73.Порядок застосування основних правил інтерпретації.

Основні правила інтерпретації мають однаковий статус, крім таких винятків:

а) правило 4 застосовується лише тоді, коли використання правил 1, 2 і 3 не розв’язало проблеми

б) правило 5б застосовується лише тоді, коли неможливо застосувати правило 5а

в) правило 6 використовується лише після того, коли вже визначена чотиризначна товарна позиція.

Таким чином, з п’яти рівнів деталізації, які має Номенклатура Гармонізованої системи опису та кодування товарів, два рівні (секції та розділи) не визначають класифікації товарів. Відповідно в УКТЗЕД перші два рівні деталізації з семи – розділ та група – також не мають юридичної сили, а призначені лише для зручності користування номенклатурою. Разом з тим, найменування даних рівнів вказують на товарні позиції, що в них містяться. А товарні позиції вже мають юридичну силу для класифікації товарів, так само, як і наступні рівні, оскільки вони містяться в товарних позиціях.

Крім того, розділи та групи містять велику кількість приміток, які теж мають юридичну силу. Примітки вводять до конкретних розділів та груп або виключають з них певні види товарів.

74. Правило 2а:

Будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується при посиланні на комплектний чи завершений товар (або такий, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чи розібраним.

Це правило використовується для класифікації товарів у некомплектному, незавершеному, нескладеному або розібраному вигляді.

Мета даного правила – розширення обсягу будь-якої товарної позиції за допомогою введення до неї виробів не лише повністю готових до використання, але й виробів з відсутніми споживчими характеристиками.

Це правило використовується при виконанні такої умови: повинна бути можливість визначити, чи має товар всі основні властивості комплектного товару і товару, який завершений виробництвом.

Проте слід визначити поняття товару в некомплектному стані та товару в незавершеному вигляді. У разі, коли товар складається з декількох елементів, у паспорті на товар чи в інструкції з експлуатації, вказуються його комплектуючі. Наприклад, фотокамера Canon Digital IXUSi zoom, крім саме камери, має в комплекті акумулятор, мережевий адаптер, шнур живлення, ложе камери, карту пам’яті, диски програмного забезпечення, інтерфейсний кабель, короткий посібник користувача камери. У разі відсутності якогось з елементів, наприклад, карти пам’яті, даний товар буде у некомплектному стані. Як правило, вартість некомплектного товару зменшується на відповідну суму і товар може бути проданий споживачеві за його згодою. Проте під час митного оформлення такого товару його слід класифікувати у товарній позиції 8525 “Передавачі для радіотелефонного, радіотелеграфного зв’язку, радіомовлення або телебачення, до складу яких входять або не входять приймальна, звукозаписувальна чи звуковідтворювальна апаратура; телевізійні камери; відеокамери зі “стоп-кадром” та інші запису вальні відеокамери”.

Товар у незавершеному вигляді, хоча й зберігає свої основні характеристики і може бути відповідно ідентифікований, як правило, у такому вигляді не продається споживачу. Проте, згідно з правилом 2а має класифікуватися як готовий виріб. Наприклад, комп’ютер (процесор, монітор, клавіатура та миша), процесор якого поставляється без корпуса, зберігає свої основні характеристики і може використовуватися за призначенням, а тому повинен класифікуватися у товарній позиції 8471 “Машини для автоматичної обробки інформації”. А фруктовий концентрат у порошку зазначається фруктовим соком у товарній позиції 2009.

Положення правила 2а розповсюджується також на заготівки, якщо вони не введені до конкретної товарної позиції. Термін “заготівка” означає виріб, який непридатний для безпосереднього застосування, має приблизну форму або обриси готового виробу чи його частини і може бути використаний лише для доробки готового виробу чи його частини, крім виключних випадків. Напівфабрикати, які не мають характерної форми готових виробів (наприклад, диски, труби тощо) не розглядаються як заготівки.

Згідно з цим правилом “товари, які представлені незібраними та розібраними”, означають вироби, компоненти яких повинні складатися за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) або ж, наприклад, клепками чи зварюванням, тобто мається на увазі, що для складання потрібні лише прості складальні операції.

Наприклад, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності імпортує партію велосипедів, що розібрані на елементи. Як правильно проводити класифікацію цього товару в такому випадку? Якщо звернутися до опису товарної позиції 8714 “Частини та пристрої для транспортних засобів товарних позицій 8711 – 8713”, то можна побачити, що частини та пристрої для велосипеда класифікуються саме в цій товарній позиції, бо велосипед у складеному вигляді класифікується в товарній позиції 8712. Проте правило 2а вимагає класифікувати виріб в розібраному стані за тією товарною позицією, де класифікується готовий виріб. Таким чином, партія товару в наведеному прикладі повинна класифікуватися за товарною позицією 8712.

Незібрані компоненти виробу, кількість яких перевищує потрібну для складання цього виробу, повинні класифікуватися окремо. У цьому разі “зайві” компоненти мають класифікуватися як запасні частини у відповідних товарних позиціях.

Описи більшості товарних позицій передбачають, що виріб має комплектний стан. Якщо чогось не вистачає, ця проблема вирішується за допомогою правила 2а