16.2 Розрахунок природної освітленості в приміщенні судна (камбуз)

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90 % всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та конвергенція.

Адаптація - пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості).

Акомодація - пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція - здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно із статистичними даними, до 5 % травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20 % воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як робоча мнопія (короткозорість, спазм акомодації).

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20 - 40 % (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. При надмірній яскравості джерел світла та предметів, що знаходяться у полі зору, може відбутись засліплення працівника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість навколишніх предметів призводять до частої переадаптація очей під час виконання роботи і, як наслідок цього - до швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбиття яких знаходиться в межах 0,3 - 0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

Освітленість виробничих приміщень, робочих місць та робочих поверхонь безпосередньо впливає на продуктивність праці та працездатність людини.

Природне освітлення - це освітлення приміщень прямим чи відбитим світлом неба, що проникає через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують - вікнах (ілюмінаторах) і верхніх світлових ліхтарях.

Природне освітлення повинні мати, як правило, усі приміщення з постійним перебуванням людей. Нормованим параметром освітленості робочих поверхонь (робочого простору) є при цьому коефіцієнт природної освітленості (КПО), який чисельно дорівнює відношенню природної освітленості у середині приміщення до зовнішньої горизонтальної освітленості, %:

е=(Евн/Езовн) · 100 % .

Людське око реагує на електромагнитні хвилі довжиною від 380 до 770 нм при інтенсивності від 10 ⁵ до 10⁶ Вт/м2.

Освітленість приміщень характерізується значеннями КПО ряду точок, розташованих на перетині двох площин: вертикальної по характерному перетину приміщення та умовної робочої горизонтальної поверхні, що знаходиться на висоті їм над рівнем пайолів (робоча поверхня). У загальному випадку КПО у середині приміщень, розташованих у самому корпусі судна, повинен бути не менш 0,3.

Допускається підсвічування окремих зон приміщення світильниками з люмінісцентними лампами в тих випадках, коли по конструктивно-архітектурним розумінням неможливо забезпечити нормоване значення КПО. У таких випадках допускається зниження нормованих значень КПО не більше ніж на 50 %.

Одним із розповсюджених засобів розрахунку природного освітлення є графічний метод А.М. Данилюка. Для розрахунку КПО треба мати план і поперечний переріз (перетин по світловому прорізі в будь-якому масштабі).

Розрахунок зводиться до визначення величини ділянки неба, видимої крізь світловий проріз із даної точки. Його величина визначається добутком кількості

умовних променів П₁, що потрапляють у вертикальний переріз світлового прорізу, на кількість променів П₂, що попадають у горизонтальній площині крізь світловий проріз.

Визначимо І_розрах по графіках Данилюка. Накладаємо графік 1 на перетин приміщення зі сполученням полюса графіка з точкою, для якої визначається КПО (точка А'). Підрахуємо число променів, що проходять через світлові прорізи по його висоті з урахуванням нависаючого козирка палуби.

Рисунок 16.1 План камбуза

Потім накладаємо графік 2 на план приміщення таким чином, що полюс графіка збігається з точкою А'. Положення точки А' визначається величиною відрізка А'С, узятого з перетину. Точка С світового прорізу, у свою чергу, знаходиться на перетині середнього променя n із внутрішньою кромкою світлового прорізу. Після цього підраховуємо число умовних променів, що проходять через світловий проріз по ширині (n ).

Отримаємо значення: Ілюмінатори (2 шт.): п1 =8, п2=28

l_розрах=0,01· nІ·n2,%

l_розрах =0,01·8·28=2,24%

Після визначення 1_розрах знаходимо коефіцієнт природної освітленості КПО шляхом перемноження знайденого значення 1 на поправочні коефіцієнти:

l= l_розрах · к_О · VI,

де к_О - загальний поправочний коефіцієнт світлопропускання світлового прорізу;

VI - поправочний коефіцієнт, що враховує підвищення освітленості природного освітлення за рахунок відбитку світла від перетинок та подволока.

Приймаємо VI=1,0.

К0=к1·к2,

де к1 - коефіцієнт, що враховує втрати світла при відбитті від скла; без великої похибки приймаємо к1=0,8;

к2 - коефіцієнт, що враховує забруднення скла;

к2=0,75 - 0,85, у розрахунку приймаємо к2=0,8.

Знаходимо коефіцієнт природної освітленості:

1=2,24·0,8·0,8·1,0=1,43 %.

Щоб перевірити, чи достатня освітленість у даному приміщенні (камбуз) звернемося до СНиПІІ-4-79"Санитарные нормы и правила". Так ми знаходимо, що КПО для харчоблоків повинен складати (у денний час доби) не менш 1 %.