54. Котра година в Києві, коли у Владивостоці зустрічають Новий Рік.

Переводимо градуси в години, пам'ятаючи, що на 1° Земля повертається за 4 хв.

55. Уявленню людства про Всесвіт і Землю в античний час.

Не дивлячись на те, що всі люди під час своїх спостережень за небом у давні часи керувались однією ціллю - знайти відображення свого повсякденного життя, все одно у кожного народу сформувалися власні погляди на будову світу.

Найбільш спільною думкою у античні часи було уявлення (та скоріш переконання), що Земля є центром Всесвіту, що навколо неї і тільки навколо неї рухаються усі інші планети, зірки та космічні тіла.

Великих результатів серед інших народів давнього світу досягли грецькі вчені. Вони перші перейшли від простого спостереження космічних і природних явищ до вивчення процесів, що їх спричиняють.

Багато давніх народів уявляли Землю великим островом, оточеним морями, ріками тощо, та що Земля має кулеподібну форму дійшов тільки Аристотель, та хоча він і достатньо гарно обгрунтував цей факт, для тодішніх людей кулеподібна форма їх планети лишалась парадоксальним ствердженням.

Проте у кожній країні Давнього світу були окремі, достатньо специфічні думки, що з погляду людини ХХІ сторіччя є зрозумілими та не вимагаючими пояснень. Наприклад, тільки давньогрецьким вченим удалося на-уково обгрунтувати, що Місяць має кулеподібну форму.

І хоча левова доля астрономічних відкриттів припадає лише починаючи з кінця Середньовіччя, все одно, відкривши ту ж прецесію та встановив-ши тривалість синодичного місяця, вчені Давнього світу вже зробили не малий внесок у розвиток астрономії.

56. Властивості географічної оболонки.

Властивості географічної оболонки

Важливе значення для всіх процесів, що відбуваються в географічній оболонці, має перебування речовин у трьох станах: твердому, рідкому та газуватому. У зв'язку з цим відбуваються кругообіги речовин, які забезпечують зв'язок між усіма компонентами географічної оболонки. Кругообіг речовин та енергії — це найважливіший механізм природних процесів і явищ. Розрізняють такі кругообіги: води, речовин у земній корі, біологічний та ін.

У земній корі гірські породи й мінерали під дією внутрішніх і зовнішніх сил постійно змінюють свої властивості. Магматичні гірські породи в результаті вивітрювання перетворюються на осадові. Ці породи, у свою чергу, занурюючись на великі глибини, зазнають впливу високого тиску й температур і перетворюються на метаморфічні. Останні здатні знову розплавитися й перетворитися на магму.

Особливе значення в географічній оболонці мають організми, їх вплив поширюється на газовий склад атмосфери і визначає стале співвідношення кисню та вуглекислого газу в повітрі. З решток організмів утворилися відклади вапняків, крейди, вугілля, нафти в земній корі. Провідною є роль організмів у формуванні грунтів. Завдяки організмам відбувається біологічний кругообіг речовин. Зелені рослини під дією сонячних променів утворюють з простих мінеральних речовин складні органічні. Останні є основою для живлення більшості тварин. Після відмирання рослин і тварин органічні рештки розкладаються бактеріями знов-таки до мінеральних речовин. Отже, органічний світ постійно змінює навколишнє середовище.