
- •Античне землезнавство в системі знань: географії Ератосвена та Страбона.
- •Основні одиниці фізико географічного районування, критерії їх виділення.
- •Визначте тривалість дня, якщо азимут сходу Сонця 75*.
- •Сонце, його склад і будова.
- •Суть проблеми раціонального природокористування.
- •Подорожі Марко Поло.
- •Зорі, їх походження.
- •Географічне середовище – умови існування суспільства.
- •Яка була висота полудневого Сонця в Києві на Новий рік.
- •Характеристика нашої Галактики.
- •Вплив суспільства про географічне середовище.
- •Магнітне поле Землі, його походження і значення.
- •Форма і розміри Землі, їх географічне значення.
- •Географічна кліматологія о.І. Воейкова.
- •Кругообіг речовини та енергії.
- •Космогонія та землезнавство і.Канта.
- •В.І. Вернадський про роль живої речовини.
- •Значення праць м.В. Ломоносова для розвитку географії 18-19ст.
- •Сила коріоліса, її географічне значення.
- •Передумови Великих географічних відкриттів.
- •Чинники деференціації географічної оболонки.
- •Життєві угрупування.
- •Планети Сонячної системи.
- •Міжнародні програми фізико-географічних досліджень.
- •Біомаса і біологічна продуктивність.
- •Визначити як далеко видно з гори Монблан.
- •Землезнавство середньовіччя та епохи Відродження.
- •Загальна циркуляція океанічних вод, її причини і наслідки.
- •Визначте тривалість ночі, якщо азимут сходу Сонця 280*.
- •Фізичний світоопис о.Гумбольта.
- •Роль живої речовини в розвитку атмосфери, гідросфери, літосфери.
- •У Донецьку гномон показує полудень. Котра година у Києві.
- •Фізико-географічне районування, принципи, методи, існуючі схеми районування.
- •Походи землепроходців та їх значення для освоєнная Азії.
- •Магнітосфера, її будова та розміри.
- •Природні зони Землі, критерії їх виділення. Типовість природних зон.
- •Походи португальців до південних районів Африки і в Індію.
- •Географічні наслідки орбітального руху. Тропіки й полярні кола.
- •Генетичне грунтознавство в.В.Докучаєва.
- •Плавання ф.Беллінсгаузена і м.Лазарєва у південних широтах. Відкриття Антарктиди.
- •Поняття про природні компоненти і природні комплекси, їх типи.
- •Географічні експедиції Дж.Кука та їх наукове значення.
- •Визначте середній сонячний час в день складання вами іспиту , якщо справжній сонячний час 10 год. 12 хв.
- •Докази і наслідки осьового обертання. Час.
- •Особливості географічної оболонки.
- •Світлові пояси Землі.
- •Землезнавство г. РіТгтера.
- •Грунти як особливе природне утворення.
- •Географічні уявлення первісних людей про Землю та Всесвіт.
- •Географічна оболонка, її структура.
- •Котра година в Києві, коли у Владивостоці зустрічають Новий Рік.
- •Уявленню людства про Всесвіт і Землю в античний час.
- •Властивості географічної оболонки.
- •Кругосвітнє плавання Магеллана.
- •Сонячне випромінювання.
- •Дослідження Антарктиди.
- •Компонентна зональність. Кліматичні зони Землі.
- •Місяць – природний супутник Землі.
- •Компонентна зональність. Зональність типів рослинності.
- •Наукова ідея о.Гумбальта та їх значення для розвитку загального землезнавства.
- •Орбітальний рух Землі та зміна пір року.
- •Спектри висотної поясності географічної оболонки.
- •Визначити справжній сонячий час у Києві на момент складання вами іспиту.
- •Широтна зональність. Періодичний закон географічної зональності.
- •Географія Птолемея.
- •Земні припливи і відпливи, їх значення.
- •Розвиток уявлень про форму і розвток Землі.
- •Значення робіт а.О.Григорєва для землезнавства.
- •Сонячна атомосфера, її будова.
- •Дослідження Арктики в 20 ст.
- •Джерела енергії в го.
Міжнародні програми фізико-географічних досліджень.
Новітній етап у розвитку географії охоплює XX ст. Основою географічного знання на сучасному етапі є теорія взаємодії суспільства і природи, навколо якої відбувається інтеграція усіх галузевих географічних наук. Однією з найскладніших проблем сучасності, що дискутується в географічній літературі, є проблема простору і регіонального розвитку. У 1963 р. Герасимов запропонував термін "конструктивна географія", який увійшов в географічну науку як її галузь. Конструктивна географія займається виявленням нових можливостей моделювання географічного середовища для розвитку продуктивних сил, обґрунтовує великі господарські проекти, створює оптимальні моделі взаємодії техногенних і природних систем.
У XX ст. організовуються експедиції до полюсів. У квітні 1909 р. американський полярник Р. Пірі з п'ятьма супутниками досяг Північного географічного полюсу. Були дослідженні глибини океану в районі полюсу, описано рух полярної криги на півночі Ґренландії у східному напрямі, а також доведено, що у центральній частині Арктичного басейну землі немає.
У 1910-1912 рр. Руаль Амундсен на судні "Фрам" здійснив подорож до Антарктиди. 14 грудня 1911 р. він досяг Південного полюсу. У той самий час до Антарктиди відправився й норвежець Роберт
Скот на судні "Терра-Но-ва", але він досяг Південного полюсу пізніше - 18 січня 1912 р. Після цих експедицій до полюсів, починаються регулярні дослідження Антарктиди і Антарктики; впродовж першої половини XX ст. було здійснено понад 100 експедицій з різних країн.
В середині XX ст. досліджується і Арктика. У 1932 р. О. Ю. Шмідт здійснив плавання за одну навігацію Північним морським шляхом. 21 травня 1937 р. починає роботу перша наукова полярна станція на крижині. В результаті проведених досліджень був вивчений рельєф Північного Льодовитого океану, рух води в океані, розраховане магнітне схилення тощо.
У 2-й половині XX ст. з ініціативи Міжнародного Союзу географів проводяться глобальні міжнародні дослідження Землі, зокрема глобальних атмосферних процесів (програма ПІГАП), дослідження тропічно. Атлантики (АТЕП ТРОПЕКС), полярні дослідження (ПОЛЕКС), вивчення мусонів (МОНЕКС), океанічного дна, зокрема серединно-океанічних хребтів (МОДЕ), та інші.
Міжнародний геофізичний рік тривав 18 місяців з І липня 195 / року до 31 грудня 1956 р. В його роботі брали участь 67 країн. Проводилися геофізичні спостереження і дослідження земної кори, атмосфери океанів за єдиною програмою і методикою. Були організовані експедиції в Антарктиду, Арктику, райони Паміру, Тянь-Шаню, в Тихий, Індійський, Атлантичний океани, запущені штучні супутники Землі, які дали початок систематичним прямим дослідженням верхніх шарів атмосфери і Космосу. Міжнародна гідрологічна програма завершилася міжнародним гідрологічним десятиріччям - 1965-1974 рр. У реалізації програми взяли участь понад 100 країн, які займалися розвитком мережі гідрологічних спостережень, обліком водних ресурсів, станом водних ресурсів окремих регіонів, підготовкою науковці -гідрологів.
У 1948 р. був заснований Міжнародний Союз охорони природи (МСОП). Нині у складі Союзу майже 60 держав, понад 500 урядових, наукових і громадських організацій із 116 країн, 24 міжнародні організації. МСОП працює над проблемою охорони природи, розробив Всесвітню стратегію охорони природи.