21. Чинники деференціації географічної оболонки.

Географі́чна оболо́нка — верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.

Чітких меж географічна оболонка не має. Верхня межа її проходить на висоті 25…30 км над поверхнею Землі, нижня — під океанами на 5…10 км нижче від їхнього дна. Потужність географічної оболонки досягає 60…70 км. Та частина географічної оболонки, в якій виникла й розвивається людська спільнота, називається географічним середовищем.

ОСНОВНІ ЧИННИКИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ

Кліматичний чинник

Різноманітність природних умов і ландшафтів Земної поверхні, яка підпорядкована певним закономірностям, визначається взаємодією різних чинників. Серед них найважливіше значення відіграє кліматичний чинник, який найкраще характеризується співвідношенням тепла й вологи. Широтна диференціація географічної оболонки найвищого рівня визначається кількістю тепла, яка виражається величинами річного радіаційного балансу.

Довготна диференціація визначається (крім інших причин) сезонними відмінностями у кількості тепла на Земній поверхні, які пов'язані із ступенем континентальності клімату. Зміна кількості тепла зумовлює і висотну поясність.

Стік

Стік має важливе значення у динаміці природних процесів і явищ. Він відіграє величезну роль у схилових процесах, здійснючи лінійну ерозію і площиний змив. Стік при переміщенні змитих частинок перерозподіляє та диференціює матеріал не тільки за механічним, але й за хімічним складом. Він, внаслідок змивання продуктів вивітрювання з привододільних частин схилів, включає у процеси вивітрювання й ґрунтоутворення більш глибокі горизонти коріних порід- Стік, у процесі нагромадження біля підніжжя схилів і в ниженнях поверхні змитого матеріалу (не лише частинок ґрунту, але й різних солей), змінює умови ґрунтоутворення й розвитку рослин.

Роль гірських порід

Найважливішу диференціюючу роль відіграє характер гірських порід, що складають земну поверхню. Загальновідома, наприклад, пристосованість соснових борів на рівнинах до пісків (зандрових рівнин, терас, складених пісками) і поширення їх на пісках серед глинисто-суглинистих і лесових степів, тобто у степовій зоні. У напівпустелях на пісках формування ґрунтово-рослинного покриву відбувається за степовим типом. Піщані простори пустельних зон Середньої Азії виділяються поширенням псамофітни чагарників і навіть дерев, тобто форм рослин, які взагалі не властиві пусте майже не зустрічаються у пустелях інших типів. Піщаним субстратом, можливо, пояснюється і широке поширення деревної рослинності у Калахарі, ландшафт якої називають степовим парковим або опустеленою саваною.

Роль рельєфу

Дуже важлива й багатопланова диференціююча роль рельєфу. В горах і на рівнинах велику роль відіграє й розчленування рельєфу. Сильно розчленовані гірські райони і розчленовані нагір'я з високо припіднятими плоскими поверхнями істотно відмінні не лише за умовами стоку, характеру інтенсивності схилових процесів, але і за кліматичними особливостями, у внутрішніх частинах плосковершинних нагір'їв, особливо оточених крайовими бар'єрами високих хребтів, ландшафти часто формуються у, відносно континентальних умовах. Прикладом можуть бути передньоазіатські нагір'я, в тому числі Джавахетсько-Вірменське, із гірсько-степовими вулканічними ландшафтами, із чорноземними ґрунтами і гірсько-континентальним режимом рік, які нагадують степи півдня Російської рівнини. Кліматичні показники Джавахетсько-Вірменського нагір'я відрізняються від Великого Кавказу і на тій же висоті (близько 2 000 м) наочно демонструють континентальність клімату нагір'я і його відмінність від типового високогірського клімату, який наближається до морського

Роль неотектоніки

Незважаючи на незначну швидкість (порядку кількох мм на рік), сучасні тектонічні рухи відіграють досить істотну роль у динаміці й житті ландшафтів. Вони визначають навіть можливість органічного життя в ландшафтах. "Что случилось бн, если бн рельєф земной поверхности оставался всегда неизменньш? На суше исчезла бн вся растительность, кроме той небольшой ее части, которая получает питательньїе вещества из атмосфери (например, сфагновне болота). Почему? А потому, что бнли бн вьімьгш все запаси питательньїх веществ, все продукти вьшетривания минералов. Нельзя не признать, что распределение растительности и соответственно географических комплексов во многом зависит от исторического пути развития рельефа, связанного с действием зндогенньїх процессов"

Диференціюючий вплив неотектоніки виявляється безперервно у часі і повсюдно у просторі. Окремі ділянки земної поверхні відрізняються за характером, знаком та інтенсивністю новітніх тектонічних рухів, але не за їх наявністю або відсутністю. Неотектоніка зумовлює перш за все перебудову рельєфу, а через нього впливає на клімат, стік, поверхневі відклади, ґрунтовий, рослинний світ, тобто на ландшафт у цілому. Характер диференціюючого впливу неотектоніки залежить від структури й режиму рухів тектонічних областей.