- •Экономика госы
- •1. Склад і структура вартості будівельно-монтажних робіт
- •2. Склад, структура і призначення прямих витрат в будівництві
- •3. Склад, призначення і порядок визначення загальновиробничих робіт
- •5. Кошторисний прибуток і порядок його визначення
- •6.Види інвесторської кошторисної документації
- •Глава 2 «Основні об'єкти будівництва» містить кошторисну вартість будівель, споруд та видів робіт основного призначення.
- •7. Порядок складання локальних кошторисів
- •8. Оборотні кошти будівельній організації
- •9. Порядок складання зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва
- •10. Понятие себестоимости строительно-монтажных работ, состав ее затрат
- •11. Классификация и структура основных фондов строительных организаций
- •12. Показники порівняльної економічної ефективності
- •15. Форма м-29. Отчет о расходе материалов в строительстве
- •16. Амортизация основных фондов
- •17. Основные принципы определения эффективности инвестиций
- •18. Визначення порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень
- •19. Состав и источники образования оборотных средств
- •20. Оценка экономичности проектных решений
- •21. Производительность труда в строительстве. Факторы роста
- •22. Методы измерения производительности труда
- •23. Применяемые формы и системы оплаты труда
- •24. Тарифная система и ее элементы
3. Склад, призначення і порядок визначення загальновиробничих робіт
Під загальновиробничими розуміють витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню роботою цехів та інших підрозділів основних і допоміжного виробництв. До них належать зокрема:
витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо); витрати на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на службові відрядження персоналу цехів, дільниць тощо;
амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;
амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;
витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, покращенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів) купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);
витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід та інше утримання виробничих приміщень;
витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами й
якістю продукції, робіт, послуг);
витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища та ін.
Синтетичний облік зазначених витрат ведеться на збірно-розподільчому рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведуть по кожному цеху, окремо за прийнятою номенклатурою статей у відомості № 12 (або відповідній машинограмі). Місячні підсумки відомостей переносять до журналу-ордера № 10.
Розподіл загальновиробничих витрат. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і перемінні.
До перемінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до змін обсягу діяльності. Такі витрати наприкінці місяця списуються з кредиту рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" на дебет рахунка 23 "Виробництво".
До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Такі витрати розподіляють між затратами на виробництво і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) згідно з методикою, наведеною в додатку до Положення (стандарту) 16. Положення передбачає віднесення до складу витрат звітного періоду постійних накладних загальновиробничих витрат виходячи з нормальної виробничої потужності. Різниця між сумою постійних загальновиробничих витрат і їх сумою, обчисленою з урахуванням нормальної виробничої потужності, підлягає включенню до собівартості реалізованої готової продукції.
Розподілена сума загальновиробничих витрат списується з кредиту рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" на дебет рахунків:
23 "Виробництво" (в сумі, що відноситься до затрат виробництва),
90 "Собівартість реалізації" (в сумі, що відноситься до собівартості реалізованої продукції).
Загальновиробничі витрати, списані на рахунок виробництва, розподіляються між окремими об'єктами витрат (видами продукції, що виготовляється, роботами, послугами) пропорційно заробітній платі виробничих робітників або іншому базису, встановленому галузевою інструкцією.
Так, на підприємствах хімічної і нафтопереробної промисловості загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно сумі прямих затрат по переробці; на підприємствах кольорової металургії) добувної промисловості - пропорційно кількості добутої продукції; на підприємствах енергетики - пропорційно витратам умовного палива тощо.
4. Кошторисна собівартість будівельно-монтажних робіт
Кошторисна собівартість будівельно-монтажних робіт – це виробничі витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт.
Собівартість будівельно-монтажних робіт підрядної будівельної організації, яка на умовах договорів субпідряду залучає субпідрядників до виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених договором підряду, та відповідає перед замовником за результати їх роботи, складається з виробничих витрат відокремлених виробничих підрозділів (структурних одиниць), які здійснюють будівельно-монтажні роботи, та вартості робіт, виконаних за договорами субпідряду.
Собівартість будівельно-монтажних робіт відокремленого виробничого підрозділу (структурної одиниці) будівельної організації складається з виробничих витрат цього підрозділу, пов'язаних з виконанням будівельно-монтажних робіт, а також з витрат на утримання апарату управління виробництвом цього підрозділу.
Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути:
плановою, що включає витрати на виконання будівельно-монтажних робіт і визначається на підставі техніко-економічних розрахунків з використанням економічно обґрунтованих норм і нормативів затрат на здійснення будівельно-монтажних робіт (за умови нормальної потужності будівельної організації та дотримання планових термінів будівництва, раціонального та ефективного використання виробничих ресурсів та додержання вимог до якості будівництва), а також інженерних розрахунків щодо підвищення організаційно-технічного рівня �
фактичною, яка включає фактичні витрати будівельної організації, понесені під час виконання будівельно-монтажних робіт.
Планування та бухгалтерський облік витрат, що включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт, здійснюються за об'єктами витрат.
Об'єктом витрат можуть бути: окремі види будівельно-монтажних робіт; об'єкт будівництва.
Відповідно до об'єктів витрат розрізняють:
собівартість окремих видів будівельно-монтажних робіт – це виробничі витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням окремих видів будівельно-монтажних робіт на одному або декількох об'єктах будівництва, за одним або декількома договорами підряду на їх спорудження;
собівартість об'єкта будівництва – це виробничі витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт на конкретному об'єкті будівництва за весь період його будівництва.
