19. Сила коріоліса, її географічне значення.

Си́ла Коріолі́са — одна з сил інерції, що існує в системі відліку, що обертається, і виявляється при русі в напрямі під кутом до осі обертання.

Сила Коріоліса виявляється, наприклад, в роботі маятника Фуко. Крім того, оскільки Земля обертається, то сила Коріоліса виявляється і в глобальних масштабах. У північній півкулі сила Коріоліса направлена вправо від руху, тому праві береги річок в північній півкулі крутіші — їх підмиває вода під дією цієї сили. У південній півкулі все відбувається навпаки. Сила Коріоліса відповідальна також і за виникнення циклонів і антициклонів. Саме силою Коріоліса пояснюється в три рази більше зношення правої рейки залізничної колії, ніж лівої.

Всупереч популярній думці, малоймовірно, що сила Коріоліса впливає на напрям закручування води у водопроводі, оскільки Земля обертається дуже повільно (один оберт за добу), і ця сила дуже мала.

Найпростіший приклад використання сили Коріоліса – це ефект прискорення кручення танцюристів. Щоб прискорити своє обертання, людина може почати крутитися з широко розведеними в сторони руками, а потім – вже у процесі – різко притиснути руки до тулуба, що викличе збільшення колової швидкості (відповідно до закону збереження моменту імпульсу). Ефект сили Коріоліса проявиться в тому, що для такого руху руками доведеться прикладати зусилля не тільки у напрямку до тіла, але і в напрямку по обертанню. При цьому виникає відчуття, що руки відштовхуються від чогось, при цьому ще більше прискорюючись.

Результат дії сили Коріоліса буде максимальним при поздовжньому переміщенні об'єкта по відношенню до обертання. Отже, на Землі це буде при русі по меридіану, при цьому тіло відхиляється вправо при русі з півночі на південь і вліво при русі з півдня на північ. Для цього явища є дві причини: перша, обертання Землі на схід; та друга – залежність від географічної широти тангенціальною швидкості точки на поверхні Землі (ця швидкість дорівнює нулю на полюсах і досягає свого максимального значення на екваторі).

20. Передумови Великих географічних відкриттів.

Передумови

-Утворення великих європейських централізованих держав (Іспанія, Португалія, Англія), які мали достатньо коштів для фінансування заокеанських експедицій.

-Науково-технічні здобутки в оснащенні й конструкції кораблів, удосконалення компасу та навігаційних приладів, розвиток картографії.

-Прагнення католицької церкви до поширення християнства на нових землях.

-Унаслідок успішного завершення реконкісти в Іспанії та Португалії значна кількість бідного дворянства, що залишилася без здобичі від воєнних дій, прагнула розбагатіти будь-яким способом, в тому числі й за рахунок далеких подорожей.

-Визнання учення про кулястість Землі.

Отже коротко підсумовуючи передумови ВГВ можна зробити такі висновки:

-ВГВ – це європейське явище, прагнення європейської християнської цивілізації до постійного розширення, експансії.

-Зміни в світогляді людини. Люди стали більш відкритими до зовнішнього світу, перестали боятися далеких невідомих країв.

-Економічна вигода. Слабкий розвиток економіки Європи сприяв пошуку шляхів до швидкого збагачення. -Захоплення турками Константинополю, і припинення торгових зв’язків з Сходом сприяло пошуку нових торгових шляхів.

-Перенаселення Європи. У Європі виникає надлишок населення, відбувається концентрація значної кількості людей, серед яких з’являється багато енергійних людей готових до пошуку нових земель та інших ризикових операцій.

-Розвиток освіти, науки і техніки. Людство все більше переконується, що Земля куляста. Виникають технічні передумови для ВГВ.