Опис об’єктів

Адреса

Опис

Балкон закоханих (пл.Ринок 31)

(Див. Рис.1)

Будинок на площі Ринок, 31, оповитий легендами. Кам’яниця Мазанчівська, збудована у XVI столітті, є пам’яткою архітектури національного значення. Наприкінці XIX століття будинок перейшов у власність Бачевських – найбільших у Львові виробників горілки і лікерів. Будівля не раз перебудовувалася. Єдине, що там збереглося з історичних часів, – це підвали у готичному стилі.

За однією з легенд, польський король Владислав IV, прогулюючись містом, побачив на балконі цього будинку гарну дівчину і закохався… Чи відповіла вона взаємністю – історія замовчує. Але під балкон на площі Ринок, 31, і досі приходять закохані пари, аби освідчитись…

Екскурсовод Петро Радковець розповідає, правдивим є те, що польський король мав таку фаворитку, і вона справді була львів’янкою. Від цієї дівчини він шалів і не хотів відпускати. «Але чи він побачив її на цьому балконі, чи іншому, не знаю», - каже Петро Радковець. За словами екскурсовода, про цей будинок існує ще одна легенда, але уже не про кохання.

Лавочка закоханих

(Див. Рис.2)

Лавочка доволі молода, бо встановили її у 2008 році. Зробили її члени Львівської обласної громадської організації “Товариство Залізного Лева» у рамках ковальського фестивалю, який традиційно проводиться у Нашому місті. Спочатку було багато розмов де її поставити, різноманітні презентації та все ж порадившись з містом було вирішено встановити лавочку закоханих на північній стороні площі Ринок.

До лавочки приходять кохані, які люблять один одного. За повір’ям якщо ви із своєю половинкою на неї сядете – ви вже буде разом завжди

Італійський дворик (Пл.Ринок 6)

(Див. Рис.3)

Раніше Італійський дворик належав Костянтину Корнякту — купцю та виноторговцю з острова Кріт, який за вірну службу на посаді особистого секретаря отримав дворянський титул від короля Речі Посполитої Сигизмунда ІІ Августа. Наступний король Стефан Баторій дозволив спорудити Корнякту палац із шістьма вікнами на Площі Ринок. Дозвіл на будівництво будинків із шістьма вікнами на той час не можна були купити за жодні гроші, а тільки здобути відданою службою державі.

З 1908 року Палац викупило місто. Вже більше ніж 100 років тут діє Львівський історичний музей, інша назва якого “Національний музей імені короля Яна III”. Таку назву музей отримав на честь 225-ї річниці перемоги Яна ІІІ Собеського над турками під Віднем.

Італійський (Венеціанський) дворик напрочуд схожий із типовими двориками Риму та Флоренції. Недарма, вже у XVII сторіччі саме тут ставили п'єси Шекспіра.Зараз у теплу пору року в Італійському дворику працює літнє кафе, а також відбуваються джазові та класичні концерти.

Чорна кам’яниця (пл.Ринок 4)

(Див. Рис.4)

Житловий будинок № 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка.

Як і будь-яка архітектурна пам’ятка Львова, Чорна кам’яниця має неабияке значення для української історії. Збудована ще у 1588 році, вона «пережила» багато подій. Перша будівля, що стала основою для Чорної кам’яниці згоріла під час пожежі у 1527 році, але тоді вона ще називалася Київською, так як власником був Андрій Київський.

Саме завдяки Мартину Анчевському будівля була реставрована. В свій час жителями будівлі був знаний рід Нікоровичів. До того як стати Чорною кам’яниця мала ще багатьох власників. Таємничість кам’яниці полягає саме в її кольорі.

Фасад Чорної кам’яниці прикрашають класичні віконні рами та скульптури із Рима Святого Мартина та святого Станіслава Костки, покровителя і захисника міста від пожеж.А відвідати її треба обов’язково, адже не дарма Чорна кам’яниця отримала статус перлини львівського будівництва.

Массарівська кам’яниця (пл.Ринок 24)

(Див. Рис.5)

Знаходиться у будиноку № 24 площі Ринок у Львові.

Споруджений у XVI ст. Належав Шольцам і називався Гібльовським, а потім, коли Антоніо Массарі одержав його у віно за дружиною, став зватися Массарівським.

На початку XX ст. будинок був реконструйований: додали четвертий поверх, на аттику встановили барельєф (автор 3. Курчинський). У 1946 р. будинок переданий Історичному музею. Нині тут розміщуються відділи археології та історії середньовіччя.

Палац Любомирських (пл.Ринок 10)

(Див. Рис.6)

Пам'ятка архітектури, що знаходиться у Львові на площі Ринок, 10.Класичний взірець бароко. Будівля займає наріжну ділянку на західній стороні пл. Ринок. Бічним фасадом виходить на вул. Руську, тильним — на вул. Федорова.

Не менш таємничою та цікавою є історія Палацу Любомирських. До появи цієї загадкової споруди на її місці знаходилося п'ять давніх кам'яниць, що були власністю князя Сапеги. Вже з 1774 року на місці кам'яниць постав новозбудований палац, який вражав жителів міста своєю величчю та архітектурною довершеністю. Палац був споруджений за проектом архітектора Бернарда Меретина. Цінність Палацу Любомирських полягає в кожній його деталі: від загадково-величного фасаду споруди та його історичної значимості, до наявності там оригінального пізнавального музею етнографії та художніх мистецтв.

Скульптура Нептуну

(Див. Рис.7)

Якщо ви хочете, щоб ваші почуття ніколи не затихали , а фонтанували як фонтани, то попросіть грецьких богів, що вже давно поселилися у Львові. Згідно легенди колись в давні часи серце міста - площа Ринок залишилася без води. У центрі чаші — статуя персонажу античної міфології: бог морів Нептун, біля ніг якого розмістився дельфін, його дружина Амфітріта, також з дельфіном, богиня полювання

Скульптура Амфітрити

(Див. Рис.8)

Фігура Амфітрити розміщена на північно-західному куті площі Ринок. За дослідником львівської скульптури Ю.Бірюльовим: "До найкращих творів Гартмана Вітвера (1774-1825) належать, без сумніву, чотири кам'яні, виготовлені з вапняку статуї на криницях на Ринку – вони уособлювали алегорії Землі (скульптури Діани та  Адоніса) та Води (скульптури Нептуна та Амфітрити).

Скульптура Адоніса

(Див. Рис.9)

Фігура Адоніса розміщена на північно-східному куті площі Ринок. За дослідником львівської скульптури Ю.Бірюльовим: "До найкращих творів Гартмана Вітвера (1774-1825) належать, без сумніву, чотири кам'яні, виготовлені з вапняку статуї на криницях на Ринку – вони уособлювали алегорії Землі (скульптури Діани та  Адоніса) та Води (скульптури Нептуна та Амфітрити). Час виконання ринкових фігур можна окреслити 1810-1814 рр. Перша згадка в джерелах про ринкові фігури походить з 1815 р. Тоді міська рада видала розпорядження про неприпустимість пошкодження скульптур під час традиційного українського свята Йордана (посвячення води)".

Скульптура Діани

(Див. Рис.10)

Фігура Діани розміщена на південно-східному куті площі Ринок. За дослідником львівської скульптури Ю.Бірюльовим: "До найкращих творів Гартмана Вітвера (1774-1825) належать, без сумніву, чотири кам'яні, виготовлені з вапняку статуї на криницях на Ринку – вони уособлювали алегорії Землі (скульптури Діани та  Адоніса) та Води (скульптури Нептуна та Амфітрити). Перша згадка в джерелах про ринкові фігури походить з 1815 р. Діана з двома собаками і серед цих безсмертних — герой Адоніс з собакою і вбитим ним кабаном. Дата спорудження статуй точно невідома. В документах вперше згадуються 1815 року.