, Азії та Америці, скрізь займався не тільки глибоким і точним описом побаченого, а й намагався дати наукове пояснення тим процесам і явищам, які йому доводилося спостерігати. Він дуже широко застосовував порівняльний метод, особливо при дослідженні невідомої європейцям природи Південної Америки (наприклад, важкодоступних районів Амазонії з вічнозеленою рослинністю та засніжених вершин Анд). Це дозволило О. Гумбольдту встановити ряд важливих географічних закономірностей — таких, як закон висотної поясності клімату і рослинності, закон залежності снігової лінії в горах від географічної широти, з'ясувати особливості клімату тощо. Він першим використав ізотерми для кліматичних характеристик різних частин світу. Перу О. Гумбольдта належить кілька популярних ще й нині праць: "Картини природи", "Центральна Азія", "Космос". Остання з них найбільш відома, в ній узагальнено дані про Землю і Всесвіт, які були накопичені на той час. У цій роботі великий вчений-енциклопедист і мандрівник розглядав земну поверхню як особливу оболонку, розвивав думку не тільки про взаємозв'язок а і про взаємодію повітря, води і землі, про єдність неорганічної та органічної природи.
Орбітальний рух Землі та зміна пір року.
Параметри орбіти. Земля рухається по еліптичній орбіті, довжина якої 940 млн км. Сонце знаходиться не в центрі, а в одному з фокусів еліпса, тому Земля протягом року буває то ближче до Сонця, то далі від нього. Точка на орбіті, в якій Земля буває найближче до Сонця, називається перигелієм. Тут Земля перебуває 4 січня на віддалі 147 млн км від Сонця. Точку на орбіті, в якій Земля буває найдальше від Сонця, називають афелієм. Там Земля перебуває 6 липня на віддалі 152 млн км.
Весь шлях по орбіті Земля долає за 365 діб, 6 год, 9 хв і 3,6 с з середньою швидкістю 29,76 км/с. Цей проміжок часу називають сидеричним (зоряним) роком. В афелію швидкість руху Землі зменшується до 29,5 км/с, у перигелію зростає до 30,3 км/с.
Докази орбітального руху. Річний рух Землі можна спостерігати за безперервною зміною полуденної висоти Сонця, місця його сходу і заходу, та безперервною зміною положення зір на небі. Зорі, що знаходяться ближче до полюса описують протягом року кола, в середніх широтах - еліпси й петлі, в низьких - дуги.
Інколи, як доказ орбітального руху, вказують на зміну пір року, але це є результатом сукупної дії руху Землі по орбіті і нахилення її осі до площини екліптики. Екліптику можна уявити як лінію перетину площини земної орбіти з небесною сферою. Внаслідок нахилення земної осі під кутом 66° 33' площина земного екватора перетинається з площиною земної орбіти під кутом 23°27'. Це і є головною причиною зміни пір року.
Зміна пір року. Щоб зрозуміти чому відбувається зміна пір року, треба уявити положення Сонця підчас весняного і осіннього рівнодення та літнього й зимового сонцестояння (мал. 14). Навесні 21—22 березня та восени 22-23 вересня Сонце знаходиться над екватором і його проміння падає на земну поверхню прямовисно. На всіх інших широтах кут падіння сонячних променів зменшується у міру наближенням до полюсів. Світодільна лінія проходить через земну вісь і Сонце рівно-мірно освітлює обидві півкулі. На всіх широтах, крім полюсів день дорівнює ночі.
21-22 червня, в день літнього сонцестояння, земна вісь нахилена до Сонця північним кінцем. Сонячне проміння падає прямовисно над паралеллю 23° 27' пн. ш. Ця паралель називається Північним тропіком. На паралелі 66° 33' пн. ш. в цей день Сонце не заходить за горизонт, а в Південній півкулі на такій самій широті Сонце не з'являється над горизонтом - там панує полярна ніч. Ці паралелі називають полярними колами. 21—22 ірудня, в день зимового сонцестояння, сонячне проміння у полудень падає прямовисно на Південній тропік (23 ° 27') і тоді на Південному полярному колі полярний день, на Північному -полярна ніч.