
- •Античне землезнавство в системі знань: географії Ератосвена та Страбона.
- •Основні одиниці фізико географічного районування, критерії їх виділення.
- •Визначте тривалість дня, якщо азимут сходу Сонця 75*.
- •Сонце, його склад і будова.
- •Суть проблеми раціонального природокористування.
- •Подорожі Марко Поло.
- •Зорі, їх походження.
- •Географічне середовище – умови існування суспільства.
- •Яка була висота полудневого Сонця в Києві на Новий рік.
- •Характеристика нашої Галактики.
- •Вплив суспільства про географічне середовище.
- •Магнітне поле Землі, його походження і значення.
- •Форма і розміри Землі, їх географічне значення.
- •Географічна кліматологія о.І. Воейкова.
- •Кругообіг речовини та енергії.
- •Космогонія та землезнавство і.Канта.
- •В.І. Вернадський про роль живої речовини.
- •Значення праць м.В. Ломоносова для розвитку географії 18-19ст.
- •Сила коріоліса, її географічне значення.
- •Передумови Великих географічних відкриттів.
- •Чинники деференціації географічної оболонки.
- •Життєві угрупування.
- •Планети Сонячної системи.
- •Міжнародні програми фізико-географічних досліджень.
- •Біомаса і біологічна продуктивність.
- •Визначити як далеко видно з гори Монблан.
- •Землезнавство середньовіччя та епохи Відродження.
- •Загальна циркуляція океанічних вод, її причини і наслідки.
- •Визначте тривалість ночі, якщо азимут сходу Сонця 280*.
- •Фізичний світоопис о.Гумбольта.
- •Роль живої речовини в розвитку атмосфери, гідросфери, літосфери.
- •У Донецьку гномон показує полудень. Котра година у Києві.
- •Фізико-географічне районування, принципи, методи, існуючі схеми районування.
- •Походи землепроходців та їх значення для освоєнная Азії.
- •Магнітосфера, її будова та розміри.
- •Природні зони Землі, критерії їх виділення. Типовість природних зон.
- •Походи португальців до південних районів Африки і в Індію.
- •Географічні наслідки орбітального руху. Тропіки й полярні кола.
- •Генетичне грунтознавство в.В.Докучаєва.
- •Плавання ф.Беллінсгаузена і м.Лазарєва у південних широтах. Відкриття Антарктиди.
- •Поняття про природні компоненти і природні комплекси, їх типи.
- •Географічні експедиції Дж.Кука та їх наукове значення.
- •Визначте середній сонячний час в день складання вами іспиту , якщо справжній сонячний час 10 год. 12 хв.
- •Докази і наслідки осьового обертання. Час.
- •Особливості географічної оболонки.
- •Світлові пояси Землі.
- •Землезнавство г. РіТгтера.
- •Грунти як особливе природне утворення.
- •Географічні уявлення первісних людей про Землю та Всесвіт.
- •Географічна оболонка, її структура.
- •Котра година в Києві, коли у Владивостоці зустрічають Новий Рік.
- •Уявленню людства про Всесвіт і Землю в античний час.
- •Властивості географічної оболонки.
- •Кругосвітнє плавання Магеллана.
- •Сонячне випромінювання.
- •Дослідження Антарктиди.
- •Компонентна зональність. Кліматичні зони Землі.
- •Місяць – природний супутник Землі.
- •Компонентна зональність. Зональність типів рослинності.
- •Наукова ідея о.Гумбальта та їх значення для розвитку загального землезнавства.
- •Орбітальний рух Землі та зміна пір року.
- •Спектри висотної поясності географічної оболонки.
- •Визначити справжній сонячий час у Києві на момент складання вами іспиту.
- •Широтна зональність. Періодичний закон географічної зональності.
- •Географія Птолемея.
- •Земні припливи і відпливи, їх значення.
- •Розвиток уявлень про форму і розвток Землі.
- •Значення робіт а.О.Григорєва для землезнавства.
- •Сонячна атомосфера, її будова.
- •Дослідження Арктики в 20 ст.
- •Джерела енергії в го.
Кругосвітнє плавання Магеллана.
Фернандо Магеллан (справжнє ім'я Магальянш) народився в Португалії близько 1480 року. Бідний португальський дворянин у часи юності був учасником експедиція д’Альмейди, багато років служив у Індії, Софалі і на Малаккі, воював у Північній Африці, де був поранений. Магеллан вже у ті часи був відомим мореплавцем: чотири рази обпливав Африку. Сучасники запам’ятали його як мовчазну, сувору, рішучу, розумну, вольову та жадібну до золота людину.
Повернувшись на батьківщину, він попросив у короля підвищення по службі, але одержав відмову. У 35 років відправлений у відставку, він не примирився із мізерною пенсією від короля. Ображений Магеллан виїхав до Іспанії, де запропонував іспанському королю Карлу І проект плавання до Індії через прохід з Атлантичного океану до Великого Південного моря. Магеллан був впевнений, що такий прохід існує, бо бачив таємні донесення португальських моряків, що повернулися з Бразилії. Моряки помилялися, оскільки прийняли за прохід гирло річки Ла-Плата, однак Магеллан про це не знав.
Іспанську корону зацікавила ідея Магеллана. Мореплавець уклав договір, так звану “Капітуляцію”, по якому Карл І профінансував спорядження 5 кораблів із припасами на 2 роки. Магеллан став адміралом і одноособовим начальником експедиції.
20 вересня 1519 р. флотилія вийшла з порту Сан-Лукар у гирлі річки Гвадалквівіру. 26 вересня флотилія підійшла до Канарських островів, а вже через два місяці, 26 листопада, дісталася досягла узбережжя Бразилії біля 8 градуса південної широти.
Метою експедиції було досягнення невідомої південної протоки, тому кораблі Магеллана йшли уздовж узбережжя Південної Америки. 13 грудня вони досягли бухти Гуанабара, а 26 грудня - Ла-Плати.
Одного разу біля узбережжя сучасної Аргентини моряки помітили індіанців дуже високого зросту. Вони були названі патагонцами (іспанською "патагон" - большеногий). Відтоді їхня країна іменується Патагонією.
21 вересня 1520 р. за 52 градусом п.ш. була знайдена затока чи протока, що вела на захід. Магеллан йшов кілька днів на південь через вузькі протоки, поки не побачив 2 канали: один на південний схід, інший на південний захід. Магеллан послав одного моряка на південний схід, іншого – на південний захід. Моряки повернулися через 3 дні зі звісткою, що бачили мис і відкрите море. Адмірал розплакався і з радості назвав цей мис "Бажаним".
Випливаючи уздовж північного берега Патагонської протоки, він обігнув саму південну точку Південноамериканського континенту – мис Фроуорд і ще п'ять днів вів три кораблі на північний захід начебто до дна гірської ущелини. Високі гори і голі береги здавалися безлюдні, але вдень були видні димки, а по ночах – вогні багать. І Магеллан назвав цю південну землю "Земля Вогню", на наших картах вона неточно називається Вогненною Землею. Через 38 днів Магеллан знайшов атлантичний вхід у протоку, що з'єднує 2 океани, і пройшов мис "Бажаний" (тепер "Пілар" у тихоокеанського виходу з Магелланової протоки).
Перехід через Тихій океан
28 листопада 1520 р. Магеллан вийшов із протоки у відкритий океан. Не можна, звичайно, говорити, що під час 15 денного плавання на північ від протоки Магеллан відкрив узбережжя Південної Америки, але він, принаймні, довів, що в діапазоні широт від 53 градуса до 38 градуса південної широти західний берег материка має майже меридіональний напрямок. На щастя погода увесь час була гарна, тому Магеллан і назвав океан "Тихим".
На ділі Магеллан довів, що між Америкою і тропічною Азією лежить гігантський водяний простір набагато ширше Атлантичного океану. Відкриття проходу з Атлантичного океану в Південне море і плавання Магеллана через це зробило дійсну революцію в географії. Виявилося, що велика частина поверхні земної кулі зайнята не сушею, а океаном, і доведене була наявність єдиного Світового океану.
Плавання через Тихій океан тривало близько 100 днів. Через відсутність прісної води та їжі загинула більша половина екіпажу. Сучасники розповідали, що щури на кораблях коштували по півдуката за штуку, але і за цю ціну їх було важко купити. Лише 6 березня 1521 року мандрівники досягли трьох маленьких островів з групи Маріанських, де вони поповнили запаси прісної води і продовольства. Продовжуючи шлях на захід, Магеллан досяг Філіппінських островів.
Загибель Магеллана
З обережності, Магеллан 17 березня перейшов до незаселеного острова Хомонхон, щоб запастися водою і дати відпочити людям. Жителі сусіднього острова приносили іспанцям фрукти, кокосові горіхи, пальмове вино. Вони повідомили, що в цьому краї багато островів. У місцевого старійшини іспанці бачили золоті серги і браслети, бавовняні тканини вишиті шовком, холодну зброю прикрашену золотом. Через тиждень флотилія рушив на південний захід. І Магеллан, що побував на о. Амбон (128 в.д.) у складі експедиції А. Абреу, завершив, таким чином, перше в історії кругосвітнє плавання.
Магеллан загинув у 1521 році на пустельному березі о. Мактан, у сутичці з туземцями. На місці, де знайшов смерть Магеллан, йому поставлений пам'ятник у виді двох кубів, увінчаних кулею.
Інші два коряблі, що залишилися, дійшли до Молуккських островів і, захопивши вантаж прянощів, вирушили додому. З екіпажу в 253 чоловіки повернулися додому дише 18. Іспанії досяг лише один корабель – “Вікторія”. Вантаж прянощів, який знаходився на ньому, повністю окупив всі гроші, які надав Карл І на дворічну експедицію Магеллана.