
- •1. Чому потрібна товарна номенклатура?
- •2. Що є предметом товарної номенклатури зед як навчальної дисципліни?
- •3. Чому описи різних видів товарів можуть взаємно перекрити один одного?
- •4. Групування.
- •5.Класифікація.
- •6.Яка різниця між групуванням та класифікацією?
- •7. Що таке класифікатор?
- •8. Номенклатура - це…
- •10. Правила створення ієрархічної класифікації.
- •11. Характеристика ієрхаїчного методу.
- •12. Переваги ієрархічним методу.
- •13.Недоліки ієрархічної класифікації
- •14. Фастений метод класифікації
- •15. Принципи створення фасетної класиф.
- •16. Переваги фас.Методу.
- •21. До реєстраційних методів кодування належать…
- •22. Порядковий метод
- •23. Серійно-порядковий метод кодування.
- •24. Класифікаційні методи кодування.
- •25. До класиф методів кодування належать….
- •26. Послідовний метод
- •27. Паралельний метод.
- •28. Яким вимогам повинен відповідати код?
- •29. Які об’єктивні причини обмежували міжнародну торгівлю до хіх сторіччя?
- •30. Чому потрібна товарна номенклатура?
- •31. Чому виникла потреба у створенні міжнародного стандарту з товарної номенклатури?
- •32 Що мала забезпечити стандартизована митна номенклатура товарів?
- •33. Брюссельська товарна номенклатура.
- •34. Розділи була поділена Брюссельська товарна номенклатура
- •35. Недоліки Брюссельської товарної номенклатури.
- •36. Друга товарна номенклатура: назва, розділи, товарні позиції.
- •37. Смтк мета застосування термін прийняття
- •38. Структура коду смтк.
- •40. Недоліки смтк.
- •41. Нмрс мета сворення, термін прийняття
- •42. Структура нрмс.
- •43.Принципи побудови нрмс.
- •45. Доповнення до нрмс.
- •46. Принципи обєднання товарів в єтн зт рев
- •47. Метод класифікації в єтн зт рев
- •48. Структура коду єтн зт рев
- •49. Класифікаційні ознаки промислових та продовольчих товарів.
- •50. Сировинні товари – це…
- •51. Напівфабрикати це - …
- •52. Готові товари – це…
- •53. “Зовнішня” структура укт зед конспекте еще
- •54. «Внутрішня структура укт зед в конспекте
- •55. Графи укт зЕд
- •57.Перший рівень деталізації в укт зед. Критерії деталізації. Код.
- •58. Товарні групи в укт зед.Критерії деталізації. Код.
- •59. Основний рівень деталізації в укт зед. Критерії деталізації. Код.
- •60. Рівні деталізації товарної позиції. Деталізація товарів на національному рівні.Коди.
- •61. «Частини» і «Пристрої» в укт Зед
- •62. Що таке “кошикові” товарні позиції їх призначення.
- •63.Розділові знаки в укт зед
- •64. Кома в описі товарної позиції
- •65. «Крапка з комою»
- •66. «Двокрапка»
- •68. Функції приміток.
- •69. З якою метою розроблено Класифікатор додаткової митної інформації?
- •70. Характеристика кмді
- •71. Введення кдмі.
- •72. Перше правило інтерпретації тн зед
- •73.Порядок застосування основних правил інтерпретації.
- •74. Правило 2а:
- •75. Правило 2 б.
- •76. Третє правило інтерпретації
- •77. Правило 3а:
- •78. Правило 3б:
- •79. Правило 3в:
- •80. Послідовність застосування Правила 3
- •81. . Четверте правило інтерпретації
- •82. Критерії схожості товарів.
- •83. До яких товарів застосовується п’яте правило інтерпретації
- •84. Коли у застосуванні Правила 5 немає потреби
- •90. На які товари введено експортне мито в Україні?
- •100. Предмети заборонені до вивезення з України.
- •101.Предмети заборонені до транзиту через Україну.
- •105. Коли була розроблена уктзед?
- •106. Коли і ким була введена в дію?
- •107. Митна політика – це…
52. Готові товари – це…
Під готовими товарами розуміються всі промислові вироби, призначені для споживання або використання в промисловості, сільському та лісовому господарствах, на транспорті, в домашньому господарстві, тобто для кінцевого (задоволення потреб окремої людини) або проміжного споживання (для виробництва іншої продукції або надання послуг). Іншими словами, готовий товар – це продукція, яка пройшла всі стадії технологічного процесу, дістала документальне підтвердження про свою готовність (технічний паспорт, інструкція з експлуатації чи інший документ, який має штамп відділу технічного контролю підприємства) і призначена для використання без будь-якої подальшої обробки.
53. “Зовнішня” структура укт зед конспекте еще
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності являє собою класифікатор, який доповнений примітками для тлумачення певних термінів, правил нарахування мита і встановлення переліку товарів, що містяться в тому чи іншому структурному елементі.
Усі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовані у 21 розділі, 97 групах та більш як 10 000 товарних підкатегорій. Назви та цифрові коди предметів уніфіковані згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Структуру УКТЗЕД можна умовно поділити на “внутрішню” та “зовнішню”. “Зовнішня” структура складається з основної книги, де наведена вся інформація стосовно товарів, що обертаються у зовнішньоторговому обороті, та Пояснень до УКТЗЕД, що містяться у чотирьох томах.
54. «Внутрішня структура укт зед в конспекте
“Внутрішня” структура УКТЗЕД – порядок розташування інформації стосовно товарів, що обертаються у зовнішній торгівлі, яка відображена в основній книзі.
55. Графи укт зЕд
Спочатку йде номер розділу, який нумерується римськими цифрами, та подається назва цього розділу. Далі наводяться примітки до розділу, якщо є така потреба. Слід мати на увазі, що не до всіх розділів подаються примітки. Так, до розділів ІІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІ, ХІІІ, ХІV, ХVІІІ, ХІХ, ХХ та ХХІ приміток немає. Після цього йде номер та назва групи. Групи нумеруються двома арабськими цифрами від 01 до 97 незалежно від того, до якого розділу належить та чи інша група.
Потім наводяться примітки до групи в цілому або до окремих товарних позицій. Примітки наведені практично до всіх груп, крім групи 50 “Шовк”. Після приміток у вигляді класифікатора подається інформація про товари зовнішньоекономічної торгівлі. Інформація подана у вигляді таблиці, яка складається з трьох граф і являє по суті класифікатор. У першій графі наведені коди товарів, які можуть складатися з чотирьох, шести, восьми, дев’яти і десяти цифрових знаків.
Наприклад:
0102 – “Велика рогата худоба жива”
0210 12 – “ - - грудинка (нашпигована) та її відруби”
0511 99 10 – “ - - - сухожилля та жили, обрізи та аналогічні відходи необробленої шкіри”
2710 00 27 1 – “- - - - - - - - з октановим числом до 80 включно:” (риски попереду опису товару означають, що це бензини моторні з вмістом свинцю не більш як 0,013 г/л)
2710 00 27 31 – “- - - - - - - - - з вмістом не менше 5 % високооктанових кисневмісних добавок” (риски попереду опису товару означають, що це бензини моторні з вмістом свинцю не більш як 0,013 г/л з октановим числом до 93 включно).
Проте у вантажній митній декларації подається десятизначний цифровий код товару, що обертається у зовнішній торгівлі.
У другій графі наведений опис товару за допомогою якого й відбувається безпосередня класифікація товару та визначення його цифрового коду. При цьому, як видно з наведених раніше прикладів, в описі товару може проставлятися різна кількість дефісів. Вони використовуються для розвантаження текстів описів, щоб кожного разу не повторювати одні й ті самі слова чи групу слів. Звичайно, з іншого боку, такий запис дещо ускладнює пошуки правильного коду, особливо в тих випадках, коли між загальним описом і конкретним розташовані декілька проміжних рівнів.
У третій графі наведено додаткові одиниці виміру. Якщо товар вимірюється в основних (вагових) одиницях виміру, у цій графі стоїть прочерк. Проте далеко не всі товари вимірюються у вагових одиницях. Так, живі тварини вимірюються в штуках; взуття – у парах; алкогольні напої – у літрах, в розрахунку на 100 % спирту; тканини – у метрах тощо.
56. Як нараховується ставка мита?
Додаткові одиниці виміру призначені для правильного нарахування ставки мита під час митного оформлення товару. Наприклад, автомобілі обкладаються митом залежно від того, яким є об’єм двигуна, встановленого на даному автомобілі, який вид палива потрібен для нього (бензин, дизельне паливо, газ чи інші типи двигуна), новий автомобіль, чи вже був у використанні, а якщо вже використовувався, то залежно від часу його експлуатації.
У разі ввезення в Україну алкогольних напоїв розрахунок ставки мита здійснюється за такою схемою. Наприклад, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності оформлює партію з 200 пляшок коньяку ємністю 0,5 л та міцністю 42 %. Ставка мита у цьому разі становить 7,5 євро за 1 л 100 % спирту. Таким чином, кількість пляшок у партії товару слід помножити на 0,5 (об’єм однієї пляшки), потім помножити на 0,42 (вміст спирту у напої) та на 7,5 євро, тобто ставка мита за таку партію товару становитиме:
Ставка мита = 200 × 0,5 × 0,42 × 11,3 = ….євро.
Слід зазначити, що суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має сплатити значно більшу суму, оскільки, крім нарахованої ставки мита, він має сплатити ще податок на додану вартість та акцизний збір, а також збір за митне оформлення та інші збори.